ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" лютого 2013 р. м. Київ К-12648/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, ОСОБА_5 про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_4 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на постанову Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 пред'явив в суді позов до Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі -ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області), треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі -УМВС України в Кіровоградській області), ОСОБА_5 про оскарження бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначав, що 20 серпня 2006 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: ВАЗ-21104, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та УАЗ-31514, державний номер НОМЕР_2, яким керував він. Внаслідок даної пригоди відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), за порушення пункту 10.4 Правил дорожнього руху. На підставі даного протоколу постановою від 3 жовтня 2006 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 гривень. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення було складено лише відносно нього, хоча під час дорожньо-транспортної пригоди водієм ОСОБА_5 також були допущені порушення, зокрема, пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення співробітники ДАІ взагалі не з'ясували обставини дорожньо-транспортної пригоди та не надали їй належної оцінки. Оскільки він керував автомобілем УМВС України в Кіровоградській області, то прийняте рішення може вплинути і на їхні права та обов'язки, як власника транспортного засобу.

Посилаючись на наведені обставини, просив визнати бездіяльність ВДАІ УМВС України в Кіровоградській області по не складанню протоколу відносно водія автомобіля ВАЗ-21104, державний номер НОМЕР_1, протиправною та зобов'язати скласти його і направити для розгляду до суду.

Постановою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 12 січня 2009 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано, провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито.

В обґрунтування своїх касаційних скарг ОСОБА_4 та УМВС України в Кіровоградській області посилаються на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову послався на те, що відповідач при оформленні дорожньо-транспортної пригоди діяв в межах наданих йому повноважень, та у спосіб, що визначений законом, а позивач не зазначив яким чином порушено його права та охоронювані законом інтереси.

Ухвалюючи своє рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки встановлення наявності у діях учасників дорожньо-транспортної пригоди складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнення їх до адміністративної відповідальності вирішується районними судами за правилами КУпАП.

Наведений висновок не можна визнати обґрунтованим, а ухвалу апеляційного суду -законною, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Зокрема, пунктом 1 частини другої зазначеної статті визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень», відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 цього ж Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За перевіркою матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є бездіяльність відповідача по не складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля ВАЗ-21104, державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20 серпня 2006 року.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно до прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відтак, апеляційний суд помилково закрив провадження у справі вважаючи, що на даний спір не розповсюджується юрисдикція адміністративних судів, оскільки, відповідач при оформленні матеріалів про дорожньо-транспортну пригоду діяв як суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладено обов'язок по здійсненню таких функцій, зокрема, як визначення наявності чи відсутності вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди у її скоєнні.

Відповідно до статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Отже, ухвалене апеляційним судом рішення підлягає скасуванню, а справа -направленню до цього ж суду на новий розгляд.

Керуючись статтями 222, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_4 та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф.Весельська

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников