Апеляційний суд Рівненської області

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді Піскунова В.М.

суддів Баглика С.П., Маринича В.К.

з участю прокурора Теслюка В.І.

засудженого ОСОБА_1

його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 та прокурора на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2014 року, -

Встановила:

Вказаним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Здолбунів Рівненської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, житель АДРЕСА_1, працюючий старшим викладачем Національного університету "Острозька академія", раніше не судимий, -

засуджений за ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України з призначенням покарання:

- за ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, терміном на один рік з конфіскацією всього належного йому майна;

- за ч.2 ст.366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, терміном на один рік, зі сплатою штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ст.49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності за ч.2 ст.366 КК України, звільнено ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч.2 ст.366 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

Судом вирішено питання речових доказів по справі, а також витрат за проведення експертиз.

В поданих на вирок суду апеляціях:

- прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким засудженому ОСОБА_1 призначити покарання - за ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, терміном на три роки з конфіскацією всього належного йому майна; - за ч.2 ст.366 КК України у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, терміном на два роки, зі сплатою штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ст.49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності за ч.2 ст.366 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання за ч.2 ст.366 КК України. Свою позицію мотивує тим, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості;

· засуджений ОСОБА_1 просить оскаржуваний вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. На підтримку своїх доводів вказує, що висновки суду є незаконними внаслідок однобічності та неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального та істотного порушення кримінально - процесуального законів. Зокрема зазначає, що була порушена таємниця нарадчої кімнати;

· захисник засудженого ОСОБА_2 просить оскаржуваний вирок суду скасувати та повернути кримінальну справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів. На підтримку заявлених апеляційних вимог стверджує, що в ході розгляду справи судом першої інстанції мало місце неправильне застосування кримінального закону, судове слідство було проведено однобічно та неповно, а висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, в доповнення до апеляції зазначає, що копії носія інформації, на якому зафіксовано судовий процес, а саме відсутні записи судових засідань за наступні дати, в які вони проводилися: 20.12.2011 року, 10.02.2012 року, 13.03.2012 року, 04.04.2012 року, 17.05.2012 року, 18.06.2012 року, 18.07.2012 року, 14.09.2012 року, 18.10.2012 року, 24.11.2012 року, 30.11.2012 року, 30.01.2013 року, 27.02.2013 року, 28.02.2013 року, 10.04.2013 року, 17.04.2013 року, 29.05.2013 року, 05.06.2013 року, 09.08.2013 року, 12.08.2013 року, 20.08.2013 року, 09.09.2013 року, 01.11.2013 року, 21.11.2013 року, 11.12.2013 року, 13.01.2014 року, 04.02.2014 року, 12.03.2014 року, 02.04.2014 року, 25.04.2014 року, 05.05.2014 року, 23.05.2014 року, 19.06.2014 року, 02.07.2014 року, 29.07.2014 року;

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо направлення справи на новий судовий розгляд та скасування вироку суду, їх підтримку апеляції прокурора у частині скасування вироку, а також часткового заперечення прокурора проти поданих апеляцій засудженого і його захисника, за виключенням частини, стосовно скасування вироку суду, а також його думку на підтримку апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, дослідивши доводи викладені в поданих апеляціях, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку що апеляції засудженого та його захисника ОСОБА_2 є обґрунтованими й підлягають до задоволення повністю, а апеляція прокурора до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.323 КПК України (в ред.1960 р.) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, згідно до ст.64 КПК України (в ред. 1960 р.) при розгляді кримінальної справи підлягають доказуванню: подія злочину; винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди завданої злочином. Вказані вимоги закону в ході судового розгляду виконані не були, чим допущена неповнота та однобічність судового слідства.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується за ч.3 ст.212 КК України, в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненими службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, за попередньою змовою групою осіб, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах на загальну суму 1 322 457 грн.; за ч.2 ст.366 КК України, у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки на загальну суму 1 322 457 грн.

Під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді першої і апеляційної інстанцій ОСОБА_1 заперечував факт ухилення ним від сплати податків й підробки документів, внесенні у них завідомо неправдивих відомостей.

На думку колегії суддів твердження засудженого та його захисника про те, що в ході судового розгляду мало місце неправильне застосування кримінального - процесуального та кримінального закону є обґрунтованими.

Зокрема, має місце порушення вимог таємниці наради суддів (п.8 ч.2 ст.370 КПК України (в ред.1960 р.). Так, як вказано в протоколі судового засідання та технічному записі 3 червня 2014 року суд вийшов у нарадчу кімнату для ухвалення рішення. Вийшовши 5 червня 2014 року з нарадчої кімнати суд відновив слідство " для дослідження наданих доказів - вироків Рівненського міського суду та долучення до матеріалів справи постанови про зміну обвинувачення" (т.7 а.с.72).

Згідно ч.1 ст.322 КПК України (в ред.1960р.) вирок постановляється в окремому приміщенні - нарадчій кімнаті. Під час наради і постановлення вироку в нарадчій кімнаті можуть бути лише судді, які входять до складу суду в даній справі. Присутність у нарадчій кімнаті запасних суддів або секретаря судового засідання та інших осіб не допускається. З настанням нічного часу суд вправі перервати нараду для відпочинку.

Таким чином, з огляду на викладене, а саме, що суду в нарадчій кімнаті стало відомо що мають бути надані докази - вироки Рівненського міського суду та змінено обвинувачення, суд не дотримався вимог ст.322 КПК України (в ред.1960р.) "Таємниця наради суддів".

Крім того, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції дійсно не дотримано припису ч.4 ст.87 КПК України (в ред.1960р.) щодо повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на вимогу захисника ОСОБА_2, що є порушенням вимог п.10 ч.2 ст.370 КПК України (в ред.1960р.).

При новому розгляді у суді першої інстанції суду необхідно вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного й об'єктивного розгляду кримінального провадження, перевірити зібрані докази, дати їм належну оцінку та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Згідно ч.2 ст.374 КПК України (1960р.) апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально - процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку, зокрема порушення, зазначені в п.2, 3, 4, 6-10, 13 частини другої ст.370 КПК України ( 1960 р.).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 374 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 - задовольнити повністю, а апеляцію прокурора - частково.

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2014 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді.

Судді:

Піскунов В.М. Баглик С.П. Маринич В.К.