Справа №2-625\2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2008 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої - судді:                                                                  І.В.П»ЯТНИЧУК,

при секретарі:                                                                          Р.Г.Ландар,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 1997 р.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Позивачка просить суд розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, що шлюб носить формальний характер, через несумісність характерів та різні погляди на життя між ними часто виникали сварки та різного роду непорозуміння, вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних відносин, всі ці обставини привели до втрати між ними почуття любові та поваги один до одного, а тому вважає, що шлюб зберегти не можливо і наполягає на його розірванні.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві, вказувала, що з липня 2007 р. вона припинила підтримувати з відповідачем всілякі стосунки, зазначає, що примирення між нею та відповідачем не можливе, витрати пов»язані з оформленням розірвання шлюбу в відділі РАЦС просить покласти на відповідача.

Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечував, вказував, що дійсно з липня 2007 р. вони з позивачкою проживають окремо, припинили підтримувати сімейно-шлюбні стосунки, вести спільне господарство, спільного бюджету не мають, вважає, що примирення між ним та позивачкою не можливе, тому також просить шлюб розірвати.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до ч.2 ст.112 СК України, суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що причини, що спонукали сторони на розірвання шлюбу є обгрунтованими, оскільки судом достовірно встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім*ї не можливе, а тому позов підлягає задоволенню, сторони фактично з липня 2007 р. проживають окремо, не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, позивач наполягає на розірванні шлюбу посилаючись на те що шлюб існує формально, вона втратила почуття поваги та любові до відповідача та наполягає на розірванні шлюбу.

Керуючись ст.ст. 104, 105,  110, 112   Сімейного Кодексу України, ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23 серпня 1997 р. в Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з Державним центром розвитку сім»ї між ОСОБА_2 та ОСОБА_1про що є актовий запис № 1181 -РОЗІРВАТИ.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути на користь держави з ОСОБА_2. 25 ( двадцять п»ять ) грн., ОСОБА_1. від сплати мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.