УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Справа № 3947/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2014 року за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання постанови суду у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про виплату надбавки до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в січні 2014 року звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.04.2011 року по справі № 2а-5093/11/0308 за позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, в частині виплати нарахованих коштів, шляхом стягнення донарахованих за постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області коштів з рахунку управління ПФУ в м. Луцьку Волинської області.

Оскаржуваною ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2014 року заяву задоволено. Змінено спосіб та порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку про виплату надбавки до пенсії як дитині війни. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму доплати до пенсії як дитині війни в розмірі 1695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) гривень 72 копійки.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області подано апеляційну скаргу. З посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати, та прийняти нову, якою в задоволені заяви відмовити. Оскільки платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а тому виплати здійснюються за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2013 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 01.10.2010 року із урахуванням вимог ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

Відтак суд першої інстанції, задовольняючи заяву про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.

Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Таким чином, для відстрочення, розстрочення виконання рішення та зміни способу його є такі підстави: для розстрочення та відстрочення - обставини, що ускладнюють виконання, а для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.

З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Отже, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 263 КАС було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум соціальної допомоги буде здійснена управлінням ПФУ після надходження відповідних сум із державного бюджету.

Також колегія суддів наголошує, що «захист порушеного права у судовому рішенні» і «спосіб виконання судового рішення» не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).

Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є незаконною.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі № 21-394а13. А відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області слід задовольнити, а ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області - задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.02.2014 року у справі №161/865/14-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання постанови суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

І.В. Глушко