ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18.08.2008 р. № 13/227
Окружний адміністративний суд міста Києва
у складі головуючого –судді Степанюка А.Г.
при секретарі Федоровій О.В.
розглянувши справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови №002006п від 14.09.2007 року про накладення стягнень
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.09.2008 року о 12 год. 50 хв. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Укртелеком»звернулося до суду з позовом до Головного Київського міського упраління у справах захисту прав споживачів про скасування постанови №002006п від 14.09.2007 року про накладення стягнень, передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач виніс оспорювану постанову про застосування штрафних санкцій у розмірі 371,50 грн.. Предметом перевірки було надання Центром електрозв’язку №8 м.Трускавець Львівської філії ВАТ «Укртелеком»послуг доступу до мережі Інтернет. Відповідно до п.1 Положення про головні управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління забезпечують реалізацію державної політики у сфері захисту споживачів на території відповідного регіону. Крім того, Львівська філія ВАТ «Укртелеком», відповідно до Положення, має повноваження представляти права та інтереси ВАТ «Укртелеком»перед органами виконавчої влади. Підставою для винесення постанови є порушення вимог п.4 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»: відмова відшкодувати завдані збитки разом з усуненням недоліків у наданні послуг абонентам телефону НОМЕР_1 (ОСОБА_1., Львівська обл., м.Трускавець), телефону НОМЕР_2 (ОСОБА_2., Львівська обл., м.Трускавець). Однак недоліків у наданні послуг Інтернет даним абонентам не виявлено. Вважає, що зазначені у акті порушення щодо невжиття заходів з боку позивача щодо недопущення несанкціонованого доступу до кінцевого обладнання абонентів, не відповідають дійсності, оскільки абонент зобов’язаний контролювати роботу власного кінцевого обладнання, яке без його відома може самостійно встановлювати з’єднання та оплачувати отримані послуги. З метою захисту від несанкціонованих підключень на міжнародні напрямки під час роботи в Інтернеті ВАТ «Укртелеком»за заявами споживачів забезпечує заміну категорії автоматичного визначення номеру (АВН) та здійснює закриття паролем абонентської лінії, що забезпечує закриття доступу до автоматичного міжнародного зв’язку. Обмеження споживачів у наданні необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації не відповідає дійсності, оскільки така інформація міститься на головному сайті товариства та на сайті, де пропонуються послуги доступу до мережі Інтернет; у підрозділах товариства, де укладаються договори, є куточки споживачів, де надано можливість ознайомитися з Правилами. Щодо обмеження прав споживачів, і частині відсутності у договорі права розірввати договір, при наявності такого права у підприємства, то споживач має право в будь-який час відмовитися від цієї телекомунікаційної послуги (фактичне не користування послугою –припинення сеансу доступу до мережі Інтернт). А тому вважає, що оскаржувану постанову винесено безпідставно, з порушенням вимог законодавства.
У письмовому запереченні проти позову, а також повноважні представники відповідача у судовому засіданні повідомили, що проти позову заперечують. В обгрунтування свого заперечення вказують, що 27.03.2007 року Головним управлінням, згідно наданих повноважень на підставі напралення на право проведення перевірки за дорученням Держспоживстадарту України, за скаргами споживачів ОСОБА_3. та ОСОБА_4. було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ВАТ «Укртелеком»за адресою: м.Київ, б-р Т.Шевченка, 18. За результатами перевірки було складено акт перевірки від 27.03.2007 року. На підставі акту було винесено постанову про накладення стягнень за відмову споживачам у реалізації їх прав та стягнення 371,50 грн.. ОСОБА_3. та ОСОБА_4. –споживачі послуг, які надаються позивачем, звернулися з заявами про те, що у вересні 2006 року та відповідно січні 2006 року вони звернулися до філій ВАТ «Укртелеком»з питанням підключення до мережі Інтернет. В результаті отримання послуги доступу до мережі Інтернет споживачам були виставлені до сплати рахунки за міжнародні телефонні розмови на суму 3265,96 грн. та 1856 грн. відповідно, за з’єднання, без їх відома, з номерами телефонів, які знаходяться в Австрії. Внаслідок ненадання позивачем при укладенні договору повної інформації щодо правил користування послогою Інтернет, споживачам були заподіяні збитки. Лише після того як вдбулося несанкіоноване з’єднання, споживачу ОСОБА_3. було повідомлено, що такому з’єднанню можна запобігти, замовивши послугу «Блок», споживачку ОСОБА_4. було поінформовано про можливі способи недопущення несанкціонованого з’єднання лише в грудні 2006 року. А тому збитки споживачам були завдані внаслідок того, що позивач, знаючи про моливі негативні наслідки при використанні мережі Інтернет, завчасно не пвідомило споживачів про способи їх запобігання, а також не вжив заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж. А тому вважають, що службові особи Головного управління під час проведення перевірки та прийняття рішення про накладення штрафу за поршення законодавства про захист прав споживачів, діяли на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені законодавством. Просили в задоволенні адмінстративного позову відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
ВАТ «Укртелеком»відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №013450 зареєстровано у Шевченківській районній міста Києва державній адміністрації 15.12.1993 року, ідентифікаційний код 21560766.
Видами діяльності за КВЕД згідно довідки №7870/07 є діяльність зв’язку; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля іншими непродовльчими товарами, не віднесеними до інших групувань; діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; професійно-технічна освіта; послуги з організації подорожувань.
Статутом ВАТ «Укртелеком»передбачено право товариства у встановленому чиним законодавством України порядку створювати на території України, та за її межами відповідно до діючого законодавства дочірні підприємства, філії, представництва, а також безбалансові структурні підрозділи –центри, цехи тощо, якщо це не суперечить чинному законодавству та цьому Статуту (пп. з, п.3.7. Статуту, затвердженого та зареєстрованого у встановленому законодавством порядку).
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»від 12.05.1991 року з наступними змінами і доповненнями, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: - перевіряти у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;
- накладати на суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати перевірок суб’єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Працівниками відповідача було проведено перевірку ВАТ «Укртелеком»згідно направлення №000665/219 від 23.03.2007 року з питань дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів за скаргами Закусило Т.М., ОСОБА_4..
За результатами перевірки складено акт від 27.03.2007 року №000110 про порушення позивачем п.4 ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»- відмова у відшкодуванні збитків споживачам-абанентам телефону та порушення ст.15 Закону.
Постановою Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів від 14.09.2007 року до позивача на підставі акту перевірки від 27.03.2007 року застосовано штраф у розмірі 371,5 грн. за відмову споживачам у реалізації їх прав, передбачених ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
З наявних у матеріалах справи скарг зазначених вище споживачів послуг, які надає позивач щодо з’єднання з інтеренетом, вбачається, що вони уклали з позивачем угоду про отримання послуги з’єднання з інтернетом. При роботі в мережі відбуваються несанкціоновані підключення до невідомого оператора. При цьому позивачем нараховується плата за міжнародний зв’язок, який даними споживачами не замовлявся та не використовувався.
Як зазначає у скарзі споживач ОСОБА_4., вона зверталася до позивача з приводу неякісного надання послуги: «скачки»швидкості, раптові роз’єднання з інтернетом, однак позивач недоліків не виправив, а через деякий час вона отримала повідомлення про значну суму заборгованості за міжнародні переговори з Австрією.
Відповідно до ст. 6 Закону «Про захист прав споживачів»виконавець зобов’язаний передати споживачеві продукцію (будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Безпека продукції –відсутність будь-якого ризику для життя, здоров’я, майна споживача і навколишнього середовища призвичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
Тобто, послуга, яку надавав позивач, мала б бути безпечною.
