Судове рішення #4066708
Справа 22-3135/2008 р

Справа  22-3135/2008 р.                                   головуючий в суді І інстанції Завалънюк І.B.

Категорія 43                                                       доповідач Орловська Н.В.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

 

2009 року січня місяця 20 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Орловської Н.В.

Суддів                                                      Гаркуші В. О.

Майданика В. В. При секретарі: Дягілєвої В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Херсоні   цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Комсомольського районного суду м.  Херсона від 25 листопада 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  третя особа ГОВ «Україна» про визнання таким,  що втратив право користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  третя особа ГОВ «Україна» про усунення перешкод в користування квартирою та вселення.

 

Встановила :

 

20 листопада 2007р. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1,  третя особа ГОВ «Україна» про особу такою,  що втратиш право користування житловим приміщенням,  вказуючи,  що передувала у шлюбі з відповідачем,  який розірвано в січні 2004р. У зв'язку з вселенням на постійне проживання в квартиру своєї матері по АДРЕСА_1 на початку 2006р. ОСОБА_1 виселився з квартири де проживав до цього часу.

Просила визнати його таким,  що втратив право користування у квартирі АДРЕСА_2.    

В травні 2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2,  третя особа ГОВ « Україна» про вселення,  вказуючи,  що постійно проживав разом яз сім'єю,  до складу якої належить відповідачка та їх син у однокімнатній квартирі АДРЕСА_2. Після розірвання шлюбу в січні 2006р. проживали разом.  В тому ж році він перебував на стаціонарному лікуванні,  а після повернення з лікарні не зміг потрапити у квартиру через те,  що відповідачка змінила вхідні двері та замки. Згодом він дізнався що на підставі рішення суду від 23.08.2006р. виписаний із спірної квартири. Зазначене рішення було скасовано,  і на результатом розгляду справи рішенням суду від 15 жовтня 2007р. у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання його таким,  що в тратив право користування житловим приміщенням відмовлено. Однак після набрання цим рішенням законної сили відповідачка не дає можливості вселитись у квартиру,  а тому просить усунути перешкоди у її користуванні шляхом його вселення.

Рішенням Комсомольського районного суду м.  Херсона від 25 листопада 2008р. постановлено : визнати ОСОБА_1 таким,  що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2,  а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2,  а його зустрічний позов задовольнити,  посилаючись на те,  що позивачка чинить йому перешкоди

 

у користуванні квартирою,      змінивши вхідні двері та замки,    що унеможливило  його вселення.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності до cm. 107 ЖК УРСР та роз'яснень,  даних Пленумом Верховного Суду України у п. 11 постанови №2 від 12 квітня 1985п. «Про деякі питання,  що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,  наймач жилого приміщення або член його сім'ї що вибув на інше постійне місце проживання втрачає право користування житловим приміщенням незалежно від пред'явлення позову про цe.

На підтвердження висновку про вибуття з квартири суд може брати до уваги будь-які фактичні данні. що свідчать про обрання стороною іншого місця проживання.

Судом першої інстанції встановлено,  що сторони перебували у шлюбі,  та разом з неповнолітнім сином постійно проживали в однокімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_2. Сторони не заперечували ,  що шлюб розірвано у січні 2004р. в судовому порядку і до 2006р. вони проживали в спірній квартирі,  наймачем якої зареєстрована ОСОБА_2

Факт вибуття в січні 2006р. ОСОБА_1 на постійне місце проживання в квартиру своєї матері за адресою: АДРЕСА_1. встановлений рішенням Комсомольського районного суду м.  Херсона від 15.10.2007р.,  яке набуло чинності 13.11.2007р. ,  а тому зазначений факт у згідно вимог. ч.3 cm. 61 ЦК України не потребував доведенню у даній справі,  як такий,  що встановлений судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили.

При розгляді ж даної справи ОСОБА_1 та його представники,  не спростували наведений факт,  а заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 посилатись на те,  що остання чинить перешкоди у користуванні квартирою на їх звернення,  які мани місце після закінчення стаціонарного лікування 11 серпня 2006р.

Проте жодних доказів,  які б вказували на те,  що ОСОБА_1 постійно

проживав у спірній квартирі з січня 2006р. ,  а позивачка чинила йому перешкоди у

користуванні квартирою у цей ж, е період часу,  суду не надати,  а тому суд дійшов

обґрунтованого висновку про визнання його таким,  що втратив право користування

житловим приміщенням у спірній квартирі з січня 2006р.                                                       

Крім того,  слід визнати правомірним висновок суду щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1,  оскільки з часу його вибуття в січні 2006р. на інше постійне місце проживання,  повторне вселення його у спірну квартиру можливе лише за згодою ОСОБА_2,  яка такої згоди не давані,  а тому підстави для вселення відсутні.

Оскільки справу розглянуто з дотриманням норм матеріального і процесуального права,  а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

Керуючись cm,  303,  307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

ухвалила:

 

 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхшити.

Рішення Комсомольського районного суду м.  Херсона від 25 листопада 2008р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація