ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа № 908/1678/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2014 року у справі № 908/1678/14 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя, про визнання недійсним одностороннього правочину,

за участю представників сторін:

позивача - Єршова С.В. (до. № 14-108 від 18.04.14);

відповідача - Бурдак О.В. (дов. № 19/0005 від 05.01.15),

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину.

Вказував, що 03.02.13 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" отримав від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" заяву № 1 від 30.12.13 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Зазначав, що згідно вказаної заяви підставою до припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" має заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 2 005 789,67 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 2/12-ПР від 04.04.12, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має заборгованість перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" - в сумі 5 573 133 грн. (4 000 071,18 грн. пені, 1 573 061,82 грн. штрафу) на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-216-Н від 04.01.13.

Посилаючись на безпідставність нарахування відповідачем пені та штрафу за порушення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-216-Н від 04.01.13, що унеможливлює зарахування однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, позивач просив визнати вказаний односторонній правочин ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" недійсним.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04 серпня 2014 року (суддя Смірнов О.Г.) позов задоволено.

Постановлено визнати недійним односторонній правочин з припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, оформлений заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" № 1 (вихідний № 19/2923 від 30.12.13).

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що вимоги відповідача до позивача на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-216-Н від 04.01.13 є спірними, а також тим, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В., Горбачова Л.П.) рішення скасовано, постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова обґрунтована посиланнями на наявність зустрічних однорідних вимог між сторонами, що відповідно до ст. 601 ЦК України є підставою до їх зарахування.

У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.ст. 203, 215, 601 ЦК України та ст.ст. 4, 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, а також відшкодувати витрати по сплаті судового збору за перегляд касаційної скарги.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" має заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 2 005 789,67 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 2/12-ПР від 04.04.12, що встановлено постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.13 у справі № 908/2195/13 за позовом ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" про стягнення 2 007 105,80 грн., та відповідно до ст. 35 ГПК України не потребує встановленню при розгляді даного спору.

Водночас судами встановлено, що 04.01.13 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавцем) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запорожгаз" (покупцем) був укладений договір № 13-216-Н купівлі - продажу природного газу, згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця у 2013 році природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві у 2013 році газ в обсязі 496 800 тис.куб.м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Згідно п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа, місяця наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець, не пізніше 8-го числа місяця наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту.

Судом першої інстанції встановлено, що акт приймання-передачі газу в березні 2013 року сторонами підписано лише 25.06.14, що є порушенням позивачем вказаного пункту договору.

В зв'язку з порушення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" свого зобов'язання щодо підписання акту приймання-передачі газу в березні 2013 року, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запорожгаз" здійснив нарахування позивачу 4 000 071,18 грн. пені та 1 573 061,82 грн. штрафу, а всього - 5 573 133 грн.

03.02.13 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" отримав від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" заяву № 1 від 30.12.13 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно вказаної заяви підставою до припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" має заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 2 005 789,67 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 2/12-ПР від 04.04.12, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має заборгованість перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" - в сумі 5 573 133 грн. (4 000 071,18 грн. пені, 1 573 061,82 грн. штрафу) на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-216-Н від 04.01.13.

Приписами ст. 601 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Місцевим господарським судом встановлено, що нарахування відповідачем штрафних санкцій позивачу є спірним, а п. 6.1 договору № 13-216-Н від 04.01.13 не пов'язує обставини підписання позивачем актів приймання-передачі з обов'язком відповідача оплатити отриманий природний газ протягом місяця поставки.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядку ст. 601 ЦК України.

Встановивши, що заявою № 1 від 30.12.13 відповідачем, на підставі ст. 601 ЦК України, здійснено зарахування вимог позивача про стягнення грошових коштів в сумі 2 005 789, 67 грн., що складається із пені, трьох процентів річних, штрафу та витрат зі сплати судового збору та вимог відповідача про стягнення грошових коштів, що складаються із пені та штрафу, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що зазначені вимоги сторін не є однорідними, а відтак - спірний правочин не відповідає вимогам закону, що є наслідком визнання його недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Натомість, суд апеляційної інстанції неповно встановив обставини справи щодо передачі позивачем відповідачу природного газу в березні 2013 року, зазначивши про відсутність в матеріалах справи акту приймання-передачі газу в березні 2013 року (а.с. 68), та помилково виходив з того, що зазначені в заяві № 1 від 30.12.13 вимоги є однорідними та можуть бути зараховані на підставі ст. 601 ЦК України.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2014 року у справі № 908/1678/14 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Запорізької області від 04 серпня 2014 року у справі № 908/1678/14 залишити в силі.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська 7, код ЄДРПОУ 03345716) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720) 852,60 грн. (вісімсот п'ятдесят дві гривні шістдесят копійок) судового збору за перегляд касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко