У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 на вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 липня 2008 року.

         Вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від                 16 квітня 2008 року

ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. первомайське Глухівського району

Сумської області, громадянина України,

не судимого, -    

засуджено за ч. 2 ст. 332 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності автомобіля ГАЗ-3110           д/н НОМЕР_1 як засобу вчинення злочину.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.

Так, наприкінці січня 2007 року ОСОБА_1, вступивши у злочинний зговір з невстановленими особами щодо незаконного переправлення фізичних осіб через державний кордон України з Російської Федерації в Україну, координуючи свої дії шляхом спілкування по мобільним телефонам, спільними діями незаконно переправили з Російської Федерації на територію України поза встановленими пунктами пропуску п'ятнадцять громадян В'єтнаму, які не мали відповідних документів і дозволу компетентних органів України на виїзд (прибуття) в Україну та наміру і підстав для використання права притулку чи придбання статусу біженців в Україні. При цьому, за домовленістю з ОСОБА_1, для реалізації спільних злочинних намірів невстановлені особи мали здійснити безпосереднє переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску громадян В'єтнаму з Російської Федерації в обумовлене місце на прикордонній території України, а ОСОБА_1 мав забезпечити і здійснити подальше переміщення громадян В'єтнаму вглиб території України.

Для реалізації злочинних намірів ОСОБА_1 залучив до виконання своїх злочинних дій своїх знайомих ОСОБА_3 і         ОСОБА_4, розподіливши між ними обов'язки та обумовивши їх дії, а також задіяв свій автомобіль ГАЗ-3110 д/н НОМЕР_1 та невстановлений автомобіль ВАЗ-2110, яким ОСОБА_1 на той час мав право керувати і розпоряджатися за дорученням.

У ніч з 29 на 30 січня 2007 року невстановлені особи, координуючи з ОСОБА_1 спільні дії за допомогою мобільних телефонів, провели через державних кордон України з Російською Федерацією на територію України в районі прикордонного інформаційного знака № 592 на напрямку        «с. Попівка Рильського району Російської Федерації - с. Червона Зоря Глухівського району Сумської області» поза пунктом пропуску п'ятнадцять громадян В'єтнаму пішою ходою та на запряжених кіньми санях, і доставили в обумовлене ОСОБА_1 місце, - в район перехрестя автошляху «Київ - Москва» з другорядною дорогою до с. Вільна Слобода Глухівського району, де їх чекав ОСОБА_1, який до приїзду в обумовлене місце на невстановленому автомобілі ВАЗ-2110 залишив ОСОБА_4 в районі перехрестя зазначеного автошляху з дорогою на смт Червоне Глухівського району для спостереження за місцевістю на випадок небезпечності ситуації. Керуючи спільним діями причетних до вчинення даних злочинних дій осіб, ОСОБА_1 по мобільному телефону зобов'язав ОСОБА_3 приїхати до нього автомобілем ГАЗ-3110 д/н НОМЕР_1, після чого в салон та багажний відсік керованого ОСОБА_3 автомобіля було розміщено вісім з п'ятнадцяти вказаних громадян В'єтнаму, яких ОСОБА_3 за вказівками ОСОБА_1 повіз по автошляху «Київ - Москва» від прикордонної території України у напрямку м. Глухів, маючи на меті доставити їх в район         с. Годунівка Глухівського району неподалік від цього автошляху, але на під'їзді до вказаного села керований ОСОБА_3 автомобіль був зупинений спільним прикордонним нарядом і ОСОБА_3 та громадяни В'єтнаму, яких він перевозив, були затримані.

У ту ж ніч ОСОБА_1, залишившись на місці перебування іншої групи незаконно переправлених на територію України семи громадян В'єтнаму, розмістив їх у керований ним невстановлений автомобіль ВАЗ-2110, і поїхав з ними в район с. Годунівка Глухівського району, але після попередження його по мобільному телефону ОСОБА_3 про затримання, він разом з підібраним біля смт Червоне ОСОБА_4 та громадянами В'єтнаму з'їхав з автошляху в напрямку с. Клочківка та с. Кривенькове Глухівського району, і за с. Кривенькове висадив їх усіх, давши вказівку ОСОБА_4, щоб той провів громадян В'єтнаму в лісний масив і чекав його вказівок, а сам на автомобілі зник.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області від 29 липня 2008 року цей вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі захисник зазначає, що судом при призначенні покарання ОСОБА_1 не в достатній мірі були враховані обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, дані про особу засудженого, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, проживав з батьками похилого віку - пенсіонерами, має на утриманні малолітню дитину, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Крім того зазначає, що 10 травня 2008 року мати ОСОБА_1 померла і батько-пенсіонер залишився один, в умовах ізоляції у засудженого загостилася хронічна хвороба нирок, від вчиненого тяжких наслідків не настало, за вчинені злочинні дії його підзахисний поніс значну матеріальну втрату - конфісковано його автомобіль як знаряддя злочину, а тому просить вирок суду змінити і, врахувавши всі пом'якшуючі обставини, призначити йому менш сувору міру покарання із застосуванням ст. 69 КК України. 

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджені дослідженими у судовому засіданні в порядку ст. 299 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованими і у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів захисника про пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання, то вони, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, не в повній мірі врахував обставини, що його пом'якшують - щире каяття, визнання вини, дані про  особу засудженого, зокрема те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, хворіє, має на утриманні малолітню дитину та батька-пенсіонера. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

За наявності вищенаведених обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, колегія суддів вважає можливим застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити ОСОБА_1 покарання, призначене за ч. 2 ст. 332 КК України.

 Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, по справі не виявлено.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 395-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника задовольнити.

Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 29 липня 2008 року щодо ОСОБА_1  з м і н и т и.

Застосувати ст. 69 КК України і пом'якшити призначене              ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 332 КК України покарання до 2 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності автомобіля ГАЗ-3110 з д/н НОМЕР_1 як засобу вчинення злочину.

У решті вирок залишити без зміни.

С У Д Д І:

           Гошовська Т.В.                   Жук В.Г.                        Пошва Б.М.