У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Іршавського районного суду від 02 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку ,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що згідно Кредитного договору №МКІWGА00000081 від 23.06.2006 року ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») надав відповідачу ОСОБА_1 кредит строком до 20.08.2010 року у сумі 8495,84 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановлені договором.

На забезпечення повернення кредиту 28.06.2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений Іпотечний договір, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1

Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, рішенням Іршавського райсуду від 11.04.2012 року в рахунок погашення боргу звернено стягнення на предмет іпотеки.

Після звернення стягнення на переданий в іпотеку будинок всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника будинку звільнити будинок протягом місяця з дня отримання відповідної вимоги. Не зважаючи на письмове повідомлення ОСОБА_1 та всіх мешканців будинку про необхідність виселення з будинку, вимога банку залишилася без задоволення.

Просив виселити з житлового будинку АДРЕСА_1 відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку без надання іншого житла.

Рішенням Іршавського районного суду від 02 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2006 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №МКІWGА00000081, згідно якого банк надав відповідачу споживчий кредит строком до 20.08.2010 року у сумі 8495,84 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених договором (а.с.9-12).

На забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 28.06.2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений Договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 13-18).

Заочним рішенням Іршавського райсуду № 705/370/2012 від 11.04.2012 року задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 за кредитним договором №МКІWGА00000081 звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с.19-21). Рішення набрало законної сили 08.05.2012 року.

Згідно ч. 1-2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 22 ч.1 п.2, ч.2 п.1 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

З листа ВДВС Іршавського РУЮ №05-22/1787 від 22.08.2014 року вбачається, що виконавчий лист №705/370/2012 про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_1, а саме: предмет іпотеки житловий будинок АДРЕСА_1 на виконання до відділу ДВС не надходив ( а.с. 73).

З вказаного листа вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» у передбачений законом строк не пред'явив для примусового виконання виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання позивач суду не надав. Згідно ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», пропуск встановленого строку пред'явлення документів до виконання є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" №1304-V11 від 3 червня 2014 року. Даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склались між сторонами спору, оскільки позичальник ОСОБА_1 одержав споживчий кредит в іноземній валюті, у забезпечення його виконання передав в іпотеку житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 250 кв.м. Доказів про наявність у відповідача іншого житла суду не надано.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги про виселення відповідача ОСОБА_1 з будинку є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки рішення про звернення стягнення на майно не пред'явлено до виконання, підстав для виселення ОСОБА_1 з житлового будинку, що є предметом іпотеки, не має.

Також, пред'явивши вимогу про виселення мешканців будинку, не з'ясував коло цих осіб, не вказав їх відповідачами, в процесі розгляду не заявив клопотання в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, про залучення їх до участі по справі як співвідповідачів.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 02 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді