Справа № 2-а-227/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
|
головуючого судді за участю секретаря |
Патрик Ю.Ю. Мінаєвої Н.П. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районні Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
Позивачка вернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районні Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни та згідно ст. 6 вказаного Закону має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на рішення Конституційного суду № 6-рп\2007 від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме п.п.3,12 ст.71 вказаного закону, яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідач не виплатив йому вищевказане підвищення за 2006-2008 роки, вважає, що розмір невиплаченого щомісячного підвищення за 2006 - 2008 роки складає 3891 грн. 90 коп. Позивачка просила суд відновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки вона дізналася про належні їй виплати після висвітлення у пресі інформації про рішення Конституційного суду № 6-рп\2007 від 09.07.2007 року, визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі Миколаївської області нарахувати та виплатити їй недоплачене, як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп.
В судове засідання позивачка не з'явилася, до суду надіслала заяву, де просила справу слухати без її участі.
До суду надійшла заява від відповідача Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі про слухання справи без їх присутності, разом із заявою до суду надійшли заперечення в якому відповідач не визнає позовні вимоги мотивуючи це тим, що в період часу 2006-2008 років був відсутній механізм для нарахування дітям війни підвищення до пенсії, а саме дотепер не визначено розмір мінімальної пенсії за віком для обчислення підвищення до пенсії дітям війни. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до положень даного закону, не може застосовуватись для обчислення підвищення пенсій особам, які мають статус «діти війни», крім того, виплата підвищення до пенсії дітям війни повинна проводитись за рахунок державного бюджету. Позивачу з 01.01.2008 року нараховане та виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того відповідач вказує на те, що позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду та просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволені позову.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка є пенсіонеркою за віком, їй встановлено статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідчені, та вона має право на пільги, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Даний закон набрав чинності з 01.01.2006 року, але за період 2006-2008 років позивачка не отримувала передбачене ст. 6 вищевказаного закону підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489 -V, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено в наступних розмірах: з 1 квітня - 406 грн.; з 1 жовтня - 411 грн.
Згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 12.12.2007 року, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність затверджено в наступних розмірах: з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Згідно ч. 3 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» в редакції від 15.03.2007 року № 749 - V встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 ч.1 вказаної статті, збільшений на 1 відсоток.
Виходячи з цього мінімальний розмір пенсії за віком становить:
- з 1 квітня 2007 року - 410, 06 грн. (406 × 1.01);
- з 1 жовтня 2007 року - 415,11 грн. (411 × 1.01);
- з 1 квітня 2008 року - 485,81 грн. (481 × 1.01)
- з 1 липня 2008 року - 486,82 грн. (482 × 1.01)
- з 1 жовтня 2008 року - 502,98 грн. (498 × 1,01)
Протягом 2006-2007 років таке підвищення позивачеві не нараховувалось та не виплачувалось через відсутність бюджетного фінансування для цієї мети та зупинення Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дії ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Протягом 2008 року зазначене підвищення виплачувалося позивачу у меншому розмірі згідно пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року та №10-рп/2008року від 22.05.2008 року визнані неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення рішення - положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" та положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"». Отже, вищевказані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» не можуть застосовуватися, так як вони суперечать ч. 3 ст. 22 Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, втрачають чинність вони з дня ухвалення Конституційним судом цього рішення.
За викладених обставин суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» є неправомірною. Відповідач не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, оскільки закони про Державний бюджет України як правові акти стосуються виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби і не можуть регулювати відносини в сфері соціального забезпечення громадян, які урегулюванні іншими чинними законодавчими актами, а тому вимоги про зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягають частковому задоволення, а саме за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року по 20 %.
Таким чином фактичний розмір підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни за 2007-2008 рік повинен становити:
за липень 2007 року - 91,27 грн. (410,06 грн. ÷ 31 × 23 × 30%);
з 1 серпня по 30 вересня 2007 року - 246,04 грн. ( 410,06 грн. × 30% × 2 міс.);
з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року - 373,60 грн. (415,11 грн. × 30% × 3 міс.);
за травень 2008 року - 31,34 грн. (485,81÷ 31 × 10 × 20%);
за червень 2008 року - 97,16 грн. (485,81 × 20%);
з 1 липня по 30 вересня 2008 року - 292,09 грн. (486,82 × 20% × 3 міс.);
з 1 жовтня по 31 грудня 2008 року - 301,79 грн. (502,98 × 20% × 3 міс.); що разом становить 1433,29 грн.
Вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача нарахувати їй недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року не підлягають задоволенню, оскільки відповідач в цей період часу виплачував дітям війни підвищення до пенсії у розмірах встановлених Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і діяв відповідно до передбачених чинними на той час законами України.
Що стосується вимог позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду то вони підлягають задоволенню, оскільки судом під час розгляду даної справи встановлено, що він пропущений з поважної причини.
Що ж стосується тверджень представника відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову в зв'язку з тим, що законодавством України невизначено розмір мінімальної пенсії за віком, який можливо застосувати для обчислення підвищення до пенсії дітям війни, то суд не може взяти їх до уваги, оскільки на даний час єдиним нормативно-правовим актом яким встановлено розмір мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно ч.7 ст.9 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 17, 158-163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Єланецькому районі Миколаївської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Єланецькому районі незаконною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене йому як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії в сумі 1433 (тисяча чотириста тридцять три) грн. 29 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Патрик Ю.Ю.