ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2009 Справа№ 35/219-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.–доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Каплі Д.В., представник, довіреність №27-4016 від 13.03.07;
від відповідача - 1: Селяков О.В., представник, довіреність №386 від 01.01.09;
від відповідача - 2: Стародубцева О.О., представник, довіреність №10-03 від 05.01.09;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.08р. у справі № 35/219-08
за позовом відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів”, м. Нікополь Дніпропетровської області
до відповідача-1 - державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
відповідача-2 –відкритого акціонерного товариства “Алчевськкокс”, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 5 576,49 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. (суддя Широбокова Л.П.) у справі № 35/219-08 позов відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” (м. Нікополь Дніпропетровської області) (далі –ВАТ “Нікопольський завод феросплавів”) до відповідача-1 - державного підприємства “Придніпровська залізниця” (м. Дніпропетровськ) (далі –ДП “Придніпровська залізниця”) та до відповідача-2 –відкритого акціонерного товариства “Алчевськкокс” (м. Алчевськ Луганської області) (далі ВАТ “Алчевськкокс”) про стягнення 5 576,49 грн. задоволено частково. Стягнуто з ДП “Придніпровська залізниця” на користь ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” вартість недостачі продукції –4 763,40 грн., витрати по сплаті державного мита –87,11 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –100,77 грн. В решті позову та в позові до відповідача-2 відмовлено.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. у справі № 35/219-08, ДП “Придніпровська залізниця” посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просить скасувати рішення господарського суду від 06.11.2008р. у справі № 35/219-08 та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” у позовних вимогах повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. у справі № 35/219-08 без змін, а апеляційну скаргу ДП “Придніпровська залізниця” без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2008р. у справі № 35/219-08 без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
На адресу позивача 17.04.2008р. за залізничними накладними №50363181 та №50363183 в вагонах № 65282477, 65027047 надійшов вантаж –коксовий дріб’язок, вантажовідправником якого являється ВАТ "Алчевськкокс".
Під час видачі вантажу з перевіркою згідно Правил перевезень вантажів та ст.52 Статуту залізниць України (надалі Статут) була встановлена вагова недостача вантажу у вагоні №65027047 в кількості 6100 кг, у вагоні № 65282477 в кількості 4100 кг, всього - 10 200 кг, про що складено комерційні акти № БН 756008/51 та №БН 756009/52 від 18.04.2008 р.
Згідно зі статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, в тому числі, невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
У комерційних актах № БН 756008/51 та № БН 756009/52 від 18.04.2008 р. зазначено: навантаження з шапкою, маркування не вказано. Навантаження шапкою вище рівня бортів 30 см, над 2,3 люками мається поглиблення розміром довжиною 300 см, широтою 250 см, глибиною на всю висоту навантаження, над 1,2 люками мається поглиблення розміром довжиною 300 см, широтою 250 см, глибиною на всю висоту навантаження. В 2, 3 люках ізлом арміровочного листа, мається зазор довжиною 20 см, широтою 4 см. У 1,2 люках ізлом арміровочного листа, мається зазор довжиною 30 см, широтою 5 см. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Комерційні акти складено на підставі акту № 6854 загальної форми станції Запоріжжя Ліве та техакту № 9 станції Нікополь та акту № 6853 загальної форми станції Запоріжжя Ліве та техакту №8 станції Нікополь.
Відповідальна вагова недостача коксового дріб’язку склала 7939 кг.
Згідно зі ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося не з його вини.
Згідно ст. 110 Статуту залізниць, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
З комерційних актів вбачається, що вантаж прибув з ознаками втрати вантажу у вигляді поглиблень, які були встановлені під час перевезення, про що складалися акти загальної форми. Як слідує з актів про технічний стан вагонів від 17.04.2008р. у вагонах виявлено ізлом арміровочного листа.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту вагони та контейнери, та вантажовідправник має право відмовитися від використання технічно несправного вагону.
У разі, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.
Як вбачається із матеріалів справи, технічна несправність вагонів № 65027047, № 65282477 за залізничними накладними № 50363181 та № 50363183 була виявлена на ст. Запоріжжя-Ліве, про що складено Акти загальної форми № 6854, № 6853. Про витікання вантажу у зазначені зазори в актах про технічний стан вагонів від 17.04.2008р. чи інших актах не зазначено. Як слідує із довідки Вагонного депо станції Комунарськ від 10.10.2008р. вагон було відправлено технічно справним, втрати вантажу не спостерігалося, телеграм з попутних станцій з цього приводу не надходило.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що технічна несправність вагонів була прихованою або виникла у процесі перевезення вантажу. Отже, Відповідачем-1, як перевізником, не було виконано належним чином свого обов’язку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу, внаслідок чого Позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена реальна шкода.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (ст. 113 Статуту).
Залізниця не довела відсутність своєї вини у нестачі вантажу і відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу —у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).
Відповідно до Специфікації №17 від 01.04.2008р. до договору №03-70/6-747ю від 01.09.2006р. вартість 1 тони коксового дріб’язку складає 500 грн без ПДВ, вартість недостачі вантажу складає 4 763,40 грн. В решті вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вартість недостачі ним визначена виходячи з ціни продавця, а не вантажо-відправника, та до суми позову включено частину залізничного тарифу.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.
Керуючись ст.ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.08р. у справі № 35/219-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця” (м. Дніпропетровськ) - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко