Справа № 352/2640/14-ц

Провадження № 2/352/159/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Дузінкевича І.М.

секретаря Гривнак З.Р.

представника позивача-адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивач 01.12.2014р. звернувся в суд з позовом до відповідача про поділ майна подружжя. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 12.07.1994р. він зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_4, згідно рішення Тисменицького районного суду від 22.06.2009р. даний шлюб розірвано. У період шлюбу, а саме у 2000р. відповідачці було подаровано ОСОБА_5 незакінчене будівництво житлового будинку, процент готовності якого складав 72%, що знаходиться в АДРЕСА_1. Відповідно до п.3 договору дарування вартість незакінченого будівництвом будинку становить 23986грн. Він, позивач, разом з відповідачкою за спільні кошти проводили будівництво даного об»єкту. Крім того, він особисто приймав участь у добудові незавершеного житлового будинку, самостійно вносив оплату за спожиту електроенергію, газ. Також він на даний час зареєстрований та проживає у даному будинку. Івано-Франківським ОБТІ проведено технічну інвентаризацію спірного житлового будинку, 22.05.2006р. виготовлено технічний паспорт, у якому підтверджено законність будівництва та 100% готовності будівництва. Однак спірний житловий будинок не був своєчасно зданий в експлуатацію, тому право власності на нього не оформлено. Таким чином, спірну частку 28/100 в будинковолодінні слід визнати спільним сумісним майном подружжя. При визначенні частки відповідача ОСОБА_4 слід брати до уваги тільки 72% або 72/100 частин незавершеного житлового будинку по АДРЕСА_1, а решта частки 28/100 якою було збільшено обсяг незавершеного будівництва повинна розподілятися між колишнім подружжям порівну на праві спільної сумісної власності по 14/100 частин. Просив визнати частку 28/100 незавершеного будівництва житлового будинку спільним сумісним майном подружжя, провести реальний поділ між ним та відповідачкою, виділивши йому- ОСОБА_3 у власність 14/100 частки, а ОСОБА_4 86/100 частки у вказаному будинковолодінні, а також стягнути з відповідачки у його користь судові витрати.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, уточнивши їх зміст, просили виділити позивачу 14/100 частини незавершеного будівництва житлового будинку у користування.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що спірна недобудова житлового будинку по АДРЕСА_1 Тисменицького району на даний час не зареєстрована у встановленому законом порядку. Тому жодному поділу вона не підлягає. Просила відмовити у позові за безпідставністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 12 липня 1994р перебували у зареєстрованому шлюбу, який розірвано 22 червня 2009року відповідно до рішення Тисменицького районного суду. Згідно договору дарування від 28.03.2000р., що зареєстрований в реєстрі за №Д-111 та договору дарування від 25.07.2000р., що зареєстрований в реєстрі за №Д-352 відповідачці ОСОБА_4 належить незакінчене будівництво житлового будинку, процент готовності якого становить 72%, інвентаризаційною вартістю 23986грн. по АДРЕСА_1. (а.с.5-6).

Позивач ОСОБА_3 у 2013році звертався до суду з позовом про визнання житлового будинку по АДРЕСА_1 об»єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за ним права спільної сумісної власності на 14/100 житлового будинку, однак рішенням Тисменицького районного суду від 27.06.2014р. у задоволенні позову відмовлено.(а.с.36-38). Як вказано в рішенні, незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_1 в експлуатацію не зданий та не проведена його реєстрація в органах БТІ, відповідно він вважається будівельними матеріалами, крім того сторони під час шлюбу новостворене майно не створили, тому воно не може бути об»єктом права спільної сумісної власності. Дане рішення оскаржувалось та ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.10.2014р. залишено в силі.(а.с.39-41). У зазначеній ухвалі судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушенням будівельних норм і правил.

Будівництво вважається правомірним, якщо власник ділянки чи землекористувач або інша особа одержали у встановленому порядку дозвіл на забудову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Тому самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 60,61,68-71 СК України, керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд.

Головуючий І.М.Дузінкевич