ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 січня 2015 року Справа № 904/2617/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Волковицької Н.О.,

суддів:Бакуліної С.В.,

Грейц К.В.,

Добролюбової Т.В.,

Мачульського Г.М.

розглянувши заяву Фермерського господарства "Весна"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 18.09.2014

у справі№ 904/2617/14

за позовомФермерського господарства "Весна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера"

про визнання договору частково недійсним

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Весна" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" про визнання недійсними підпунктів 7.2, 7.3, 12.1, 12.2, 12.4 договору купівлі-продажу від 22.03.2013 №11203.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2014 у справі №904/2617/14 позов задоволено частково, визнано недійсними підпункти 7.2, 7.3 та 12.4 договору купівлі-продажу від 22.03.2013 №11203; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 у справі №904/2617/14 рішення господарського суду першої інстанції частково скасовано, визнано недійсним лише підпункт 12.4 договору купівлі-продажу від 22.03.2013 №11203, в іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі №904/2617/14 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2014 у вказаній справі залишено без змін.

Фермерське господарство "Весна" подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.09.2014 у справі № 904/2617/14, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та постановити нове рішення.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 10.12.2013 у справі №910/5199/13, мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 18.09.2014 у справі №904/2617/14 суд касаційної інстанції залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним пунктів договору купівлі-продажу, якими передбачено стягнення процентів за користування товарним кредитом. При цьому суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, що спірними умовами договору купівлі-продажу сторони узгодили, що у разі несвоєчасної оплати товарного кредиту покупець продовжує користуватись товарним кредитом (неправомірне користування) за ставкою згідно пункту 7.2 - 35% (протягом десяти календарних днів), а далі - за ставкою згідно пункту 7.3 - 350% річних за користування товарним кредитом, таке право перебачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит та узгоджується із свободою договору, встановленого статтею 627 ЦК України.

У постанові від 10.12.2013 у справі №910/5199/13, суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення попередніх інстанцій якими задоволено позов про визнання недійсним пунктів договору поставки. При цьому суд касаційної інстанції виходив зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що спірним пунктом 4.3 договору поставки встановлено, що у разі несвоєчасної оплати товару, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% за кожен день користування та у пункті 7.2 договору встановлено, що у разі порушення покупцем термінів оплати оплачує постачальнику неустойку у вигляд пені у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, за весь період нарахування пені, оскільки за своєю правовою природою проценти визначені у пункті 4.3 договору підпадають під визначення пені, що в свою чергу встановлено у пункті 7.2 договору, це свідчить про подвійне стягнення пені, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фермерському господарству "Весна" у допуску справи № 904/2617/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н.Волковицька

Судді: С.Бакуліна

К.Грейц

Т.Добролюбова

Г.Мачульський