ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № 876/11260/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі №819/2052/14-а за позовом підприємства споживчої кооперації госпрозрахункового відокремленого підрозділу ГВП «Долина» районного споживчого товариства м.Теребовля Тернопільської області до Теребовлянського відділення Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання нечинним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

17.09.2014р. Підприємство споживчої кооперації госпрозрахунковий відокремлений підрозділ ГВП «Долина» районного споживчого товариства (далі - ГВП «Долина») звернулось в суд з позовом до Теребовлянського відділення Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі-ДПІ), просило визнати нечинним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №000035/19-04-22/25701376 та податкове повідомлення-рішення №0001692202 від 19.08.2014р.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Теребовлянського відділення Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області №0001692202 від 19.08.2014р. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати частково постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.11.2014р. та винести нову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при проведенні та оформленні результатів перевірки податковим органом дотримано усіх норм чинного законодавства. Винесення оскаржуваного повідомлення-рішення зумовлено відсутністю (не зберіганням) позивачем фіскальних звітних чеків. Жодного судового рішення, офіційного документа чи акта, які б могли служити належним доказом крадіжки майна з магазину позивача до суду подані не були. В матеріалах справи також не міститься жодного підтвердження відсутності вини продавця у незабезпеченні зберігання щоденних фіскальних звітних чеків.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та поданих заперечень, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Листом СВ Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області від 25.06.2014р. №4124 у зв'язку з проведенням досудового розслідування по факту крадіжки грошових коштів, продуктів харчування та підакцизних товарів з приміщення магазину «Теко», що в с.Дарахів, Теребовлянського району, яка мала місце в ніч на 28.05.2014р. та встановлення в ході проведення такого відсутності касової стрічки за 23, 24, 26, 27 травня 2014 року, начальника ДПІ повідомлено про необхідність вирішення питання про притягнення суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари торгового об'єкту «Теко», до встановленої законом відповідальності.

Як встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2014 року Теребовлянським відділенням Гусятинської ОДПІ на підставі Наказу №325 від 30.07.2014р. «Про проведення фактичної перевірки ГВП «Долина», направлень № 294/22-02 та № 295/22-02 від 30.07.2014р. проведено перевірку щодо дотримання суб'єктом господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв в супермаркеті, що належить ПСК ГВП « Долина» районного споживчого товариства, який знаходиться за адресою: с.Дарахів, Теребовлянського району, Тернопільської області.

Результати перевірки оформлено Актом № 043/19/19/22/25701376 від 01.08.2014р., за висновками якого 19 серпня 2014 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000035/19-04-22/25701376 на суму 5 000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0001692202 на суму 1 360,00 грн.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення суд першої інстанції виходив з того, що в ніч на 28.05.2014р. сталася крадіжка майна з даного магазину с. Дарахів, Теребовлянського району, а позивачі стверджують, що касові стрічки за 23, 24, і 26, 27 травня 2014 року знаходились біля каси і були викрадені злочинцями. Касові звіти за 23, 24, і 26, 27 травня 2014 року є в наявності і підклеєні в книзі. Також судом встановлено із показань свідка Павлік Н.В. (продавця магазину), що дійсно касові стрічки за кожен день зберігалися в салофанових кульках біля каси. Однак після крадіжки касові стрічки з чеками за 23, 24, і 26, 27 травня 2014 року були відсутні, а саме їх викрали злочинці. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку вини продавця магазину в не збережені касових стрічок за 23, 24, і 26, 27 травня 2014 року не має.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлено ст. 80 ПК України, відповідно до положень якої фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Фактичну перевірку ГВП «Долина» здійснено працівниками Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на підставі Наказу в.о. начальника Головного управління Міндоходів у Тернопільській області №325 від 30.07.2014р., примірник якого, а також направлення на перевірку від 30.07.2014р. №294/22-02, отримано продавцем Павлік Н.В. 01.08.2014р. (а.с.19-20).

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта, такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до положень п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

На виконання вказаних норм ПК України за результатами перевірки складено Акт від 01.08.2014р. про порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечення зберігання протягом трьох років контрольних стрічок РРО за 23.05.2014р., 24.05.2014р., 26.05.2014р. та 27.05.2014р. та встановлено реалізацію алкогольних напоїв вітчизняного виробництва за ціною нижчою від встановленого мінімального розміру мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, що підтверджується контрольними стрічками РРО за 17.06.2014р. та 28.06.2014р. (а.с.21-22).

З матеріалів справи вбачається, що з вказаним актом ознайомлено продавця, яка відмовилась підписувати такий акт та отримувати його другий примірник, про що складено Акти відмови від підпису акта фактичної перевірки та відмови від отримання акта фактичної перевірки (а.с.23).

На підставі Акта перевірки від 01.08.2014р. №043/19/19/22/25701376 ДПІ прийнято Рішення про застосування штрафних санкцій від 19.08.2014р. №000035/19-04-22/25701376, яким зобов'язано ГВП «Долина» сплатити у встановленому законодавством порядку штраф у розмірі 5 000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, та винесено податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014р. №0001692202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 1 360,00 грн. за порушення п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до положень ст.2 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну; контрольна стрічка - копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким реєстратором, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 3 Закону №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання зобов'язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

В силу вимог п. 4 ст.17 Закону №265/95, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання застосовується фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, згідно п.5 ст.17 Закону №265/95, у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі застосовується фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі дає можливість колегії суддів дійти висновку, що ДПІ встановивши порушення ГВП «Долина» вимог п.10 ч.1 ст.3 Закону №265/95 щодо не зберігання протягом трьох років контрольних стрічок РРО, що зафіксовано актом перевірки (ар.с. 8-9), застосувала до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1 360,00 грн., визначену п.4 ст.17 Закону №265/95, яка передбачає невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, що не відповідає встановленому порушенню.

Слід зауважити, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні ДПІ зазначила про встановлення порушення п.9 ч.1 ст.3 Закону №265/95, яке актом перевірки не зафіксовано, оскільки позивачем не вчинялось. В матеріалах справи містяться докази протилежного: фіскальні звітні чеки за 23, 24, 26, 27 травня 2014 року роздруковані та вклеєні ГВП «Долина» в книгу КОРО.

Суб'єкт господарювання не несе відповідальність за порушення, яке ним не вчинено.

Окрім того колегія суддів зауважує, що в силу приписів ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перегляду судового рішення в частині відмови в позові, яке в апеляційному порядку позивачем не оскаржується.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Оскільки судом першої інстанції питання розподілу судових витрат не вирішувалось, а тому з врахуванням вимог ст.94 КАС України та часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 1362, 92 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції постановлено рішення із помилковим застосуванням норм матеріального права та вирішено не всі питання.

Встановлені обставини у справі дають підстави колегії суддів задовольнити апеляційну скаргу частково, змінивши постанову суду першої інстанції з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі №819/2052/14-а змінити в частині мотивів задоволення позову.

Стягнути з підприємства споживчої кооперації госпрозрахункового відокремленого підрозділу ГВП «Долина» районного споживчого товариства м.Теребовля Тернопільської області на користь Державного бюджету України 1 362,92 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві гривні дев'яносто дві копійки) судового збору.

В решті постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі №819/2052/14-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш