ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"18" січня 2007 р. Справа № 2/334а/5
10 год. 09 хв.
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі
16400, м. Борзна, вул. Леніна, 2
до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Оленівське”
16441, Борзнянський р-н, с. Оленівка, вул. Леніна,84
про стягнення 32779,32 грн.
Суддя Михайлюк С.І.
Секретар Польська А.І.
Представники сторін:
Від позивача: Тарасенко Г.М. (18.01.2007р. представник не з’явився)
Від відповідача: директор Дзюба Л.А.
Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 32779,32 грн. за 2005 рік.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
18.01.2007р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без представника.
Відповідач подав відзив на заяву, проти позовних вимог заперечив, мотивуючи тим, що ці вимоги виникли в період здійснення ліквідаційної процедури.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення щодо позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, суд
в с т а н о в и в:
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2, абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» (в діючій в 2005 році редакції) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону ( суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за ставкою 100 % від об»єкта оподаткування.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини; обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не викає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Сторонами визнається, що ухвали господарського суду Чернігівської області у справі № 4/116-б/25 від 01.11.2005р. та від 23.05.2006. набрали законної сили (кредитори –Бахмацька міжрайонна державна податкова інспекція та управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі). У суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин.
З ухвали господарського суду Чернігівської області від 01.11.2005р. у справі № 4/115-б/25 випливає, що провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Оленівське” порушене 07.06.2004р., про що було опубліковане оголошення в газеті “Урядовий кур’єр” від 09.07.2004р.; постановою у даній справі від 19.10.2004р. відповідач визнаний банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.
Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (надалі Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій (п. 6.4. Інструкції). Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п. 6.8. Інструкції).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 23.05.2006р. у справі № 4/116б/25/10 затверджена мирова угода, провадження у справі припинене.
Таким чином заявлені позивачем вимоги стосуються періоду 2005 року, тобто періоду дії ліквідаційної процедури.
Згідно з ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
За таких обставин у позовних вимогах слід відмовити повністю.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 158, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
п о с т а н о в и в:
У позовних вимогах відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою
особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя С.І. Михайлюк