Справа № 11 -304 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Голубніча A.M.
Категорія ст. 187 ч.2,198 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
УХВАЛА Іменем України
13 травня 2008 року
Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів: Гузовського О.Г., Захарчука С.В.
прокурора Селюченко І.І.
адвоката ОСОБА_1
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_4 і його адвоката ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 1 серпня 2007 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого : 29.11.2002 р. Бердичівським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки; 20.11.2003 р. Бердичівським міським судом за ст.ст. 185 ч.3, 15,185 ч 3, 185 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого умовно- достроково 25.11.2005 р. на 2 роки 4 місяці 14 днів,
засуджено:
- за ст.187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;
· за ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі;
· за ст. 198 КК України на два роки позбавлення волі;
· за ст. 190 ч.2 КК України на один рік позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання покарань визначено до відбуття вісім років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.
На підставі п.1 ст. 71 КК України до основного покарання приєднано частково за попереднім вироком один рік позбавлення волі і визначено до відбуття дев'ять років позбавлення волі.
2
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Червоне Андрушівського району
Житомирської області, освіта середня спеціальна, не одруженого, працює на заводі «Трансмаш» м. Бердичева, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
засуджено: - за ст. 187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією Уі частини належного йому майна.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився та проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, засуджено:
- за ст.187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією 14 частини належного йому майна.
До вступу вироку в законну силу запобіжний західОСОБА_2 залишено тримання під вартою, а ОСОБА_3і ОСОБА_4 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято їх під варту з залу суду.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_7 327 грн. матеріальних збитків.
Згідно вироку, ОСОБА_2, ОСОБА_3таОСОБА_4 02 квітня 2006 року, близько 20 години, за попередньою змовою між собою, з метою заволодіння чужим майном, скоїли напад на ОСОБА_6, який проходив через двір АДРЕСА_1 при наступних обставинах.
Засуджений ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар кулаком в голову, від якого він впав на землю. В той час , коли ОСОБА_6лежав на землі, ОСОБА_2, ОСОБА_3таОСОБА_4 стали наносити йому удари ногами в голову, нанісши йому не менше 10 ударів, спричинивши легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я та заволоділи мобільним телефоном «Нокіа-6100» вартістю 600 грн, в якому знаходилася сім-карта «Київстар» вартістю 50 грв, аОСОБА_19 продовжуючи злочинні дії, наніс потерпілому удар ногою в правий бік тулуба і відкрито викрав золоту каблучку 585 проби, вагою 3,55 гр., вартістю 525 грв, а всього злочинними діями потерпілому спричинений збиток на 1181 грв.
27 лютого 2007 p., близько 20 гадини, ОСОБА_2, отримавши від особи, яка при ньому викрала мобільний телефон «Soni-Егікззоп К - 310» , що належить гр. ОСОБА_8, тобто завідомо знаючи , що річ крадена , близько 22 години цього ж дня поблизу магазину «Колобок» , що на привокзальній площі м. Бердичева, продав його невстановленій слідством особі за 160 грв.
09 березня цього року, близько 23 години, ОСОБА_2, повторно з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_9, який проходив по вул К. Лібкнехта № 130 в м. Бердичеві, де під час розмови з ним шляхом ривка відкрито викрав , вирвавши з його рук мобільний телефон « SieTen5 С-75» вартістю 300 грв, в якому знаходилася сім - карта «Діджус» вартістю 25 грв, на рахунку якої були гроші вартістю 2 грв, заподіявши потерпілому шкоди на суму 327 грв.
3
11 березня 2007 p. близько 15 год. ОСОБА_2, знаходячись в квартирі № 93 по вул. Б. Міхеєвих № 2 в м. Бердичеві, зловживаючи довірою , під приводом зробити дзвінок, взяв у раніше йому знайомої ОСОБА_10 мобільний телефон « віетепз Є-370 » вартістю 1198 грв , в якому знаходилася сім - карта «Діджус» вартістю 25 грн , на рахунку якої було 4 грн. Після цього, не маючи намір повернути телефон, втік. В апеляціях:
Адвокат ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, перекваліфікувати дії ОСОБА_3 .із ч.2 ст. 187 КК України на ч.2 ст.186 КК України і призначити йому більш м'яке покарання. Вважає, що застосоване до потерпілого насильство не було небезпечним для життя і здоров'я. При призначенні покарання судом не враховано, що засуджений визнав себе винним частково, написав явку з повинною, за місцем проживання характеризується позитивно, має молодий вік, не був ініціатором нападу.
