ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2007 Справа № 27/283
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідач),
суддів: Кузнецової І.Л., Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ”, м.Павлоград на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі № 27/283
за позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області, м.Павлоград
до відповідача-1 малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ”, м.Павлоград
відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Трейдинг”, м.Донецьк
про визнання недійсним договору
за участю представників сторін:
позивача: Марікуца О.Б. –довіреність №562/10 від 15.01.2007р.;
відповідача-1: Приходько Д.В. –власник фірми –статут малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ” зареєстровано 19.01.1996р. ;
відповідача-2:не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006р. Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області, м.Павлоград /далі Західно-Донбаська ОДПІ у Дніпропетровській області, м.Павлоград/ звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1, Малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ”, м.Павлоград Дніпропетровської області /далі МППФ „ДЕБЮТ”/ та відповідача -2, Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Трейдинг”, м.Донецьк /далі ТОВ „Опт-Трейдинг”/ про визнання недійсним договору купівлі-продажу 10 000кг цукру на загальну суму 27 000грн., укладеного відповідачами 11.04.2003р., виконаного продавцем, відповідачем -2 по справі, при несплаті покупцем, відповідачем -1 по справі вартості товару, на підставі вимог ст.49 ЦК України, як укладеного з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; стягнення з МППФ „ДЕБЮТ” у дохід держави товару: 10 000кг цукру на загальну суму 27 000грн.
Позовні вимоги Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області, м.Павлоград мотивовані тим, що ТОВ „Опт-Трейдинг” створено фіктивно, здійснювало господарську діяльність ухиляючись від сплати податку, на момент укладення спірного договору не було платником податку на додану вартість, на підставі вимог ст.49 ЦК України та ст.ст. 207,208 ГК України позивач просив задовольнити позов.
Відповідач-1 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на відсутність з його сторони факту порушення вимог діючого законодавства при укладенні спірного договору, наявності боргу перед державою та пропуск позивачем строку позовної давності.
В листопаді 2006р. позивач подав до суду уточнення позову, просив визнати недійсним спірний договір та стягнути: з ТОВ „Опт-Трейдинг” на користь МППФ „ДЕБЮТ” 27 000грн., та з МППФ „ДЕБЮТ” стягнути на користь держави 27 000грн.
Господарський суд Дніпропетровської області постановою від 14.11.2006р. /суддя Татарчук В.О./, виготовленою у повному обсязі 20.11.2006р. позов задовольнив частково, визнав недійсним договір купівлі-продажу від 11.04.2003р., укладений між ТОВ „Опт-Трейдинг” та МППФ „ДЕБЮТ”, постановив стягнути з МППФ „ДЕБЮТ” на користь державного бюджету 27 000грн., мотивуючи постанову тим, що спірний договір було укладено при наявності зі сторони відповідача-2, ТОВ „Опт-Трейдинг”, мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства, направленої на приховування об’єктів оподаткування в зв’язку з ненаданням податкової звітності /декларації/ та несплатою податків до бюджету, тому у відповідності з вимогами ст.49 ЦК УРСР, згідно положення ст.208 ГК України є підстави для визнання цього договору недійсним, але враховуючи, що ТОВ „Опт-Трейдинг” виконало умови договору, а МППФ „ДЕБЮТ” не розрахувалось за поставлений товар, вимоги в частині стягнення з відповідача ТОВ „Опт-Трейдинг” на користь МППФ „ДЕБЮТ” 27 000грн. не підлягають задоволенню, натомість, вимоги про стягнення з останнього на користь держави 27 000грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою місцевого господарського суду МППФ „ДЕБЮТ” подало апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, відповідач-1 не може нести відповідальність за відповідача-2 , є належним набувачем майна по спірному договору купівлі-продажу, суд необґрунтовано застосував вимоги ст.49 ЦК /1963р./ та ст.208 ГК України, позивач пропустив як загальний строк позовної давності так і річний строк, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області і закрити провадження у справі.
22 січня 2007р. від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції –без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, посилаючись на наявність у відповідача-2 при укладенні договору наміру на приховування від оподаткування прибутків та доходів, посилаючись на те, що про факт порушення інтересів держави при укладенні спірного договору позивачу стало відомо при проведенні документальної перевірки МППФ „ДЕБЮТ” (акт від 13.12.2004р.) та отриманні 26.09.2005р. від ДПІ у Калінінському районі м.Донецька листа від 21.09.2005р. з інформацією щодо діяльності відповідача-2, визнання недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого останньому, що скаржником не прийнято до уваги.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 22.12.2006р. відкрив апеляційне провадження у адміністративній справі, 28.12.2006р. постановив ухвалу, якою призначив розгляд справи на 24.01.2007р.
В судове засідання 24.01.2007р. представник відповідача-2 ТОВ „Опт-Трейдинг” не з’явився, про час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлявся належним чином, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, в свідоцтві про державну реєстрацію /а.с.26-28/.
Враховуючи думку представників позивача та відповідача-1 про розгляд справи при відсутності представника відповідача-2, колегія суддів ухвалила: розглядати справу при неявці в судове засідання представника ТОВ „Опт-Трейдинг”.
В судовому засіданні 24.01.2007р. було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка складена в повному обсязі 26.01.2007р.
Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-1, з’ясувавши обставини справи, дослідивши докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської області, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга МППФ „ДЕБЮТ” підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що 11.04.2003р. між відповідачами ТОВ „Опт-Трейдинг” –продавцем та МППФ „ДЕБЮТ” – покупцем було укладено договір купівлі-продажу 10 000кг цукру на загальну суму 27 000грн., який продавцем був виконаний, натомість, покупець вартість товару не сплатив; 11.04.2003р. ТОВ „Опт-Трейдинг” виписало та надало МППФ „ДЕБЮТ” податкову накладну на загальну суму 27 000грн., в тому числі 4 500грн. –сума податку на додану вартість; 11.04.2003р. була складена накладна про передачу вищезазначеного товару /а.с.43-45/.
