АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/4370/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 22-ц/789/1378/14 Доповідач - Гурзель І.В.
Категорія - 25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гурзеля І.В.
суддів - Фащевська Н. Є., Щавурська Н. Б.,
при секретарі - Парандюк Ю.Б.
з участю сторін - представника позивача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", ОСОБА_3 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування та моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до НАСК "Оранта", в якому просив стягнути із відповідача НАСК "Оранта" 13 569,64 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з: 4 802,64 грн. витрат на лікування, 8 526 грн. втраченого доходу; 241 грн. пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування та 2 550грн, як відшкодування моральної шкоди та з відповідача ОСОБА_4 2 550грн. відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 15.10.2012 року на автодорозі "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка" поблизу с.Почапинці Тернопільського району відбулось зіткнення автомобілів "ВАЗ-2109" під керуванням водія ОСОБА_3, та "ВАЗ-21114", пасажиром якого був ОСОБА_2, внаслідок якого останньому було спричинено тілесні ушкодження. У зв'язку із ушкодженням свого здоров'я позивач змушений був понести витрати на лікування, а саме за час його перебування на стаціонарному лікуванні у період: з 15.10.2012 року по 03.12.2012 року, та з 23.04.2013 року по 20.05.2013 року, і на амьулаторному лікуванні: з 04.12.2012 року по 22.04.2013 року та з 21.05.2013 року по 28.05.2013 року ним було витрачено кошти на придбання медикаментів та медичних виробів, призначених лікарем на суму 4 802,64 грн.
10.01.2013 року він звернувся до НАСК "Оранта" із заявою про виплату страхового відшкодування, однак по даний час НАСК "Оранта" кошти йому не виплатила.
Також зазначав про те, що з 05.02.2010 року перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як суб'єкт господарської діяльності - фізична особа. Протягом 2011 року підприємницькою діяльністю не займався та доходу не отримував, що підтверджується довідкою № 727017/19-18-17-04 від 30.09.2013 року. Таким чином фактично був особою, яка не працювала та не отримував доходу, а тому на нього поширюється дія ст.1195 ЦК України та ст.25 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правовї відповідальності власників наземних транспортних засобів" і його дохід визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди обгрунтовував тим, що внаслідок отриманих ушкоджень, необхідності лікування, в тому числі стаціонарного, обмежилась можливість його вільного пересування, що на тривалий час змінило звичний спосіб життя та позбавило можливості вільного спілкування з рідними, близькими. За час перебування на лікуванні було втрачено дохід та він не міг забезпечувати себе та сім'ю засобами існування. Все це разом наклало надзвичайно важкий і негативний відбиток як на подальше його життя так і на життя близьких позивача. Створює нестерпний психологічний тиск, у зв'язку з чим він відчуває постійне пригнічення. Крім того, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою волія ОСОБА_3 відносно нього.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 жовтня 2014 року вищевказаний позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на користь ОСОБА_2 2 156,31 грн. витрат на лікування, 8 526грн. втраченого доходу, 241грн. пені за прострочення страхової виплати та 2 550 грн. відшкодування моральної шкоди, та 243,60 грн. судового збору в дохід держави.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1 450грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі НАСК "Оранта" просить скасувати рішення суду, та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що судом неповно досліджено обставини справи, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши представника апелянта, який зіслався на доводи апеляції, представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Так, судом встановлено, що постановою Лановецького районного суду Тернопільської області від 22.11.2012 року притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Згідно постанови, ОСОБА_3 15.10.2012 року близько 18.30 год. на автодорозі "Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка", керуючи автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи маневр обгону попутного автомобіля, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.14.6 (г) Правил дорожнього руху України.
Встановлено, що пасажиру автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_2, у результаті ДТП заподіяно шкоду здоров'ю.
Відповідно до дублікату з медичної карти стаціонарного хворого № 6315, наданого Тернопільською міською комунальною лікарнею швидкої допомоги, хворий ОСОБА_2 Поступив ургентно, 15.10.2012 року, зі скаргами на біль, деформацію лівого кульшового суглобу, різкий біль при спробі рухів в суглобі, біль в ділянці голови, загальну слабкість. Зі слів, 15.10.2012 року, в побуті біля 18.30год. Попав в ДТП як пасажир. Доставлений машиною ШД.
