ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.01.2007 року Справа № 14/360
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Баннової Т.М.
Бойченка К.І.
Секретар судового засідання: Сідорова О.А.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_3, представник за
довіреністюНОМЕР_1;
відповідач ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2
виданий Артемівським РВЛМУ УМВС
України в Луганській області від 28.05.03;
від відповідача ОСОБА_4, представник за
довіреністю б/н від 02.08.06;
від третьої особи повноважний представник в судове
засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи
ОСОБА_1, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 17.10.06
по справі №14/360 (суддя Лісовицький С.А.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи
ОСОБА_1, м. Луганськ
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи
ОСОБА_2,
м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет Дочірнє підприємство „Речовий ринок”,
спору на стороні відповідача м. Луганськ
про стягнення 101014 грн. 92 коп.
ВСТАНОВИВ:
Третя особа явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення від 15.12.06, тому судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника третьої особи.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(далі - позивач) звернулася до господарського суду Луганської області про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі - відповідач) збитків у сумі 101014 грн. 92 коп. спричинених пожежею, що виникла у модуліНОМЕР_3, яким користується відповідач, розташованому за адресою: АДРЕСА_1
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.06 у справі №14/360 (суддя - Лісовицький С.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Мотивоване рішення суду тим, що позивач не надав доказів розміру збитків.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою без дати, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 17.10.06 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своїх вимог по скарзі позивач посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відповідач - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2, м. Луганськ, відзивом від 11.01.07 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням від 02.11.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ, без дати на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.06 у справі №14/360 призначена судова колегія у складі: Семендяєва І.В. - суддя - головуючий, Баннова Т.М., Бойченко К.І. - судді.
У зв'язку з виходом судді Медуниці О.Є., розпорядженням від 15.11.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, на підставі ст.28 Закону України “Про судоустрій України” та ст.46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю Семендяєву І.В. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги по справі №14/360 та введено до складу судової колегії головуючого суддю Медуницю І.В.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері торгівлі меблями на території Дочірнього підприємства „Речовий ринок” (далі - третя особа) розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Торгівля здійснювалась в приміщенні торгового модуля №НОМЕР_4 (малої архітектурної форми) на підставі договору №НОМЕР_5 укладеного між позивачем та третьою особою (далі - договір НОМЕР_5) (а.с.13,14).
Модуль №НОМЕР_4 знаходиться поруч з модулемНОМЕР_3 (малої архітектурної форми), в якому здійснює торгівлю відповідач на підставі договору НОМЕР_6укладеного між відповідачем та третьою особою (далі - договір НОМЕР_6) (а.с.11,12).
Матеріали справи свідчать, що в ніч з 26.05.06 на 27.05.06 у торгівельному місці, яким користується відповідач, сталась пожежа.
Позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення з відповідача збитків у сумі 101014 грн. 92 коп. спричинених пожежею, оскільки внаслідок пожежі було пошкоджено вогнем торгівельне місце, яким користувався позивач, та належне йому майно, яке знаходилось в модулі №НОМЕР_4.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
За приписами ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судова колегія приймає до уваги, що позивачем хоча заявлені вимоги про стягнення збитків, але фактично між позивачем та відповідачем правовідносини є деліктними, а не договірними, оскільки виникли в результаті спричинення матеріальної шкоди в результаті пожежі.
Отже суд розглядає справу №14/360 з даної позиції.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст.1166 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач отримав торгівельне місце без електропроводки, самостійно встановив її та з дозволу третьої особи підключився до її електромережі, що підтверджується договором НОМЕР_6 від 02.01.06, листом дочірнього підприємства „Речовий ринок” №59 від 16.08.06 (а.с.11,12,49), поясненнями слюсаря - електрика (а.с.57).
Відповідно до абзацу 1 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 №6 “Про практику розгляду судом цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами та доповненнями) розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Так, відповідно до п.1.2 договорів НОМЕР_5 та НОМЕР_6 третя особа передала лише малу архітектурну форму без комунікацій і електропостачання, тобто саме на позивача та відповідача покладений обов'язок здійснювати протипожежні заходи на своєму торгівельному місці.
Окремий договір на електропостачання не укладався, але відповідач сплачував третій особі компенсацію за спожиту електроенергію.
Відповідач та позивач зобов'язанні за свій рахунок здійснювати усі протипожежні заходи, а також відповідати матеріально перед третьою особою за збитки, які можуть бути завдані пожежею (п.2.5 договору НОМЕР_6 та п.2.6 договору НОМЕР_5).