На момент укладення спірного договору рішенням місцевого суду Калінінського району м.Донецька від 31.10.2002р. було встановлено, що ТОВ„Опт-Трейдинг” створено при відсутності волевиявлення осіб, які зазначені засновниками даної юридичної особи і не передавали в статутний фонд підприємства ніяких активів та не мали наміру здійснювати господарську діяльність цього підприємства, яке з моменту реєстрації не знаходиться за юридичною адресою В зв’язку зі встановленим визнано недійсними: рішення засновників про створення підприємства, його Статут з моменту реєстрації 25.09.2002р., свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту видачі 03.10.2002р. /а.с.40/.
Про факт укладення спірного договору та наявність вищенаведеного судового рішення позивачу було відомо на момент складення акту №658-23/1-19437656 від 13.12.2004р. „Про результати планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МППФ „ДЕБЮТ” /а.с.32-39/, в якому відображені встановлені в ході перевірки розрахункові операції по цьому договору.
Згідно листа Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька від 21.09.2005р., наданого позивачу на запит від 03.08.2005р. ТОВ „Опт-Трейдинг” надавало останню звітність за жовтень 2002р., податки до бюджету не сплачувало, 10.07.2003р. підприємство знято з податкового обліку, з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України не вилучено /а.с.41/.
Факт зняття з обліку платника податків 10.07.2003р. та анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 03.10.2002р. ТОВ „Опт-Трейдинг” підтверджується довідкою від 10.07.2003р. та актом від 12.11.2002р. /а.с.29-30/.
Викладені обставини свідчать про те, що на момент укладення спірного договору ТОВ „Опт-Трейдинг” не надавало звітності щодо здійснення господарських операцій та виконання зобов’язань по сплаті податків і зборів до бюджету, не сплачувало їх.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 р., №15 „Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів”, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів може бути вчинене шляхом: неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо), приховування об’єктів оподаткування; неподання податкової декларації, як правило є одночасно і приховуванням об’єктів оподаткування.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”, недійсними є угоди, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів.
Згідно вимог підпунктів 7.2.4. та 7.2.6. Закону України від 03.04.1997 р. „Про податок на додану вартість” право складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку; податкова накладна видається платником податку та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Встановлені по справі вище наведені обставини свідчать про те, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ТОВ „Опт-Трейдинг” укладало спірний договір з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, що виражалося в приховуванні від оподаткування доходів, складанні та видачі податкової накладної при відсутності права на це, яка є підставою для нарахування податкового кредиту останньому.
По справі не встановлено обставин, які б свідчили, що МППФ „ДЕБЮТ”, укладаючи спірну угоду, також діяла з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 207 та ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України (набрав чинності 01.01.2004р.), які за предметом регулювання та встановленими наслідками співпадають зі ст. 49 Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 1 січня 2004 року, згідно з п.1 та п.2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (чинного з 01.01.2004р.), господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушеннями хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами –в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язаннями, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Застосування передбачених ч.1 ст.208 ГК України санкцій можливо лише судом, що відповідає нормі ст.41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Оскільки санкції, передбачені цією частиною є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч.1 ст.238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись до суб’єкта господарювання лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК України, а саме, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Місцевий господарський суд оскарженою постановою застосував передбачені ч.1 ст.208 ГК України санкції в порушення вимог ст.250 ГК України, що призвело до неправильного вирішення справи та неоднакового застосування наведених норм права судом першої інстанції з судом касаційної інстанції –Верховним судом України /Постанова від 26.09.2006р. Єдиний державний реєстр судових рішень України/.
Викладене є підставою у відповідності з вимогами ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України (який набрав чинності з 01.09.2005р.) для скасування оскарженої постанови господарського суду Дніпропетровської області та ухвалення нового судового рішення.
Враховуючи вищенаведені встановлені обставини судом першої інстанції та Дніпропетровським апеляційним господарським судом щодо дати укладення спірного договору 11.04.2003р. ТОВ „Опт-Трейдинг” з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, про що позивачу було відомо на момент складення акту перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства МППФ „ДЕБЮТ” 13.12.2004р., ця обставина встановлена оскарженою постановою, яку позивач вважає законною і обґрунтованою згідно його заперечень на апеляційну скаргу, в зв’язку з чим для доведення вказаного факту позивач 03.08.2005р. склав запит до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька про надання доказів, які надіслані останньою ДПІ листом від 21.09.2005р.; наявність вимог відповідача-1 щодо відмови у задоволенні позову; вимоги частин 1,2 ст.99 КАС України щодо строку звернення до адміністративного суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; вимоги ч.1ст.100 КАС України, щодо відмови у задоволенні позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін, при пропущенні строку звернення до адміністративного суду, та ст.250 ГК України; факт пропуску позивачем строків, передбачених ст.99КАС України та ст.250 ГК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити. Підстав для задоволення апеляційної скарги в частині закриття провадження по справі не має.
Керуючись статтями 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ”, м.Павлоград задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі № 27/283 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства фірми „ДЕБЮТ”, м.Павлоград судові витрати зі сплати державного мита за розгляд справи судом апеляційної інстанції у сумі 135грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя | І.К. Шуба |
Суддя
| І.Л. Кузнецова |
Суддя | В.В. Швець |
Згідно з оригіналом.
Помічник заступника голови суду А.О. Ткаченко