УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2015р. Справа № 9104/160244/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Клюби В.В.,

судді Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): Павліва А.П., Павліва Є.А.,

відповідача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індент", м.Івано-Франківськ

на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.08.2012р. у справі №2а/0907/400/12, №0907/2а-8987/11

за позовом Приватного підприємства "Індент", м.Івано-Франківськ

до Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, м.Івано-Франківськ

про зобов'язання видати державний акт, -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2006р. позивач: Приватне підприємство "Індент" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача: Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання видати приватному підприємству "Індент" державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться належне позивачу нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1, розташоване на першому поверсі житлового цегляного будинку, розміром 0,0006га, у відповідності до технічного звіту Івано-Франківського ОБТІ.

Позовні вимоги обрунтовано тим, що Приватним підприємством "Індент" придбано, згідно із договором купівлі-продажу від 21.05.1997р. у кооперативу "Ескіз" незавершене будівництво магазину, що знаходиться за адресою: вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1, розташоване на першому поверсі жилого цегляного будинку. Будівництво вказаного об'єкту завершено в 2003р. На об'єкт договору купівлі-продажу виготовлено технічний паспорт.

Позивач вважає, що у відповідності до вимог ст.337 ЦК України, до приватного підприємства "Індент" перейшло право на відповідну земельну ділянку, у зв'язку із чим представником подано заяву №25 від 26.05.2006р. на ім'я Івано-Франківського міського голови про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку у відповідності до технічного звіту ОБТІ.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2006р. у справі №А-9/209, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2007р., у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2010р. постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 28.11.2006р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2007р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2010р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011р., справу №А-9/209-26/38 за позовом Приватного підприємства "Індент" до Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Івано-Франківському міському суду як адміністративному суду.

За наслідками розгляду справи Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області прийшов до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв'язку із порушенням з боку позивача порядку звернення до органу місцевого самоврядування для належного оформлення переходу прав на частину земельної ділянки.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): Приватне підприємство "Індент" оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на безпідставність застосування судом першої інстанції норм закону, які встановлюють порядок придбання земельних ділянок, оскільки це не має відношення до адміністративного позову. Позивач стверджує, що він не мав наміру купувати земельну ділянку, а тільки оформити земельні правовідносини.

Відповідачем: Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську подано відзив на апеляційну скаргу, в які той не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає її такою, що не підлягає до задоволення, оскільки апелянт просить зобов'язати до вчинення дій відповідача - Івано-Франківське міське управління земельних ресурсів, хоча воно припинило своє існування з 28.01.2009р.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 19.01.2015р. з'явивились представники позивача: директор Павлів А.П. та заступник директора Павлів Є.А., які висловили свою правову позицію на підтримку доводів апеляційної скарги.

Відповідач: Івано-Франківське міське управління земельних ресурсів, м.Івано-Франківськ, у судове засідання апеляційного суду явку повноважного представника не забезпечив, надіслав через канцелярію апеляційного суду Заперечення на апеляційну скаргу (вх.№К33852/12) від 06.12.2012р., у якому зазначив, позовні вимоги заявлено позивачем до неналежного відповідача: Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, яке припинило існування з 28.01.2009р. Вказане Заперечення подано Управлінням Держкомзему у м.Івано-Франківську, яке зареєстровано за тою ж юридичною адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Ак.Сахарова,34.

Колегія суддів, за згодою апелянта (позивача у справі), порадившись на місці, ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача, як такого, що був належно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представників апелянта (позивача у справі), перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що на підставі договору купівлі-продажу від 21.085.1997р. між кооперативом "Ескіз" та ПП "Індент", позивач у справі набув право власності на нежитлове приміщення незавершеного будівництва магазину, що розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1.

17.06.2003р. ПП "Індент" звернулось до міського голови м.Івано-Франківська із заявою про надання дозволу на викуп частки земельної ділянки, на якій знаходиться його приміщення перукарні і магазину в м.Івано-Франківську, по вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1.

Згідно із технічним звітом по визначенню ідеальної частки земельної ділянки приватного підприємства "Індент", виготовлено за технічним завданням №1227 Івано-Франківського управління земельних ресурсів Івано-Франківським БТІ, - ідеальна частка нежитлового приміщення становить 1/100 частини від будинку, а розмір ідеальної частки земельної ділянки - 0,0006га.

Згідно із висновком Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів від 14.10.2003р., ним погоджено передачу спірної земельної ділянки в оренду терміном на три роки без встановлення меж земельної ділянки на місцевості.

