Судове рішення #4068805
Справа №11-347

 

Справа №11-347                         Головуючий у суді 1-ї інстанції Котік В.П.

Категорія ст. 187 ч. 1 КК                Суддя-доповідач Захарчук С.В.        

УХВАЛА

Іменем   України

20 травня 2008 року

Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                   Романова О.В.

суддів:                            Захарчука С.В., Слісарчука Я.Л.

прокурора                       Магалецької Т.В.

адвоката                          ОСОБА_1

потерпілої                        ОСОБА_2

засудженого                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 та прокурора Богунського району м. Житомира на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2008 року, яким

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, освіта вища, працюючого охоронцем в ТД "Профсоюз", раніше не судимого, засуджено:

- за ст.187 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі. Відповідно до ст.75 КК України засудженого звільнено від призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком три роки.

Запобіжний захід залишено попередній - підписку про невиїзд. Стягнуто з  засудженого на користь потерпілої ОСОБА_22061 грн. 13 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_4 500 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Згідно вироку, ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 23.12.2007 року о 22 годині 30 хвилин, в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку №131 по вул. Щорса в м. Житомирі, вчинив напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння її майном. При цьому він наніс удари потерпілій в обличчя і вона тимчасово втратила свідомість. Таким чином застосував насильство

 

2

небезпечне для життя і здоров'я потерпілої та відібрав мобільний телефон "Сіменс А-ЗГ, вартістю -344,35 грн, в якому знаходилась сім-картка "Лайф" вартістю 25 грн., на рахунку якої грошей не було. Крім того, підсудний наніс потерпілій ОСОБА_4 удар рукою в обличчя, чим спричинив їй фізичний біль та пошкодив окуляри.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок в частині призначеного покарання і стягнення моральної шкоди скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання ніж призначено судом першої інстанції - 5 років позбавлення волі, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Вважає, що призначене покарання не відповідає суспільній небезпечності вчиненого злочину. При призначенні покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст.75 КК України суд послався на обставину, що пом'якшує покарання, щире каяття, проте, засуджений на досудовому і судовому слідстві винним себе повністю не визнав, шкоду не відшкодував. Не погоджується з частковим задоволенням позову в частині стягнення моральної шкоди.

В апеляції прокурор Богунського району м. Житомира, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_3 та правильність кваліфікації його дій, порушив питання про скасування вироку суду із-за м'якості призначеного покарання та неправильного вирішення цивільного позову. . Вважає, що призначене покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України не відповідає тяжкості скоєного ним злочину. З урахуванням наведеного порушує питання про постановляння нового вироку, яким просить призначити засудженому покарання за ст. 187 ч.1 КК України 3 роки позбавлення волі і стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

В доповненнях до апеляції прокурор зазначає, що при постановленні вироку, суд в мотивувальній частині вироку, не вказав, які саме тілесні ушкодження заподіяв засуджений ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_4, тоді , як в обвинувальному висновку вказано, що ОСОБА_3 внаслідок нанесених ударів спричинив ОСОБА_2 черепно- мозгову травму у вигляді крововиливів на волосяній частині голови, синців на обличчі, перелому кісток спинки носу та струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я, синці на обох вістях, які є легкими без короткочасного розладу здоров'я. Не обґрунтовано судом вирішення цивільного позову.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора та думку потерпілої, які підтримали доводи апеляцій, засудженого, який не погоджується з апеляціями, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визнають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується

 

3

висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає  інші  докази;  обставини  у разі     визнання  частини  обвинувачення необгрунтованою - підставі для цього.

Ці вимоги закону судом не дотриманні.

Постановляючи вирок, суд в мотивувальній частині вироку, при формулюванні обвинувачення, яке було пред'явлено засудженому ОСОБА_3, не вказав, які саме тілесні ушкодження заподіяв засуджений ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_4. Тоді , як в обвинувальному висновку вказано, що ОСОБА_3, внаслідок нанесених ударів спричинив ОСОБА_2 черепно- мозгову травму у вигляді крововиливів на волосяній частині голови, синців на обличчі, перелому кісток спинки носу та струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров'я, синці на обох вістях, які є легкими без короткочасного розладу здоров'я.

Отже, судом першої інстанції зменшений об'єм пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення. В обґрунтування цього суд не навів відповідних доводів. Не включення зазначених вище обставин до мотивувальної частини вироку впливає на правильність кваліфікації дій засудженого, яка судом не обгрунтована.

Призначивши покарання засудженому у виді трьох років позбавлення волі суд, на підставі ст. 75 КК України, звільнив його не від відбування покарання, а від призначеного покарання, що суперечить вимогам згаданої норми закону.

Крім того, застосовуючи ст.75 КК України до ОСОБА_3, суд у вироку не навів обставин, які свідчили б про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 367 КПК України однією з підстав для скасування або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Висновок суду про часткове задоволення цивільних позовів ОСОБА_2про стягнення матеріальної і моральної шкоди, а ОСОБА_4 моральної шкоди, судом першої інстанції не обґрунтований.

Залишаючи цивільний позов ОСОБА_4 без розгляду, суд взагалі не навів відповідних мотивів.

За таких обставин, колегія суддів вирок щодо ОСОБА_3а, відповідно до ст. 365 КПК України скасовує, а справу направляє на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_2 і прокурора Богунського району м. Житомира  задовольнити частково.

 

4 Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2008 року щодо  ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація