УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ    СУД       ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ    ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2016/2008                                                            Голов.І-ї ін ст.  Мельник В.В.

Категорія  54                                                                                Доповідач - Костюченко Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 березня 2008 року  Апеляційний суд  Дніпропетровської області  в складі:

головуючого - Костюченко Н.Є. суддів - Повєткіна В.В.,  Басуєвої Т.А. при секретарі   - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Дніпропетровську цивільну справу за позовом ТОВ «Першотравенський ремонтно-механічний завод» до ОСОБА_1про стягнення матеріальної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2007р. про стягнення з нього на користь позивача суми 436, 27грн.,  посилаючись на неповноту з'ясування судом обставин справи,  неврахування наданих ним доказів.

Під час вирішення спору судом 1-ї інстанції встановлено,  що з 1.08.2006.по 27.06.2007. відповідач працював у позивача заступником головного механіка дільниці №2 ГШО. В зв*язку з його обов'язком ведення обліку та розходування палива з ним було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Враховуючи, що в результаті інвентаризації було виявлено нестачу вугілля в кількості 2, 28тн на суму 879, 95грн., а наказом по підприємству з заробітної плати відповідача стягнута сума 443, 68грн.,  суд на підставі  ст. 134 КЗпПУ стягнув залишок матеріальної шкоди в сумі 436, 27грн.

Апеляційний суд вважає,  що рішення є законним,  таким,  що відповідає вимогам  ст. 130,  134ч.1п.1,  136 ч.3 КЗпПУ,  встановленим судом обставинам справи та наданим доказам.

Судом 1 -ї інстанції вірно встановлені обставини справи щодо укладення між позивачем та відповідачем,  який працював на посаді заступника головного механіка дільниці №2 ГШО,  договору від 1 серпня 2006р. про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого він зобов*язаний був дбайливо ставитись до переданих йому для зберігання або інших цілей матеріальних цінностей,  вживати заходів для запобігання їх нестачі,  розкраданню,  знищенню,  псуванню,  втратам; вчасно повідомляти адміністрацію про будь-які обставини, що загрожують збереженню довірених йому цінностей,  вести облік,  складати і надавати в установленному порядку звіти про рух переданих йому матеріальних цінностей.

В результаті проведеної позивачем 18.06.2007-19.06.2007. інвентаризації вугілля встановлено його нестачу в кількості 2, 28тн на суму 879, 95грн. Складений по результатам інвентаризації Акт, підписаний відповідачем без зазначення зауважень та недоліків.

2

У відповідності з вимогами ч.1 п.1 ст. 134 КЗпПУ- працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі,  організації,  у випадках,  коли між працівником і підприємством,  установою,  організацією відповідно до  ст.  135-1 Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей,  переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Згідно з наказом по підприємству від 21.06.2007. та довідкою в.о.головного бухгалтера товариства - з заробітної плати відповідача утримана сума матеріальної шкоди - 443, 68 грн.

При таких обставинах,  враховуючи доведеність вини відповідача,  яка вбачається і з його особистих пояснень,  умови укладеного з ним договору про повну матеріальну відповідальність,  вимоги  ст. 134 п.1,  ст. 136ч.3 КЗпПУ щодо відшкодування шкоди у повному розмірі рішенням суду,  міськрайонний суд обгрунтовано стягнув з відповідача залишок невиплаченої ним добровільно суми спричиненої матеріальної шкоди підприємству-436, 27грн.

Доводи відповідача у скарзі про неповне з*ясування судом обставин справи,  доказів є необгрунтованими. Справа розглянута у відповідності з вимогами норм процессуального закону.

Твердження про знаходження у період інвентаризації відповідача у відпустці не відповідає дійсності,  т.як по матеріалам справи-у відпустці він знаходився по 25.05.2007.,  а інвентаризація проводилась 18-19.06.2007.; згідно оформлених в результаті і під час проведення останньої документів, - вбачається присутність у ці дні відповідача,  на них мається його підпис та для проведення інвентаризації надавались відповідні документи і цінності /а.с. 6-9, 49/.

Посилання у скарзі на те, що вугілля приймалось без зважування,  а лише за об*ємом кузова автомашин,  - не заслуговує на увагу, оскільки свідчить про бездіяльність відповідача щодо правильного обліку ТМЦ.

Ні Акт інвентаризації,  ні винесену наказом догану,  ні стягнення із заробітної плати частину матеріальної шкоди відповідач не оскаржив,  тому,  з урахуванням встановленого, - підстав вважати такими,  що не відповідають вимогам закону причини та результати інвентаризації,  а також притягнення відповідача до відповідальності,  - не мається.

Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального  закону.

Керуючись  ст.  ст.  307, 308 ЦПК України,  апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2007р.   -   залишити   без  змін.

Ухвала чинна з моменту проголошення,  може бути оскаржена у 2-місячний строк у касаційному порядку.