У відповідях ЦЕЗ №8 Львівської філії №2763 від 21.10.2006 року споживачу ОСОБА_2 та №2803 від 04.10.2006 року споживачу ОСОБА_3. зазначено, що несанкціоновані дзвінки є завжди наступними після Інтернет з’єднання та здійснюються спеціальними програмами-вірусами без відома абонента або в результаті необачних дій користувача під час роботи в Інтернеті. Для запобігання необхідно користуватися антивірусним програмним забезпеченнням. Абонент зобов’язаний контролювати роботу власного кінцевого обладнання, яке без його відома може самостійно встановлювати з’єднання та оплачувати отримані послуги. У відповіді споживачу ОСОБА_3. також зазначається, що для комп’ютера ця ситуація аналогічна звичайному з’єднанню з мережею Інтернет, а для споживача –аналогічна міжнародній розмові.
Як вбачається з відповіді Львівської філії ВАТ «Укртелеком»від 11.12.2006 року №24-3/1-384 наданій ОСОБА_2, під час перевірки лінійно-кабельних споруд сторонніх підключень на розподільній шафі, розподільній коробці і аонентській проводці не виявлено. У даній відповіді також роз’яснено моживість запобігання випадків несанкціонованого користування послугами міжміського та міжнародного зв’язку, які не були повідомлені при укладенні послуги користування інтернет.
Представник позивача в судовому засіднанні також пояснила, що правила користування інтернетом, на час укладення угод із згаданими вище споживачами –у 2006 році, було опубліковано на сайті позивача, такі правила містилися на дошці оголошень у кожному відділенні, однак не надавалися .
Таким чином судом встановлено, що позивач визнав можливість несанкціонованого підключення до кінцевого обладнання споживача, без його відома. Про ймовірність такого підключення не було повідомлено споживачів при укладенні угоди користування інтернетом. Крім того споживачів не повідомлялося про способи захисту, зокрема не роз’яснено право на заміну автоматичного з’єднання та встановлення коду (платна послуга). Можливість ознайомлення з правилами користування інтернетом виникала лише після надання послуги позивачем, оскільки знаходилася на його сайті, а не надавалась при укладенні угоди. Крім того послуга з’єднання з інтернетом була надана неналежної якості, оскільки відбувалось самовільне з’єднання з пристроєм абонента, що свідчить про технічну недосконалість послуги.
А тому позивачем було надано споживачам неповну інформацію про послугу інтернет зв’язку, яку він надає, зокрема, щодо можливості несанкціонованого з’єднання з кінцевим обладнанням споживача.
Судом також встановлено неналежну якість послуги з’єднання з інтернетом, яка надавалась споживачам згідно угоди.
Приписами пунктів 7, 8, 9 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів»встановлено, що у разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило: 1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, —споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків; 2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням —споживач має право вимагати надання у прийнятно короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків; 3) заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну споживача —споживач має право пред’явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені статтею 16 цього Закону, а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об’єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.
Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі. Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар (п.8).
Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває (п.9).
Згідно ст. 32 Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 року з наступними змінами і доповненнями, споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг (продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах) мають право на: безпеку телекомунікаційних послуг; вибір виду та кількості телекомунікаційних послуг; відмову від оплати телекомунікаційної послуги, яку вони не замовляли;
Оператори телекомунікацій зобов’язані: надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають; вживати заходів для недопущення несанкціонованого доступу до телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами ( ст. 39 Закону України «Про телекомунікації»).
Як зазначено у відповідях ЦЕЗ №8 Львівської філії ВАТ «Укртелеком»за №2763 від 21.10.2006 року споживачу ОСОБА_2 та №2803 від 04.10.2006 року споживачу ОСОБА_3., відокремлений підрозділ позивача не заперечив можливості існування несанкціонованого з’єднання з пристроями, які використовуються абонентом, без відома останнього. Крім того, у відповідях зазначається на відсутність у споживача досвіду роботи з інтернетом, що суперечить п. 9 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
Судом встановлено, що позивач надавав споживачам послуги з’єднання з інтернетом з неповною інформацією про таку, а також дана послуга надавалась неналежної якості.
Відповідачем підставно застосовано до позивача санкції за відмову споживачам у реалізації їх прав, передбачених ч.3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, судом встановлено, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв обгрунтовано та в межах чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що постанова Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»винесена законно та обгрунтовано, така не підлягає скасуванню. А тому, адміністртивний позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.Степанюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –22.09.2008 року.