З 15.10.2012 року по 03.12.2012 року та з 23.04.2013 по 20.05.2013 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, та з 04.12.2012 по 22.04.2013 року та з 21.05.2013 по 28.05.2013 року - на амбулаторному лікуванні, що стверджується представленими позивачем листками неправцездатності.
Згідно товарних чеків, квитанцій та накладної, що наявні у матеріалах справи, позивачем на придбання лікарських засобів/препаратів витрачено кошти в сумі 4 802,64 грн.
Цивільно-правова відповідальність страхувальника автомобіля ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_6 застраховані згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/2229172, Страховиком за яким є НАСК "Оранта". Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 100 000грн., майну - 50 000грн., строк дії полісу - з 06.01.2012 року по 05.01.2013 року.
Звернувшись 10.01.2013 року із письмовою заявою до відповідача НАСК "Оранта", позивачу страхове відшкодування не було виплачене та лише на час розгляду справи в суді сплачено частково - в частині витрат на лікування, у розмірі 2 646,33 грн.
Судом вірно встановлено, що згідно п.22.3, ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу.
Таким чином безпідставними є доводи апелянта про те, що не підлягає стягненню моральна шкода.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов та стягуючи з НАСК "Оранта" матеріальну та моральну шкоду правильно виходив із доведеності обставин завдання ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди відповідачем, доведеності розміру моральної шкоди, що становить 2 550грн.
Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, визначено судом першої інстанції з урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995р., відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретні обставини по справі.
На думку колегії суддів, розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції відповідає даним роз'ясненням.
Також, є необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом неправомірно стягнуто втрачений дохід.
Як встановлено судом, відповідно до довідки Тернопілоьської ОДПІ від 30.09.2013 року №727017/19-18-17-04, ОСОБА_2 З 05.02.2010 року перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як суб'єкт господарської діяльності - фізична особа. Згідно поданих до Тернопільської ОДПІ декларацій, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, доходу від зайняття підприємницькою діяльністю не одержав.
Суд вірно застосував норми законодавства, згідно якого фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Згідно ст. 25 Закону, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності.
Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги період непрацездатності позивача, відсутність у нього доходів, розмір мінімального заробітку, суд правильно стягшнув із НАСК "Оранта" 8 526грн. втраченого доходу, як для непрацюючої особи.
Доводи апелянта про те що оскільки СПД ОСОБА_2 за попередній рік не отримував доходу, а тому відповідно йому не повино нараховуватись втрата працездатності є невірними, оскільки законодавцем передбачено можливість нархування за втрату працездатності і для непрацюючих осіб. Зазначені нарахування носять компенсаторний характер і їх мінімум встановлений державою.
Разом із тим правильно визначившись із правовідносинами сторін та встановивши правильно обставини справи, вирішивши правильно по суті спір, суд неправильно визначив розмір стягнення витрат на лікування.
Так, із позовної заяви вбачається, що позивач ставить питання про стягнення 2 156,31 грн. витрат на лікування.
Із судового рішення вбачається, що суд вирішив стягнути заявлену суму витрат у повному розмірі, однак як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано фіскальні та товарні чеки по придбанню медичних препаратів, які не були рекомендовані для лікування на загальну суму 714,84грн., а тому на користь позивача слід стягнути 1441,47грн.(2 156,31-714,84) витрат на лікування.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не є такими, що дають підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Рішення суду є правильним і справедливим і підлягає зміні лише в частині вирішеного судом питання про розмір стягнення витрат на лікування, шляхом зменшення суми такого стягнення, та стягнення із НАСК "Оранта" 1 441.
За таких обставин колегія суддів вважає, що вимога предстаника апелянта проскасування рішення суду та постановлення нового, яким слід надати дозвіл на виїзд дитини за кордон є безпідставною, а тому законних підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.
Керуючись п.2 ч. 1 ст. 307, ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
рішення:
Апеляційну скаргу Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2014 року в частині стягнення витрат на лікування - змінити.
Стягнути із Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на користь ОСОБА_2 1441,47грн. витрат на лікування.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель