КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 23.01.07 р.          № 11/47

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                          Дзюбка П.О.

                                        Дикунської  С.Я.

 при секретарі:                              Щербак М.В.

 За участю представників:

 від позивача - Дьомін Д.М. (дов. від 26.06.06р. б/н);

 від відповідача-1 - Дірочка О.М. (дов. від 09.01.07р. б/н), Скорук О.С. (дов. від

09.01.07р. б/н);

від відповідача-2 - Астрюхін К.А. (дов. №05-35/1318 від 29.11.06р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Центр сприяння реабілітації воїнів-інтернаціоналістів"

 на постанова Господарського суду м.Києва від 10.10.2006

 у справі № 11/47  (Євсіков О.О.)

 за позовом           ТОВ "Центр сприяння реабілітації воїнів-інтернаціоналістів"

 до           Київська регіональна митниця

          Управління Державного казначейства у м. Києві

             

             

 про          стягнення 26835,06 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду міста Києва від 10.10.2006р.у справі №11/47    в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із згаданою постановою, позивач  оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нову постанову, якою   позов задовольнити повністю   за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Відповідачем 1 заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Відповідачем 2 заперечень на апеляційну скаргу не надано.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

10 серпня 2000 року ТОВ „Центр сприяння реабілітації воїнів-інтернаціоналістів" було укладено з  ЗАТ "Бєлгородський цемент" (Російська Федерація) договір поставки-контракт № 071/2000, відповідно до умов якого  в період з 19.02.2002 по 22.03.2002 позивач імпортував з Російської Федерації 7.298,00 тон цементу марок ПЦ-400 і ПЦ-500 і здійснив на Київській регіональній митниці його митне оформлення. Валюта контракту - російський рубль.

Вартість цементу згідно з контрактом складала 15 дол. США за тону, що з врахуванням ставки мита 0.20 % і перерахунку в російські рублі за курсом НБУ в сукупності становило митну вартість всього цементу в розмірі 645.506,30 грн.

Отже, митна вартість всієї партії цементу становила 645.506,30 грн. Виходячи з митної вартості товару, позивач мав сплатити ПДВ, що визначався як 20% від митної вартості товару. Сума ПДВ, яка згідно з розрахунком позивача підлягала сплаті при митному оформленні з усієї партії товару складала 129.101,25 грн. (645.506,30 грн. митної вартості цементу  0.2 ставки ПДВ = 129.101,25 грн.).

17.02.2002 співробітник відділу митного оформлення Київської регіональної митниці, керуючись ст. 22 Митного кодексу України, п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 №1598 "Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України" (далі Постанова №1598), здійснював контроль за правильністю визначення позивачем митної вартості товару, який позивач на підставі вантажної митної декларації переміщував через митний кордон України.

З матеріалів справи вбачається, що в зв’язку з тим, що  митна вартість товарів, заявлена позивачем до митного контролю, значно відрізнялась від середньоконтрактної  вартості, що була визначена митницею під час митного оформлення ідентичних та подібних товарів, ввезених на територію України за іншими угодами під час здійснення вищезазначеної форми митного контролю, у співробітника митниці виникли обґрунтовані сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки та суперечила даним, які містяться у інформаційно-аналітичній базі даних Державної митної служби України.

Співробітником  відділу митного оформлення в порядку, передбаченому наказом Державної митної служби України від 30.12.1998 № 828 „Про затвердження Типової технології митного контролю та митного оформлення товарів та інших предметів", був складений та направлений до відділу контролю митної вартості Київської регіональної митниці запит, в якому ставилось питання щодо необхідності визначення митної вартості товару.

Відповідно до інформації, що містилась у ціновій базі даних Державної митної служби України, порядок введення якої регламентований Постановою № 1598  та наказом ДМСУ від 02.12.99 № 782 "Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи" митна вартість подібних та аналогічних товарів, в т. ч. виробництва ЗAT "Бєлгородський цемент" (Російська Федерація), складала 20 дол. США за тону портландцементу ПЦ-400, ПЦ 500.

Таким чином, фактично відділом контролю митої вартості була встановлена недостовірність інформації, яка містилась у поданих позивачем до митного оформлення документах, що у відповідності до п. З Постанови  № 1598  є підставою для здійснення митницею коригування митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України.

Київська регіональна митниця, керуючись п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1598, звернулась до позивача з вимогою щодо надання додаткових документів, які б підтвердили заявлену ним митну вартість товару., якими у відповідності до п. 6 Постанови № 1598 є:

установчі документи підприємства, що переміщує товари;

угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається;

відповідна бухгалтерська документація;

ліцензійні чи авторські угоди;

замовлення на поставку товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника;

калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається;

інші документи, що . можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.

