Справа № 22-533 Головуючий у 1 інстанції
2008 р. Ачкасов О.М.
Суддя-доповідач: Бондар В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів: Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.
При секретарі: Бабенко Т.І.
За участі адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Карташова Тамара Михайлівна, Запорізька районна державна адміністрація, Запорізький районний відділ земельних ресурсів, ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання договорів дарування та купівлі-продажу земельних ділянок недійсними, про розірвання договору довічного утримання, -
ВСТАНОВИЛА:
09 лютого 2007 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів дарування та купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та про розірвання договору довічного утримання.
В позові зазначала, що внаслідок помилки, про яку дізналась пізніше, 24 січня 2001 року уклала договір дарування права на земельну ділянку (пай) розміром 9, 94 га, розташовану на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зі своєю донькою ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, вважає також недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0, 50 га, розташованої на території Веселівської сільської ради АДРЕСА_1, укладену з відповідачкою того ж дня. Укладаючи зазначені угоди вона була впевнена, що передає все своє майно, в тому числі землю трьом своїм донькам - ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках. Крім того, 24 січня 2001 року між
нею та відповідачкою був укладений договір довічного утримання, за яким на ОСОБА_2 були покладеш обов'язки, які остання не виконує.
Посилаючись на зазначені обставини просила визнати договори дарування та купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та розірвати договір довічного утримання.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10 грудня 2007 року позовні вимоги задоволені.
Визнано недійсним договір дарування права на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП „Славутич" розміром 9, 94 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Карташовою Т.М. 24 січня 2001 року, № 260.
Зобов'язано Запорізький районний відділ земельних ресурсів скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 8, 74 га на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, здійснену за державним актом на право власності на земельну ділянку ЗП № 061395 від 30 травня 2006 року.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 50 гектарів, розташовану на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Карташовою Т.М. 24 січня 2001 року, №264.
Зобов'язано Запорізький районний відділ земельних ресурсів скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0, 50 гектарів, розташовану на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області АДРЕСА_1, для ведення особистого підсобного господарства, /державний акт на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 345 від 15 лютого 2001 року/, здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 24 січня 2001 року, № 264.
Розірвано договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за яким ОСОБА_2 було передано у власність житловий будинок АДРЕСА_1, що був посвідчений приватним нотаріусом Карташовою Т.М. 24 січня 2001 року, № 262.
Зобов'язано ОП „Запорізьке МБТІ" анулювати запис про реєстрацію права власності /реєстраційний № 22 від 30 січня 2001 року/ ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1, здійснений на підставі договору довічного утримання від 24 січня 2001 року, № 262.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати і постановити нову ухвалу.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що укладаючи в один день договори дарування та купівлі-продажу земельних ділянок, позивачка дійсно помилилась відносно суб'єкта на користь якого уклала угоди, внаслідок свого похилого
віку, стану здоров'я на час укладення угод, а також довіри до своєї доньки ОСОБА_2, внаслідок чого текст договору не читала.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд виходив з того, що оскільки жодних доказів з боку відповідачки, які б свідчили про належне виконання договору довічного утримання, надано не було, проте надано докази того, що ОСОБА_2 не виконувала і не виконує свої обов'язки перед ОСОБА_4 за договором довічного утримання, то відповідно до ст. 428 ЦК України є підстави для його розірвання.
Колегія суддів вважає за можливе погодитися з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Суд першої інстанції вірно встановив правовідносини, що склалися між сторонами і дав їм належну правову оцінку, оскільки відповідачка не надала безперечних доказів належного виконання договору довічного утримання. Посилання ОСОБА_2 на те, що нею перед виїздом на заробітки за кордон було залишено генеральне доручення на свого чоловіка, за яким він виконував умови договору довічного утримання позивачки не підтверджуються не тільки документально, але навіть і показаннями свідків.
З урахуванням наданих доказів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позову, оскільки пояснення відповідачки про належне виконання договору довічного утримання та усвідомлення ОСОБА_4, що вона відчужує все своє майно на користь лише однієї дочки, не підтверджують і не спростовують доводів сторони позивача, що мати мала намір наділити майном всіх трьох дочок.
Доводи апеляційної скарги не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції потребує уточнення, оскільки визнавши недійсними договори та скасувавши право власності ОСОБА_2 набуте за цими договорами, суд не вказав, що право власності визнається за ОСОБА_4 , тобто сторони не були повернені у первісний стан.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 грудня 2007 року по цій справі змінити, уточнивши резолютивну частину наступним:
„В порядку повернення сторін в первісний стан визнати за ОСОБА_4 право власності на будинок АДРЕСА_1; на земельну ділянку розміром 8, 74 га на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області; на земельну ділянку площею 0, 50 га, розташовану на території Веселівської сільської ради Запорізького району Запорізької області АДРЕСА_1".
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.