УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.01.2015р. Справа № 9104/181314/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Клюби В.В.,
судді Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові
апеляційну скаргу ОСОБА_1, смт.Підволочиськ Тернопільської області
на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.11.2012р. у справі №2а-68/12
за позовом ОСОБА_1, смт.Підволочиськ Тернопільської області
до відповідача-1: управління праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Тернопільської області
відповідача-2: управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Тернопільської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
30.08.2012р. позивач: ОСОБА_1 звернулась до Підволочиського районного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до відповідача-1: управління праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області, відповідача-2: управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, просила визнати неправомірною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області та управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області щодо несвоєчасного призначення позивачу державної соціальної допомоги по втраті годувальника, згідно ст.1 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", ст.64 Конституції України та ч.1 ст.7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області здійснити нарахування пенсії за минулий час, тобто починаючи з 2004р. по 2010р. включно, виходячи з прожиткового мінімуму, затвердженого на момент її виплати, з компенсацією за несвоєчасну її виплату, та здійснити перерахунок пенсії за 2011р., застосувавши встановлений законодавством України показник мінімальної пенсії з урахуванням її підвищення і з компенсацією за несвоєчасну її виплату у відповідності до вимог ст.12 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", та виплатити позивачу державну пенсію, згідно із вимогами ч.2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.11.2012р. у справі №2а-68/12 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області, управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, її оскаржив позивач: ОСОБА_1, яка в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що постанова винесена без повного та всебічного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області як інвалід 1-ї групи загального захворювання з 1981р. і отримувала пенсію як інвалід згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із висновками огляду МСЕК №109753, проведеного 25.05.2006р., ОСОБА_1 встановлено інвалідність з дитинства, довічно.
З 01.01.2007р. ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області призначено державну соціальну допомогу як інваліду 1-ої групи, з дитинства, довічно, на підставі її заяви від 06.12.2006р., згідно довідки до акта огляду МСЕК №109753.
Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області протоколом №168599 від 11.11.2011р. ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника - матері: ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Батько позивача - ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника після смерті батька не зверталась, із заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області від 04.11.2010р. вбачається, що вона просила призначити пенсію по втраті годувальника після смерті матері, відносно батька нічого вказано не було.
Відповідно до вимог ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначення пенсії по втраті годувальника відбувається на підставі заяви та необхідних документів, які подаються до територіального органу пенсійного фонду особисто, аьо через представника.
Згідно із вимогами ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначає, що позивач одночасно отримує дві пенсії: як інвалід з дитинства та по втраті годувальника, та погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження позивача про протиправність дій щодо не призначення пенсії після смерті батька та зобов'язання вчинити таку дію являються безпідставними та задоволенню не підлягають.
За наведених обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, смт.Підволочиськ Тернопільської області на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.11.2012р. у справі №2а-68/12 за позовом ОСОБА_1, смт.Підволочиськ Тернопільської області до відповідача-1: управління праці та соціального захисту населення у Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Тернопільської області, відповідача-2: управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, смт.Підволочиськ Тернопільської області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без задоволення.
2. Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14.11.2012р. у справі №2а-68/12, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя В.В. Клюба
Суддя Я.С. Попко