За результатами дослідження пожежі дослідницько - випробувальною лабораторією Головного управління МНС України в Луганській області був складений технічний висновок НОМЕР_7, в якому встановлено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі могло бути займання горючих матеріалів у модулі “Бліни” (торгове місце відповідача) у місці розташування ввідного електрокабелю, в результаті теплових проявів електроструму при аварійних роботах електромережі (а.с.15-18).
Апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, про наявність складу правопорушення, а саме: наявність заподіяння шкоди; протиправної поведінки заподіювача шкоди - відповідача; причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вини відповідача, оскільки у даному випадку він не забезпечив торгову точку достатніми технічними засобами, що виключали б можливість виникнення пожежі при аварійних проявах електромережі, залишивши електромережу торгової точки під напругою без нагляду; дії відповідача знаходяться у прямому зв'язку з негативними наслідками - спричинення збитків позивачу внаслідок пожежі.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів при цьому можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стосовно того, що позивачем не надано доказів розміру спричинених збитків виходячи з наступного.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (ч. 2 ст.22 Цивільного кодексу України).
У підтвердження розміру спричинених збитків (шкоди) у сумі 101014 грн. 92 коп. позивач посилається на висновок спеціаліста Науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру УМВС України у Луганській області № НОМЕР_8 від 05.06.06 (а.с.19-29).
З аналізу даного висновку вбачається, що опис майна, яке пошкоджено і знищено вогнем, проведений без присутності відповідача.
Об'єкти, що оцінювалися не позначені спеціалістом у його висновку за їх індивідуальними ознаками, а зазначено лише групу товарів, до якої об'єкт відноситься. Данні об'єкти не можливо ідентифікувати із товарами зазначеними в накладних про одержання позивачем товару (а.с.71-76).
Дані накладні не є доказом знаходження зазначеного в них майна в терміналі позивача під час пожежі.
За таких обставин фотоілюстрації як додатки до висновку спеціаліста також не можуть бути прийняті як доказ пошкодженого майна. Крім того, їх кількість не співпадає з кількістю переліченого у висновку майна, за даними ілюстраціями не можливо ідентифікувати речі, зображення також є неякісним (а.с.27,29).
У розділі висновку спеціаліста, де зазначено об'єкт дослідження зазначено, що на дослідження надано лише каталоги м'якої меблевої продукції, фотоілюстрації „кухонного кутка”. Які саме предмети меблі були надані для дослідження, які пошкодження на них маються, висновок експерта не повідомляє.
За викладеним та з урахуванням фактичних обставини справи судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що висновок спеціаліста Науково - дослідницького експертно - криміналістичного центру УМВС України у Луганській області № НОМЕР_8 від 05.06.06 не може бути належним доказом кількості і вартості пошкодженого майна позивача.
Позивачем (скаржником за апеляційною скаргою) було також представлено суду акт про пожежу від 27.05.06, як доказ розміру заподіяної йому шкоди.
Скаржник зазначає (див. письмові пояснення від 14.12.065), що в даному акті мається орієнтовне визначення прямих збитків від пожежі. Даний акт підписано відповідачем.
Відповідач в судовому засіданні 11.01.07 пояснила, що даний акт про пожежу підписаний нею під час його складання, але розмір збитків - прямих та побічних, який в акті виконаний іншим кольором ніж весь акт, проставлено не було.
Луганським апеляційним господарським судом з метою всебічного і повного дослідження всіх обставин справи було витребувано від Жовтневого РВ ЛГУ УМВС України в Луганській області матеріали №НОМЕР_9 про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом пожежі в торгових модулях ПП „ОСОБА_2” і ПП „ОСОБА_1”, розташованих на території „Речовий ринок”.
Досліджуючи оригінал акту про пожежу від 27.05.06 (а.с.3 витребуваних матеріалів) судова колегія встановила, що текст і підписи членів комісії виконані чорним кольором, а графи щодо розміру прямих збитків і побічних збитків - цифри „132.133 грн.; 170.408 грн.” та графа „Причини пожежі - „установлюються” виконані іншим - світло блакитним кольором.
Представник позивача не зміг дати пояснення щодо обставин виконання запису в акті про пожежу збитків іншим кольором ніж весь акт.
Враховуючи зазначене вище судова колегія не може прийняти до уваги зазначений акт, як належний доказ.
Пояснення суб'єктів господарювання, що торгують на ринку щодо позначення предметів, які знаходилися в павільйоні позивача є дуже загальними і неповними з точки зору визначення назви меблевих гарнітурів, інших предметів, їх якості і ціни.
Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду Луганської області від 17.10.06 по справі №14/360 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін присутніх в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ, без дати на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.06 у справі №14/360 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 17.10.06 у справі №14/360 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Т.М. Баннова
Суддя К.І. Бойченко