ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа № Б-39/56-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.В., суддя Шевель О.В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

ПАТ «ОТП Банк» - Матвєєва Є.О.(дов. від 20.10.2014р.)

ПАТ КБ «Приватбанк» - Левицької А.В. (дов. від 20.10.2014р.)

арбітражного керуючого Данченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ (вх. № 62 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. по справі № Б-39/56-09

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 (суддя Міньковський С.В.) припинено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (2343-12) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

ПАТ «ОТП Банк» з вказаною ухвалою не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09, справу передати до господарського суду Харківської області для здійснення подальшого розгляду в іншому складі суду.

Скарга банку обґрунтована тим, що суд дійшов до неправильного висновку щодо наявності підстав для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю доказів підтверджуючих безспірність вимог кредиторів до боржника при зверненні до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 47-49 закону про банкрутство. На думку скаржника, у даній справі, порушеної за ст. 47-49 закону про банкрутство, звернувся саме боржник, що свідчить про визнання ним обставин наявності боргу, тому відсутні підстави для надання доказів безспірності вимог кредиторів до боржника.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 27.01.2015р.

26.01.2015р. від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Данченко А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №1022), в якому він наводить підстави для припинення апеляційного провадження, зазначаючи про те, що апелянт є особою, яка не сторона у справі, а оскаржуваним судовим рішенням його права не зачіпаються.

В судовому засіданні 27.01.2015р. представники учасників справи про банкрутство підтримали свої вимоги. Представник ПАТ КБ «Приватбанк» просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10 березня 2009 р. ФОП ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.ст. 7, 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції до набрання чинності законом від 22.12.2011р.№4212. Свою заяву ФОП ОСОБА_5 обґрунтовував тим, що у нього наявна кредиторська заборгованість перед ПАТ "ОТП Банк" в сумі 5772533,54 грн., ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 360108,67 грн., ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 1400192,87 грн., зобов'язання яких забезпечені заставою та іпотекою майна боржника, а також заборгованість перед ФОП ОСОБА_6 на суму 253829,00 грн; ФОП ОСОБА_7 на суму 1000000 грн. На підтвердження зазначеного, боржником до заяви про порушення справи про банкрутство надані копії кредитних договорів, договорів іпотеки, застави, купівлі-продажу нерухомого майна, копії приходних касових ордерів тошо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.03.2009р. у справі №Б-39/56-09 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5

Постановою господарського суду Харківської області від 02.04.2009 р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Родзинського А.А., якого зобов'язано відповідно до ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) виконати дії передбачені вказаними статтями, завершити ліквідаційну процедуру та надати суду відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.06.2011 р. арбітражного керуючого Родзинського А.А. звільнено від обов'язків ліквідатора, новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Телитченко Андрія Олександровича.

Ухвалою суду від 07.02.12 р. ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Одокієнко Р.О., зобов'язавши його завершити ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 14.03.2012 р. ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого Карелкіна І.О., якого було зобов'язано виконати у повному обсязі вимоги ст.ст. 25-30, 47-49 Закону про банкрутство та призначено попередній звіт ліквідатора на 25.04.12 р.

Ухвалою суду від 16.08.12 р. скаргу ПАТ "ОТП Банк" задоволено, усунуто від обов'язків ліквідатора Карелкіна І.О., призначено нового ліквідатора арбітражного керуючого Івлєву Н.А. та відкладено розгляд звіту ліквідатора на 02.10.12 р.

Ухвалою господарського суду від 08.08.13р. звільнено арбітражного керуючого Івлєву Н.А. від виконання обов'язків ліквідатора Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, призначено ліквідатором Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 арбітражного керуючого Данченко А.С.

Як зазначалось раніше, ухвалою господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 припинено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство (2343-12) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України. Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні докази наявності безспірних кредиторських вимог до боржника.

Проте, з таким висновком не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 7 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець може бути визнаний судом банкрутом відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 47 Закону про банкрутство, правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом. Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Частиною третьою статті 6 та частиною восьмою статті 7 Закону про банкрутство передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом, та в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство боржник зобов'язаний звернутись до суду із заявою про визнання банкрутом у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами;

- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд із заявою боржника про порушення справи про банкрутство.

При цьому справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 7 Закону про банкрутство.

Звертаючись до суду із заявою щодо порушення справи про своє банкрутство, ФОП ОСОБА_5 послався на те, що загальний розмір заборгованості перед кредиторами, пов'язаної із підприємницькою діяльністю та не забезпеченої заставою, становить 1259173,08 грн., а також розмір заборгованості перед банками, забезпеченої майном боржника - 302653,74 долл. США.

Отже, задоволення ним вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

За змістом абзацу восьмого статті 1 Закону про банкрутство безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Тобто згідно з наведеною нормою закону ініціювання боржником порушення справи про банкрутство свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 25.11.2014р. у справі №3-180гс14.

Статтею 82 ГПК України передбачено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Аналогічні роз'яснення наведені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», згідно п. 8 якого, у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним, зокрема, рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 111-16 ГПК.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів зазначає що, господарський суд Харківської області дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для припинення провадження у справі за відсутності безспірних кредиторських вимог до боржника.

Що стосується доводів ліквідатора стосовно наявності підстав для припинення апеляційного провадження, оскільки апеляційну скаргу подано ПАТ «ОТП Банк», який не є кредитором у справі, а тому не має права на оскарження судових актів прийнятих у даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 19.12.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» (банк) та ОСОБА_5 (позичальник) укладено кредитних договір №СМ-SME 702/194/2007, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику кредит у розмірі 265000,00 долл. США, який, в свою чергу, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом тощо.

Відповідно до довідки ЗАТ «ОТП Банк» від 23.01.2009р. (а.с. 47 т.1) у ОСОБА_5 є прострочена заборгованість за кредитом 1012,61 долл. США та прострочена заборгованість за відсотками - 3326,42 грн.

04.02.2009р. банк звернувся до позичальника з досудовою вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором в повному обсязі, відповідно до якої просить погасити суму кредиту у розмірі 250844,37 долл. США, суму відсотків за користування кредитом у розмірі 5042,01 грн. При цьому, банк посилається на порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Доказів погашення ОСОБА_5 вказаних сум перед ЗАТ «ОПТ Банк» в досудовому порядку в матеріалах справи не має, тому ПАТ «ОТП Банк» правомірно набув статусу кредитора у даній справі. Отже, колегія суддів вважає хибними доводи ліквідатора стосовно відсутності у ПАТ «ОТП Банк» прав на оскарження судових актів прийнятих у даній справі та наявності підстав для припинення апеляційного провадження.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Проте, оскаржувана ухвала вказаним вимогам не відповідає.

На підставі наведеного, колегія суддів зазначає про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. у справі №Б-39/56-09 з направленням справи на розгляд до господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись 99, 101, 102, п. 2, ст. 103, п.4 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 16.12.2014р. по справі №Б-39/56-09 скасувати.

Справу №Б-39/56-09 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Повний текст постанови складено 30.01.2015р.

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель