Провадження № 22ц/790/204/15 Головуючий 1-ї інстанції - Шевченко С.В.

Справа 644/2677/14-ц Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів колегії - Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до гаражного кооперативу "Свобода", ОСОБА_4 про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ГК «Свобода», ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на гаражний бокс АДРЕСА_1 та витребувати даний гаражний бокс з незаконного володіння ОСОБА_4

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що він є членом гаражного кооперативу «Свобода» і повністю виплатив свій пай за гаражний бокс АДРЕСА_1, відтак набув на нього право власності. Однак, на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, ОСОБА_4 було передано в користування даний гараж, який вона не бажає повертати в його користування.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2014 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду відповідно до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скарг, якщо встановлює, що суд першої інстанції ухвалив постановивши рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із їх недоведеності.

Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду, оскільки цей висновок відповідає матеріалам справи та ґрунтується на законі.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про кооперацію» (далі - Закон) кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Згідно ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу, зокрема належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно ст. 19 вказаного Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Права членів кооперативу на його майно визначені у ст. 19-1 Закону.

Відповідно до вказаної правової норми член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

Як роз'яснено в пп.8, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 червня 1991 року № 5 «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів», у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і в праві розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом. Визначення розміру пайових внесків віднесено до виключної компетенції загальних зборів членів ГБК (зборів уповноважених), при цьому слід мати на увазі, що пай, крім вартості гаражного приміщення, включає в себе витрати на проектування, благоустрій, прокладення комунікацій та розвиток кооперативу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, був сином ОСОБА_3 За життя ОСОБА_5 був членом ГК «Свобода».

З довідки ГК «Свобода» від 26 листопада 2014 року вбачається, що ОСОБА_3 не є членом ГК «Свобода», а гаражний бокс АДРЕСА_1 йому в користування не надавався. ОСОБА_3 фактично користувався іншим гаражним боксом, право на який він відступив платно іншій особі. Відомості про повну сплату ОСОБА_3 паю з набуттям права власності на гаражний бокс відсутні, правовстановлюючий документ про право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1 не видавався.

При цьому, як свідчать матеріали справи, на обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, які б підтверджували повне внесення паю членом ГК «Свобода» ОСОБА_5 та час його внесення, а також набуття ним права власності на гаражний бокс у порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_5 Крім того, матеріали справи не містять доказів який же самий розмір індивідуального пайового внеску члена ГК «Свобода» був визначений загальними зборами цього кооперативу, яким є дійсний розмір паю згідно фактичного його внеску до пайового фонду, а також вартість гаражного боксу АДРЕСА_1, на який він претендує для передачі йому у власність.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 наведених на її обґрунтування, то ці доводи апелянта в даному випадку процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції по їх оцінці.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: