У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого: Павліченка С.В.

суддів: Куцина М.М., Собослоя Г.Г.,

при секретарі: Маринець Д.М.

розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Іршавського районного суду від 12 вересня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку ,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку.

Свої позовні вимоги мотивувало тим, що 09 листопада 2005 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МКІWGK00000031, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 9515,00 Доларів США строком зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 листопада 2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 09 листопада 2005 року укладено договір іпотеки нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 75,30 кв. м, житловою площею - 37, 40 грн., який розташований за адресою: с. Доробратово, вул. Суворова, 84, Іршавського району, Закарпатської області.

Відповідач ОСОБА_1 в порушення зазначених норм закону та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та станом на 25 березня 2014 року заборгував перед банком 5105, 45 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара США до гривні на 25 березня 2014 року становить в еквіваленті 52994, 57 грн., з яких: 4056,90 доларів США - заборгованість за кредитом, 869,31 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 40, 80 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 138,44 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

У зв'язку з наведеним просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МКІWGK00000031 від 09 листопада 2005 року в розмірі 52994,57 грн., дозволити Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" звернути стягнення на нерухоме майно, виселити відповідача ОСОБА_1 та осіб, які проживають у будинку за адресою: с. Доробратово, вул. Суворова, 84, Іршавського району, Закарпатської області, та стягнути судовий збір.

Рішенням Іршавського районного суду від 12 вересня 2014 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування даного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2005 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МКІWGK00000031, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 9515,00 Доларів США строком зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,96 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06 листопада 2015 року (а. с. 23-26).

У відповідності до п.2.2.2 кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язався сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п.1.1, 3.1, 3.2 даного договору, здійснити повну сплату відсотків за користування кредитом не пізніше дати фактичного погашення кредиту та відповідно до п. 2.2.3 сплатити комісію та винагороду відповідно п.1.1 і п.3.11 даного договору. Відповідно до п. 4.1 даного кредитного договору при порушенні позичальником кожного із зобов'язань, передбачених п.п.2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Факт отримання ОСОБА_1 від банку коштів у сумі 8500, 00 доларів США, стверджено ксерокопією заяви на видачу готівки №55 від 11 листопада 2005 року (а. с. 27).

В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 09 листопада 2005 року укладено договір іпотеки нерухомого майна, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 75,30 кв. м, житловою площею - 37, 40 грн., який розташований за адресою: с. Доробратово, вул. Суворова, 84, Іршавського району, Закарпатської області (а. с. 29-36).

Зобов'язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконував, в результаті чого відповідно до довідки-розрахунку (а.с. 8-15), заборгованість ОСОБА_1 перед банком по кредитному договору станом на 25 березня 2014 року перед банком становить 5105, 45 доларів США, що за офіційним курсом НБУ долара США до гривні на 25 березня 2014 року становить в еквіваленті 52994, 57 грн., з яких: 4056,90 доларів США - заборгованість за кредитом, 869,31 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 40, 80 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом та 138,44 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 попереджався про добровільну сплату заборгованості по кредитному договору та про дострокове погашення кредиту за кредитним договором, що стверджується письмовою вимогою від 06 листопада 2013 року (а. с. 17-18), та позивач виконав вимоги, зазначені у ч. 3 ст. 109 ЖК України та частинах 2 та 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 ЗУ «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яка перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не находиться інше нерухоме житлове майно. Загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно і правильно встановив обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідача ОСОБА_1 ґрунтуються на нормах матеріального права, однак, з огляду на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, в позові слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права та є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення його без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Іршавського районного суду від 12 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді