Справа № 504/596/14-ц>

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2014смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді - Рудніцького В.А., при секретарі - Кривошеєнко В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Комінтернівське Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 210 491,57 гривень та судові витрати у розмірі 2 104,91 гривень, посилаючись на неможливість вирішення даного спору в позасудовому порядку.

В судове засідання позивач та його представник - ОСОБА_3 не з'явилися, однак надали до суду заяву у якій підтримують заявлені позовні вимоги та просять суд розглянути справу без їх участі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, хоч про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України, на підставі наявних матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що восени 2011 року, позивач ОСОБА_1 маючи на меті обладнати власну студію звукозапису, звернувся до відповідача ОСОБА_2, як до особи, яка надавала раніше надавала аналогічні послуги їх спільним знайомим.

До остаточного з'ясування сторонами повного об'єму робіт, їх вартості, до з'ясування остаточного переліку необхідно обладнання для функціонування студії звукозапису, з метою не гаяння часу, для закупівлі частини обладнання, 6 жовтня 2011 року позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 995 доларів США, про що було складено відповідну розписку, яку власноруч написав та завірив підписом ОСОБА_2

Також, в рахунок оплати майбутніх робіт, ОСОБА_1 16 листопада 2011 року передав ОСОБА_2 1000 доларів США, що підтверджується записом та підписом відповідача зробленим, у розписці, яка була складена раніше, а саме 6 жовтня 2011 року.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст. 628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, фактично між сторонами склалися договірні правовідносини, які за свою правовою природою носять змішаний характер, з тих підстав, що містять як елементи договору про надання послуг, оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання по монтажу та обладнанню студії, так і елементи договору поставки, оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання по придбанню та поставленню обладнання.

Так, правовідносини, які виникають між сторонами при укладанні договору про надання послуг, регулюються Главою 63 ЦК України.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст. 905 ЦК України вбачається, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, з аналізу зазначених норм права вбачається, що діючим законодавством передбачені наступні суттєві умови договору про надання послуг, а саме: розмір робіт, строки виконання робіт, строк дії договору, порядок оплати та розмір оплати.

Щодо правовідносин які виникають між сторонами внаслідок укладання договору поставки, то вони регулюються наступними нормами права.

Зі змісту ст. 712 ЦК України, вбачається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 691 ЦК України, передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Тобто, з аналізу вищевикладених норм, вбачається, що діючим законодавством передбачені наступні суттєві умови договору поставки, а саме: предмет договору, вартість предмету договору, порядок оплати, строк поставки тощо.

Згідно ст. 638 ЦК України вбачається, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Натомість, при виникненні між сторонами по справі договірних правовідносин, сторони так і не досягли згоди щодо суттєвих умов договору, а саме: об'єму робіт, які повинен був зробити відповідач, строки виконання цих робіт їх вартість, перелік обладнання, його вартість, строки поставки, порядок сплати тощо, з чого можливо зробити висновок, що договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неукладеним.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 1212 ЦК України, законодавством передбачений механізм захисту прав та інтересів позивача по справі, шляхом повернення коштів, які ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 маючи на меті укласти договір, спрямований на покупку обладнання та облаштування його під музичну студію.

Згідно ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Таким чином з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти встановленого Національний банк України станом на 15.04.2014р., виходячи з 1238.55 грн. за 100 доларів США, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 210 491,57 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 16, 192, 509, 628, 638, 665, 668, 669, 691, 712, 901, 903, 905, 1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 84, 88, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 210 491,57 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 104,91 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Комінтернівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що прийняв його, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: