Судове рішення #406779
30/491-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27.12.06 р.          № 30/491-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Дикунської  С.Я.

 суддів:                                          Сотнікова С.В.

                                        Дзюбка П.О.

 при секретарі:                              Щербак М.В.

 За участю представників:

 від позивача Іжевської О.Ю. (дов. від 04.10.2006 р.)

                                                                         Бордаченка О.В. (дов. № 209 від 30.06.2006 р.)                 

від відповідача                                                не з’явився                                            

від третьої особи                                             Горохової Н.С.- голова правління

                                                                         Грищенка В.В. (дов. від 06.11.2006 р.)

  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Альянс-Центр"

 на постанову Господарського суду м.Києва від 13.11.2006  

 у справі № 30/491-А (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               ТОВ "Альянс-Центр"

 до                                                   Київська міська рада

 третя особа відповідача           Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Пушкінська 20"

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання нечинним рішення

  

ВСТАНОВИВ:

 Постановою господарського суду м. Києва від 13.11.2006 р. у справі№ 30/491-А в позові відмовлено, судові витрати покладено на ТОВ “Альянс-Центр”.

       Не погоджуючись із згаданою  постановою,  позивач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті постанови порушено ст. 141 Земельного Кодексу України (далі ЗК України), адже перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою є вичерпним. Крім цього, судом не встановлено компетенцію осіб, якими підписано Акт обстеження станції метро “Театральна”, наявності доказів на підтвердження існування можливого руйнування купола вестибуля метро, а також – не взято до уваги, що обов’язки щодо оприлюднення через засоби масової інформації рішення про затвердження містобудівної документації покладено на Київську міську державну адміністрацію, тощо.

     В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав, просив її задовольнити : постанову місцевого суду скасувати, прийняти нову, якою позов задовольнити за наведених в апеляційній скарзі підстав.  

       Представник відповідача в засіданні апеляційної інстанції 26.12.2006 р. доводи апелянта заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак постанову місцевого суду як законну та обґрунтовану залишити без змін. Разом з тим, в наступне засідання  не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про що в матеріалах справи є відповідна розписка, про причини неявки суд не інформував, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надав, як і не виконав вимог апеляційного суду щодо надання нормативного обґрунтування підстав прийняття оскарженого рішення та повноважень Київради на скасування власних рішень. Тому апеляційний суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за відсутності представника відповідача.

     Представники третьої особи підтримали позицію відповідача по справі щодо законності оскарженого рішення Київради з огляду на те, що цим рішення відмінено попереднє рішення відповідача, яке прийнято з порушенням вимог закону й такі порушення було допущено як Київрадою, так і позивачем. Так, позивачем не виконано жодного обов’язку, покладеного на нього  п.п. 36.1.6 та 36.1.7 рішення Київради від  29.05.2003 р. та договором оренди від 04.11.2003 р., що в результаті призвело до того, що розпочате позивачем будівництво на відповідній земельній ділянці загрожує життю   й здоров’ю громадян. При прийнятті цього рішення Київрадою також порушено чинне законодавство, адже цієї земельної ділянки не слід було нікому виділяти, тим більше  без громадських слухань, тощо. За таких обставин, представники третьої особи просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційні вимоги – без задоволення.

      Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.          

     Так, 25.09.2006 р. ТОВ “Альянс-Центр” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київради про визнання нечинним рішення останньої № 55/55 від 13.07.2006 р. “Про відміну п. 36 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що це рішення Київради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку припинення права користування земельною ділянкою, а також порушує охоронювані законом права та інтереси позивача, як орендаря земельної ділянки по вул. Богдана Хмельницького, 7, тощо.          

    До матеріалів справи долучено заперечення Київради на позовну заяву, згідно яких  останню наділено повноваженнями у галузі земельних відносин на підставі п.п. “а”-“л” ст. 9 ЗК України, ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (далі Закон № 280/97), а тому оскаржене рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Причиною прийняття такого рішення прийнято було те, що позивачем не враховано державних та громадських інтересів при плануванні та забудові території, а також не отримано згоди мешканців, тощо.        

              Суд першої інстанції з врахуванням пояснень представників сторін та третьої особи, з’ясувавши обставини й матеріали справи, дійшов  висновку щодо безпідставності й необгрунтованості позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні. Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду за таких обставин.

       Так, 29.05.2003 р. Київрадою прийнято рішення N 486-2/646 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, на підставі п. 36 якого Київрада вирішила затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ “Альянс-Центр” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва. Одночасно з користування Комунального підприємства “Київський метрополітен” вилучено земельну ділянку площею 0,21 га на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, відведену відповідно до рішень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 01.12.1980 р. № 1628/13 “Про відведення земельної ділянки Київському метрополітену під тимчасовий будівельний майданчик для будівництва підземного вестибюля ст. “Ленінська” та від 20.01.1982 р. № 80 “Про відведення додаткової земельної ділянки Київському метрополітену в тимчасове користування під будівництво вестибюля станції “Ленінська” лист-згода від 01.03.02. N302-71). Відповідну земельну ділянку площею 0,08 га було вирішено передати ТОВ “Альянс-Центр”  в довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру по вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок земель, вилучених відповідно до цього рішення.

       На підставі згаданого рішення 04.11.2003 р. між сторонами по справі укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Київрада (орендодавець) передає, а ТОВ “Альянс-Центр” (орендар) приймає у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул.  Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 0,0847 га для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру у межах, які перенесено в натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід’ємною частиною цього договору.

      13.07.2006 р. Київрадою прийнято рішення № 55/55 “Про відміну пункту 36 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” (далі Рішення Київради), згідно якого земельна ділянка на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва розташована над вестибюлем станції метро “Театральна” Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену, а тому будівельні роботи на цій земельній ділянці можуть спричинити пошкодження купола вестибюля станції, що підтверджується відповідним актом обстеження станції метро “Театральна”. В результаті обстеження встановлено, що котлован розміщено над куполом касового залу та сполученням ескалаторного тунелю з куполом касового залу. Котлован вирито без відповідного облаштування та кріплення. Окрім того, ТОВ “Альянс-Центр”  не уклало з КП “Київський метрополітен” договір за технічним наглядом в період будівництва та не погодило з останнім проектно-кошторисну документацію на будівництво. Будівництво офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва створює загрозу для нормальної роботи станції метро “Театральна” та безпечного перевезення пасажирів, що виявляється в порушенні гідроізоляції конструкцій станції, підтопленні станції в період сильних атмосферних опадів, руйнуванні конструкцій в результаті зсуву грунту або падіння будівельних конструкцій.  Враховуючи вищевикладене, зважаючи на можливість руйнування купола вестибюля станції метро “Театральна” Святошино-Броварської лінії Київського метрополітену, що в свою чергу може призвести до загибелі людей, зважаючи на негативну реакцію громадян щодо будівництва офісно-торговельного центру на вул. Богдана Хмельницького, 7 у Шевченківському районі м. Києва, керуючись Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про столицю України - місто-герой Київі”, Земельним кодексом України, ст. 188 Господарського кодексу України,  Київською міською радою вирішено відмінити п.  36 вищезгаданого рішення Київради та запропонувати ТОВ “Альянс-Центр” надати згоду на розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.11.2003 р. за №  91-6-00196.

       Позиція відповідача по справі щодо прийнятого рішення ґрунтується на положеннях Земельного кодексу України, зокрема: п.п. “а”-“л” ст. 9, якою Київраді надано широкі повноваження у галузі земельних відносин : розпорядження землями територіальної громади м. Києва, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування й повноваження вирішувати інші питання у галузі земельних відносин  на підставі Закону.

        Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону  № 280/97 вирішення питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад, за п.2 ст. 22 Закону України “Про столицю України – місто-герой Київ” № 401-ХIV від 15.01.1999 р. (далі Закон № 401) Київрада має право визначати особливості землекористування. Законом № 280/97, зокрема ст. 59 передбачено, що Київрада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти в формі рішень.

        Громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом ( ст. 116 ЗК України).

       Згідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону  № 401 в зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада, в межах своєї компетенції, встановленої законами України, має право припиняти право користування земельними ділянками та іншими природними ресурсами у випадках, передбачених чинним законодавством України, тощо.

     Згадана позиція відповідача по справі повністю відтворена у рішенні суду першої інстанції, адже доводи Київради  та висновки  суду повністю збігаються. Не оспорюючи вищенаведених повноважень Київради, як і багато інших, апеляційний суд вважає, що  доводи Київради по справі є непереконливими, а висновки суду – помилковими.