Однак, позивачем таких документів надано не було.

Встановлення митним органом недостовірності інформації, заявленої позивачем у якості підстави для переміщення товар через митний кордон України, згідно з п. З Постанови № 1598  є підставою для здійснення митницею коригування митної вартості товару.

Неможливість декларанта документально підтвердити заявлену ним митну вартість товару згідно з п. 6 Постанови № 1598 є підставою для здійснення митницею коригування митної вартості товару.

Згідно з п. 3.2 Наказу ДМСУ від 02.12.99 № 782 "Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи" при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень статті 16 Закону України від 05.02.92 N 2097-ХП "Про Єдиний митний тариф", Постанови № 1598, або в разі неможливості перевірки її обчислення, якщо рахунок-фактура відсутній, а також якщо за наявності рахунку-фактури відсутні інші документи, потрібні для контролю за правильністю визначення митної вартості, чи буде доведено, що заявлені в них відомості не відповідають дійсності, або якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість чи відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей, співробітники Відділу здійснюють митну оцінку, тобто визначають митну вартість, самостійно на основі цін на ідентичні або подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та визначені на тих же комерційних умовах.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 16 Закон України від 05.02.1992 № 2097 "Про Єдиний митний тариф", п. З Постанови № 1598, п. 3.2 Наказу ДМСУ від 02.12.99 № 782 "Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи" Київська регіональна митниця склала Довідку про визначення митної вартості Київської регіональної митниці № MB 4-06/647 від 18 лютого 2002, згідно з якою визначила вартість тони портландцементу ПЦ-400, ПІД 500 в розмірі 20 дол. США за тону.

Вказана довідка стосується лише однієї партії товару, зазначеної у ВМД від 19.02.0002 (340 тон). Разом з тим, позивач самостійно визначав митну вартість товару у розмірі 20 дол. США за тону для подальших партій також товару.

Отже, Київською регіональною митницею митна вартість цементу була визначена у іншому розмірі, а саме - 616,56 руб. (106,4 грн. за 1 тону), що в сукупності становило 771.113,22 грн. Відповідно Київською регіональною митницею була визначено інша сума ПДВ, що підлягала сплаті при митному оформленні. Так, сума ПДВ, яка підлягала сплаті з усієї партії товару, склала 155.936,31 грн. Дана сума була сплачена позивачем на рахунок Київської регіональної митниці протягом вказаного періоду в міру митного оформлення чергових партій цементу.

Відповідно ч. 2 до ст. 16 Закону України "Про єдиний митний тариф" при явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості, що визначається відповідно до положень цієї статті, або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених товарів та інших предметів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 відповідно до зазначених положень законодавства було застосовано резервний метод, оскільки заявлена позивачем митна вартість товару, який ввозився ним на митну територію України, явно не відповідала вартості цього товару згідно з інформацією цінової бази даних Державної митної служби України, в т. ч виробництва ЗАТ "Бєлгородський цемент" (Російська Федерація).

Таким чином, в результаті проведення зазначеної форми митного контролю спеціалістами Київської регіональної митниці (співробітниками відділу тарифів та митної вартості) було встановлено, що митна вартість товару (цемент), що ввозився позивачем на митну територію України з Російської Федерації - 15 дол/США - явно не відповідає митній вартості ідентичних та подібних товарів, що містить в інформаційній базі даних Державної митної служби України - 20 дол/США.

Однак, разом з тим, що судом першої  інстанції в повній мірі досліджено питання щодо правомірності визначення Київською регіональною митницею митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України безпідставно було застосовано норми Митного кодексу України з огляду на наступне.

Договірні зобов’язання у сторін за укладеним договором виникли 10 серпня 2000 року. Товар на митну територію України було ввезено 17.02.2002р., тоді як Митний кодекс України відповідно до Розділу ХХІ Прикінцевих положень набув чинності з 01.01.2004р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна колегія погоджується з висновками суду першої інстанції  що Київською регіональною митницею було правомірно здійснено корегування митної вартості задекларованого позивачем товару.

Позивач  всупереч нормам ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова   Господарського суду міста Києва  від 01.11.2006р.по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись статтями 198, 199, 200, 205, 206, 209  Кодексу адміністративного судочинства України Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр сприяння реабілітації воїнів-інтернаціоналістів” залишити без задоволення,  постанову Господарського суду міста Києва  від 10.10.2006р. у справі  № 11/47 - без змін.

Матеріали справи № 11/47 повернути Господарському суду міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної  скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим  рішенням  суду апеляційної інстанції.

 Головуючий суддя          Сотніков С.В.

 Судді

           Дзюбко П.О.

          Дикунська  С.Я.