23.03.2004р. виконкомом Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення за №114, яким вирішено передати земельну ділянку площею 0,0006га ПП "Індент" терміном на 10 років в оренду (п.20 Рішення), зобов'язавши останнього укласти такий договір.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 08.10.2004р. у справі №А-6/114 за позовом ПП "Індент" п.20 рішення виконкому Івано-Франківської міської ради було визнано недійсним, виходячи з того, що позивач звернувся із своєю заявою 17.06.2003р. не про оренду земельної ділянки, а її приватизацію.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2004р. описане рішення господарського суду Івано-Франківської області було залишено без змін, відмовлено ПП "Індент" у задоволенні його апеляційних вимог щодо спонукання виконкому Івано-Франківської міської ради до укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Відповідно до заяви від 26.05.2006р. №25 (а.с.15), позивач просив відповідача видати державний акт на право власності на земельну ділянку, оскільки вважав, що до нього перейшло право власності на відповідну земельну ділянку після придбання приміщення магазину по вул.Г.Мазепи, 177, корпус 1.

На вказану заяву позивачем отримано лист-відповідь №1-24/969 від 12.07.2006р. Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, згідно із яким зобов'язано ПП "Індент" надати певну документацію, після чого управлінням буде видане завдання проектній організації для складання технічного звіту з землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою з наступним затвердженням сесією міської ради.

Не погодившись із такою відповіддю, виходячи із змісту ст.377 ЦК України, ПП "Індент" звернулось до суду з позовом до Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання останнього видати позивачу державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться належне позивачу нежитлове приміщення по вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1, розташоване на першому поверсі нежитлового цегляного будинку, розміром 0,0006га у відповідності до технічного звіту Івано-Франківського БТІ.

Відповідно до ст.377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Колегія суддів вважає, що правова позиція позивача щодо автоматичного набуття ним права власності на земельну ділянку, на якій розміщується його приватне приміщення, не узгоджується з буквальним змістом ст.377 ЦК України, оскільки законодавцем в даному випадку наводяться підстави набуття права власності на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, як нерухомих об'єктів, що окремі і незалежні від спільної власності на ці об'єкти інших осіб. В даній справі йдеться про житловий будинок, в якому право власності на нежитлові і житлові приміщення належить багатьом особам.

Таким чином, подаючи позовну вимогу про зобов'язання видати державний акт на право власності на частину земельної ділянки, позивач не врахував, що оскільки вимоги ст.377 ЦК України не поширюються на спірні правовідносини, в такому разі чинним законодавством не передбачено безоплатне набуття ним права власності на землю.

Відповідно до вимог ч.1 ст.120 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Відповідно до вимог ст.116 ЗК України, набуття права власності або права користування ділянкою із земель державної або комунальної власності набувається за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Пунктом 34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Керуючись вимогами вищезазначених правових норм, право власності на земельну ділянку могло перейти до позивача тільки в результаті прийняття Івано-Франківською міською радою відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки з подальшим укладенням на його підставі договору про купівлю-продаж.

Такого рішення Івано-Франківської міської ради позивачем не надано, тому позовна вимога про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку не підлягає задоволенню, оскільки суперечить Земельному кодексу України, зокрема, ст.120 цього Кодексу.

Таким чином, посилання апелянта на помилковість застосування судом першої інстанції норм земельного законодавства, що регулюють купівлю-продаж земельних ділянок, не ґрунтуються на правових засадах діючого законодавства України, оскільки саме ці норми і встановлюють підставу для видачі відповідачем позивачеві державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог п.1.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Ці та інші положення Інструкції свідчать про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку видається тільки на підставі рішення відповідної ради, що також підтверджує законність рішення суду першої інстанції та безпідставність позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.9 КАС України передбачено, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Індент" до Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів про зобов'язання видати приватному підприємству "Індент" державний акт на право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться належне позивачу нежитлове приміщення по вул.Гетьмана Мазепи, 177, корпус 1, розташоване на першому поверсі жилого цегляного будинку, розміром 0,0006га, у відповідності до технічного звіту Івано-Франківського ОБТІ не підлягають до задоволення у зв'язку з порушенням з боку позивача порядку звернення до органу місцевого самоврядування для належного оформлення переходу прав на частину земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Індент", м.Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.08.2012р. у справі №2а/0907/400/12, №0907/2а-8987/11 за позовом Приватного підприємства "Індент", м.Івано-Франківськ до Івано-Франківського міського управління земельних ресурсів, м.Івано-Франківськ про зобов'язання видати державний акт, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.08.2012р. у справі №2а/0907/400/12, №0907/2а-8987/11, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя В.В. Клюба

Суддя Я.С. Попко