Засуджений ОСОБА_3 вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується доказами, просить скасувати вирок суду та перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.187 на ч.2 ст186 КК України та врахувати його стан здоров'я, а також те, що потерпілий до нього не має претензій.
Потерпілий ОСОБА_6просить перекваліфікувати дії засуджених по його епізоду з ч.2 ст. 187 на ч.2 ст. 186 КК України, врахувати пом'якшуючи обставини ОСОБА_4 і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Посилається на те, що серед трьох нападниківОСОБА_4 менше інших наносив йому удари, а тому вважає, що призначене йому покарання - 7 років позбавлення волі є занадто суворим.
ЗасудженийОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_12 просять вирок щодо засудженого ОСОБА_4 змінити, перекваліфікувати його дії з стю.187 ч.2 на ч.2 ст. 186 КК України і з врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, застосувати ст. 75 КК України. Вважають, що фізичне насильство у вигляді заподіяння легкого тілесного ушкодження без розладу здоров'я, яке було застосоване до потерпілого, не є небезпечним для його життя і здоров'я.
Засуджений ОСОБА_2 просить справедливо переглянути справу, врахувати думку потерпілого, який просив суворо не карати. Посилається також на те, що суд безпідставно зазначив у вироку, що потерпілому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
Заслухавши доповідача, засуджених, які підтримали апеляції, адвоката ОСОБА_1, яка вважала, що апеляція ОСОБА_3 підлягає до задоволення, думку прокурора про залишення апеляцій без задоволення та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає до задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами.
Факт розбійного нападу, вчиненого засудженими на потерпілого ОСОБА_13 підтверджується показаннями потерпілого, який пояснив, що 2 .04.2006 року, біля 20 години у дворі будинку №80 по вул. К.Лібхнехта на його був вчинений напад невідомими особами, відчув сильний удар по голові, від чого впав на землю, закрив обличчя руками і відчув одночасні численні удари по голові, наносили удари не менше дві - три особи.
Свідок ОСОБА_14 засвідчив, що ввечері 2 .04. 2006 року він з ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 йшли по вул. К.Лібхнехта м. Бердичева і побачили з переду чоловіка, який був випивши, ОСОБА_18 запропонував ограбувати його. ОСОБА_18,ОСОБА_19 та ОСОБА_20 підійшли до невідомого чоловіка, він до них не підходив, але чув звуки ударів. Він пішов далі і до нього прибігли всі троє засуджених і показали телефон „Нокія -6100" Самі засуджені цього факту не оспорюють.
Вчинення ОСОБА_15 інших інкримінованих злочинів в апеляції не оспорюється. Дії ОСОБА_18а за ст.ст.187 ч.2, 186 ч.2,198, за ст. 198 КК України, ОСОБА_21, ОСОБА_4 за ст. 187 ч.2 КК України кожного кваліфіковані правильно.
4
Доводи засуджених та їх адвокатів про те, що їхні дії за ч.2 ст. 187 КК України судом кваліфіковані невірно, оскільки вони не застосовували до потерпілого насильство, небезпечне для його життя, безпідставні і спростовуються матеріалами кримінальної справи.
Як встановлено судом першої інстанції, засуджені, наносячи потерпілому ОСОБА_6 удари ногами по голові, застосовували до останнього насильство, небезпечне для життя, від нанесених ударів потерпілий ОСОБА_6знепритомнів.
Та обставина, що від нанесених ударив потерпілий Власов знепритомнів стверджується показаннями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що разом з чоловіком побачила потерпілого, який був без тями, коли привели його до тями, то він розповів, що його побили і забрали мобілку та перстень.
Посилання засудженого ОСОБА_18а на те, що суд безпідставно зазначив у вироку про заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень є невірним, не відповідає дійсності. Суд у вироку зазначив, що тяжкість тілесних ушкоджень не може бути підставою для перекваліфікації дій підсудних, а не що потерпілому заподіянні тяжкі тілесні ушкодження.
Покарання засудженимОСОБА_2, ОСОБА_22, ОСОБА_4 призначено з додержанням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних та обставин справи, що пом'якшують та обтяжують їх покарання, в тому числі і тих, на які апелянти посилаються в апеляціях.
Засудженим призначене покарання, необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для скасування або зміни вироку суду з мотивів, викладених в апеляціях, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляції засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 та їх адвокатів залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайоного суду Житомирської області від 1 серпня 2007 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4- без зміни.