     Так, з наведеного вище повного тексту оскарженого в суді рішення Київради  за відсутності посилань на  конкретні норми  відповідних законодавчих актів, назви яких лише перераховано у рішенні, незрозумілим видається з яких саме причин відмінено п. 36 рішення  від 29.05.2003 р. : як таке, що не відповідає вимогам закону чи за інших причин – неусунення певних  допущених  позивачем  порушень законодавства. Дана обставина має принципове значення для об’єктивного й правильного вирішення спору,  однак її не визначено Київрадою  у рішенні, в письмових та усних поясненнях в судах обох інстанцій, в долучених до справи доказах. З огляду на це, апеляційний суд зобов’язував представника відповідача надати нормативне обґрунтування підстав прийнятого  13.07.2006 р. рішення. Оскільки вказівок суду  останнім не виконано, перевірка законності рішення місцевого суду  здійснюється за наявними у справі доказами.  

       Так, відповідно до  п.1 ст. 59 Закону № 280/97 Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, акти органів та посадових осіб місцевого врядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку ( п.10 ст. 59 цього ж Закону). Отже, якщо п. 36 рішення Київради від 29.05.2003 р. відмінено як незаконний, відповідач не обґрунтував й не довів в суді свого права на скасування власного рішення.

       В іншому випадку – невиконанні позивачем обов’язків по усуненню допущених порушень  в користуванні земельною ділянкою повинно припинятись право користування позивачем земельною ділянкою й Земельним кодексом України визначено підстави, передбачено відповідну процедуру. Так, ст. 143 ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для примусового припинення прав на земельну ділянку, а ст. 144 – порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Надані Київрадою письмові докази на підтвердження своїх заперечень на позов, що долучено до матеріалів справи такої інформації, як і  доказів дотримання Київрадою певного порядку не містять, а отже й не доводять законності прийнятого відповідачем рішення.

      Посилання відповідача на причини прийняття свого  рішення  в самому тексті рішення та третьої особи  на невиконання позивачем визначених п.п. 36.1.6 та 36.1.7 рішення Київради від 29.05.2003 р. та  відповідними пунктами договору оренди від 4.11.2003 р. обов’язків, на думку апеляційного суду, не заслуговують на увагу, оскільки в першу чергу  їх не доведено в суді необхідними й достатніми доказами, по – друге, як вище згадувалось, вони не є доказами законності рішення Київради від 13.07.2006 р.,  а є предметом окремих правовідносин, порядок вирішення яких  встановлено чинним законодавством.

       Відповідно до п.3 ст. 24 Закону № 280/97 органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, керуються в своїй діяльності Конституцією і законами України. З огляду на вищенаведене, оскаржене позивачем  в судовому порядку рішення Київради суперечить вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції    

       Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організацій.

     Як встановлено матеріалами справи, оскарженим рішенням порушено права та  інтереси позивача по справі, адже він несе відповідальність за збитки, упущену вигоду за договорами, укладеними з інвесторами, підрядними організаціями, тощо.

      Таким чином,  відповідачем, як органом владних повноважень, не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження своїх заперечень на позов та апеляцію на підставі ст. 71 КАС України.


     За таких обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта заслуговують на увагу, його  скарга  підлягає задоволенню, отже постанову суду першої інстанції слід скасувати з постановленням нової - про задоволення позовних вимог повністю за наведених вище підстав.

        Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд –

   


ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Центр” задовольнити, постанову господарського суду м. Києва від 13.11.2006  р. у справі № 30/491-А - скасувати.

      Прийняти нову постанову : позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Центр”  до Київської міської ради про визнання нечинним рішення задовольнити.

      Визнати нечинним рішення Київської міської ради № 55/55 від 13.07.2006 р. “Про відміну пункту 36 рішення Київської міської ради від 29.05.2003 р. № 486-2/646 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.

      Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс-Центр”  1  (одну) грн. 70 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції.

       Матеріали справи № 30/491-А повернути до господарського суду м. Києва.

               Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця.

    

 Головуючий суддя          Дикунська  С.Я.

 Судді

           Сотніков С.В.


          Дзюбко П.О.


  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація