У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кожух О.А., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Банк Форум», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на ухвалу судді Іршавського районного суду від 3 грудня 2014 року про повернення позовної заяви ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ПАТ «Банк Форум» (далі - Банк), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Іршавського районного суду від 24.11.2014 року його позовна заява була залишена без руху, а ухвалою того ж судді від 03.12.2014 року повернута позивачеві.

Не погодившись з ухвалою про повернення заяви, Банк оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу судді від 03.12.2014 року скасувати і передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Повертаючи заяву позивачеві суддя місцевого суду виходив з того, що Банк не усунув недоліки позовної заяви, зокрема не надав доказу попередження боржника, досудову вимогу про суму заборгованості, а також доказу сплати судового збору.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини другої статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Зі змісту цієї норми видно, що саме позивач на власний розсуд обирає позовні вимоги, обґрунтовує їх викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

При цьому поняття «зазначення доказів» є відмінним від поняття «подання доказів».

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику (пункт 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Звертаючись до суду, Банк додав до позовної заяви докази, які вважав за потрібне надати для розгляду спору.

Відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки вона може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Крім цього, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, суддя місцевого суду не вправі був залишати з цих підстав позовну заяву без руху та повертати її позивачеві.

На дані обставини суддя суду першої інстанції уваги не звернув, а тому ухвала, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню, з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу судді Іршавського районного суду від 3 грудня 2014 року скасувати, а питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: