У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Бондаренка Ю.О., Куцина М.М.

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 04 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про відшкодування шкоди ,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги мотивувала тим, що близько о 07.00 год., 23.12.2013 року, їдучи з сім'єю на власному автомобілі марки «Mercedes-Benz E-200», н/з НОМЕР_1, біля будинку № 163 по вул. Головній в с. Вільхівці, їм на зустріч їхав транспортний засіб «DAF», н/з НОМЕР_2, з напівпричепом пристосованим для перевезення лісу під керуванням відповідача ОСОБА_1.

Однак, порівнявшись з даним автомобілем, із-під кузова задньої частини прикріпленого до нього причепа, на відстані 1-го м. відскочила металева стрічка, яка зачепила їхній транспортний засіб. Зупинившись та вийшовши з автомобіля вони побачили пошкодження з лівого боку автомобіля, а саме: нанесені пошкодження на передньому і задньому крилах, лівих дверках та ручках на них. Оскільки вантажний автомобіль не зупинився, то вони наздогнали його.

Після цього виявили, що пошкодження сталося через те, що ОСОБА_1 не закріпив належним чином кронштейн для запасного колеса. Коли показали відповідачу пошкодження, то він не заперечував щодо своєї вини, просив не викликати працівників ДАІ та добровільно зобов'язався відшкодувати завдані збитки, про що надав письмову розписку. В цей же день вони повернулися з м. Ужгород і домовилися з ОСОБА_1 про зустріч. Разом з ним вони пішли до майстра, який сказав, що вартість ремонту автомобіля становить близько 500-600 доларів США.

Однак відповідач вважав таку ціну за високою і запропонував знайти іншого майстра. Надалі ОСОБА_1 став уникати зустрічей, на телефонні дзвінки не відповідав і вони зрозуміли, що він не бажає добровільно відшкодувати матеріальну шкоду, завдану по його вині. Згідно рахунку № 7 від 27.01.2014 року ОСОБА_1 завдав їй матеріальну шкоду на суму 9381 гривень, що з урахуванням індексу інфляції становить 10938 гривень та витрати на пальне, яких вони зазнали у зв'язку з поїздками на СТО в м. Мукачево. У зв'язку з наведеним просила стягнути з відповідачів 12060.33 гривень заподіяної матеріальної шкоди.

Рішенням Тячівського районного суду від 04 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10938 (десять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) гривень в відшкодування заподіяної шкоди та 243 гривні 60 копійок сплаченого судового збору. В решті позову до ОСОБА_1 відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-М» про відшкодування шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013 року,близько 7.00 год., на автодорозі в с. Вільхівці по вулиці Головній, напроти будинку № 163 Тячівського району, при зустрічному роз'їзді автомобілів «Mercedes-Benz E-200», н/з НОМЕР_1, належного ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та «DAF», н/з НОМЕР_2, з напівпричепом, належного ТОВ «Фаворит - М», під керуванням відповідача ОСОБА_1, було допущене механічне контактування транспортних засобів незакріпленою металевою стрічкою із-під кузова задньої частини автомобіля «DAF», н/з НОМЕР_2, що була призначена для кріплення запасного колеса, внаслідок чого автомобіль марки «Mercedes-Benz E-200», н/з НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження на передньому і задньому крилах, лівих дверках та ручках на них.

Згідно до письмової розписки відповідача ОСОБА_1 від 23.12.2014 року, останній зобов'язався відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, що сталося в с. Вільхівці автомобілю марки «Mercedes-Benz», н/з НОМЕР_1( а.с. 5).

Згідно до рахунку № 7 від 27.01.2014 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля становить 9381 гривень( а.с.7), а з урахуванням індексу інфляції 10938 гривень ( а.с. 62).

Відповідно до письмового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 28.12.2013 року складено схему дорожньої пригоди, описані пошкодження автомобіля і повідомлення містить підписи причетних до ДТП водіїв (а.с.68).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завданням шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може буди притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ДТП мала місце 23.12.2013 року,близько 7.00 год., на автодорозі в с. Вільхівці по вулиці Головній, напроти будинку № 163 Тячівського району, за участю автомобілів «Mercedes-Benz E-200», н/з НОМЕР_1, належного ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та «DAF», н/з НОМЕР_2, з напівпричепом, пристосованим для перевезення лісу, належного ТОВ «Фаворит - М», під керуванням відповідача ОСОБА_1, сталася з вини відповідача ОСОБА_1, який в порушення п. 2.3 «а» Правил дорожнього руху перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно справний стан автомобіля і комплектність транспортного засобу.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, що підтвердив у письмовому запереченні представник відповідача ТОВ «Фаворит - М» (а.с.60) і не перебував з ним у трудових відносинах( а.с. 56), то саме відповідач ОСОБА_1 в даному випадку повинен нести відповідальність за заподіяну ним шкоду.

Суд першої інстанції повно й всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про те, що відповідачем не спростовані надані позивачем і досліджені в судовому засіданні докази, в тому числі не наведено іншого розрахунку щодо вартості відновлюваного ремонту автомобіля.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 04 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді