ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 року Справа № 876/11771/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкар Т.І.,

суддів Ільчишин Н.В., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі про зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

24.11.2014р. ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі (далі - Управління), просила зобов'язати Управління здійснити обчислення розміру пенсії та її виплати, як державному службовцю, з дня призначення в розмірі 83 відсотків заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), включаючи суми матеріальної допомоги, індексації заробітної плати та інших фактично отриманих сум, як складових заробітної плати, з яких проводиться нарахування (чергові перерахунки) пенсії згідно до норм чинного законодавства. Постанову скерувати до негайного виконання.

Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04.12.2014р. позов задоволено: зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці як державному службовцю починаючи з 24 травня 2014 року з розрахунку 83 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески ( єдиний внесок ), включаючи суми матеріальних допомог, індексації заробітної плати, з яких проводиться нарахування ( чергові перерахунки ) пенсії згідно до норм чинного законодавства; постанову суду звернено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць; стягнено з державного бюджету України в користь позивачки понесені судові витрати в сумі 73, 08 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що матеріальні допомоги носять разовий характер, індексація заробітної плати також не є постійною виплатою, тому не є складовими частиною заробітної плати у розумінні ч.2 ст.33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання із них сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії. Крім того, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та з 08.02.2011р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

21.10.2014р. позивачка звернулась до Управління з заявою про перерахунок пенсії, долучивши до заяви довідку №1 від 21.10.2014р. про складові заробітної плати державного службовця із зазначенням виплат, які не були включені в раніше видані довідки.

Листом Управління 24.10.2014р. №241/Л-02 у здійсненні такого перерахунку пенсії відмовлено, що стало підставою для звернення ОСОБА_2 до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інші заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час звернення про призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі розмір пенсії збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.10.2008р. №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.12.2008р. за №1161/15852, було передбачено обов'язкові реквізити довідки про зарплату, в т. ч., встановлено складові заробітної плати, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії.

Однак постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011р. №5-1 «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а-4753/09/2670», затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати, яка подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що винагорода за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення і допомога на вирішення соціально - побутових питань, індексація є складовими заробітної плати. При цьому чітко передбачено, що із усіх виплат, що вказані в довідці такої форми, нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.11р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наявною в матеріалах справи Довідкою №1 від 21.10.2014р. про складові заробітної плати ОСОБА_2 за період з 01.01.2001р. по 31.12.2005р. підтверджується, що протягом вказаного періоду в суму заробітної плати, на яку нараховувались та сплачувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), включено «Інші виплати», до яких, що відповідачем не заперечується, належать матеріальні допомоги та індексація заробітної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати, оскільки є додатковою заробітною платою та грошовим доходом населення, який згідно ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII враховуються при обчисленні пенсій.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Таким чином, матеріальні допомоги та індексація входять до системи оплати праці державного службовця.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13 та 28.05.2013р. у справі №21-97а13, які з врахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо неправомірності відмови Управління в перерахунку розміру пенсії позивачці та необхідності зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії як державному службовцю, з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески.

Проте, відмовляючи в задоволенні позову за період з 08.02.2011р. по 23.05.2014р.у зв'язку із пропуском встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду, судом першої інстанції не застосовано положення ст.100 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), за період з 08 лютого 2011 року по 23 травня 2014 року слід залишити без розгляду з врахуванням вимог ст.99 та ст.100 КАС України та дати звернення позивача з позовом до суду - 24.11.2014р.

Водночас, при поданні заяви про призначення пенсії позивачкою до Управління подавались Довідки №6,8,9,10 від 07.02.2011р. про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), за формою, встановленою Постановою правління Пенсійного фонду України №19-11 (а.с.16-19).

Вказані Довідки включали дані про посадовий оклад, доплати за ранг, вислугу років, середньомісячні суми надбавок за високі досягнення в праці та середньомісячні суми премій та премій до державних та професійних свят. Зазначення інших складових заробітної плати, зокрема, сум матеріальної допомоги та індексації заробітної плати (інші виплати) формою довідки не було передбачено.

Довідку №1 від 21.10.2014р., яка містить інформацію про розмір інших виплат, які враховуються при обчисленні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з яких сплачено страхові внески, а з 01.01.2011 року - єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подано позивачкою до Управління разом із заявою про здійснення перерахунку пенсії.

Враховуючи вищенаведене, вирішуючи питання захисту прав позивача, колегія суддів приходить до переконання, що усі види оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), є складовими заробітної плати та повинні бути враховані при перерахунку пенсії, проте з 21.10.2014р. - моменту звернення до Управління з заявою про проведення такого перерахунку, що є наслідком відмови в задоволенні позовних вимог у період з 24.05.2014р. по 20.10.2014р.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та є підставою постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 36,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області задовольнити частково.

Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю, починаючи з 21 жовтня 2014 року з розрахунку 83 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок), згідно з Довідкою №1 від 21.10.2014р. (графа - «Інші виплати»).

В частині позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з врахуванням усіх видів оплати праці, на які були нараховані та сплачені страхові внески (єдиний внесок) з 08.02.2011р. по 23.05.2014р. - позовну заяву залишити без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: Н.В. Ільчишин

М.А. Пліш