ПОСТАНОВА
Іменем України
14 січня 2009 року справа 2а-27105/08
Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Ушакова Т.С. при секретарі судового засідання Ігнатович О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
За участю представників сторін: від позивача: не прибув, від відповідача: не прибув,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2008 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Позивач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до категорії «діти війни», що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 27.12.2004 року.
Позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
Позивачу було відмовлено у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки законодавчо не врегульовано питання фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок- 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 p., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 p.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня 380 грн., з 1 квітня 406 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.01.2006 року то вона є необгрунтованою з наступних підстав:
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст.5 та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю ПО викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про державний бюджет України на 2006» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.06 не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за липень-грудень 2007 року незаконними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч в Луганської області зробити ОСОБА_1 виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за липень-грудень 2007 року.
Згідно з ч.3 ст.94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу- відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року незаконними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області здійснити виплату ОСОБА_1 недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.