ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
17.02.09 |
Справа №2а-8775/08/1 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складіголовуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
Суть спору : До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій у розмірі 6747,75 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від10.12.2008 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від10.12.2008 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та заявив, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець Білогірською районною державною адміністрацією, у тому числі зареєстрований як платник податків.
Представник позивача пояснив, що 26.07.2008 року представниками ДПІ у Білогірському районі в АР Крим була проведена перевірка здійснення позивачем розрахункових операцій та були встановлені порушення у вигляді невидачі відповідного розрахункового документа, підтверджуючого покупку на суму 51,00 гривню, незабезпечення відповідності виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО на суму 1298,55 гривень.
Представник позивача зазначив, що на підставі акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 6747,75 гривень.
Представник позивача пояснив, що до теперішнього часу відповідачем сума штрафу не погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, зазначив, що сума, на яку представниками позивача виявлено невідповідність виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО є грошовими коштами, які він залишив реалізатору для здійснення розрахунків з постачальниками, отже, представники позивача необґрунтовано зазначилу цю суму як невідповідність..
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, враховуючи вищезазначене, ДПІ у Білогірському районі АР Крим у відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.
ОСОБА_2 зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Білогірською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1.
Судом встановлено, що фізичну особу -підприємця ОСОБА_3 16.04.2002 року взято на облік платника податків ДПІ у Білогірському районі АР Крим.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється суб'єктом господарювання, фізичною особою підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 26 липня 2008 року посадовими особами ДПІ у Білогірському районі АР Крим ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі направлення НОМЕР_2 від 25.07.2008 року та направлення НОМЕР_3 від 25.07.2008 року здійснено перевірку господарської одиниці кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності-фізичної особі ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_4 від 26.07.2008 року (надалі - Акт).
В акті перевірки зазначено, що позивачем використовується РРО MINI 500.02 ME.
Перевіркою встановлено факт реалізації відповідачем однієї пляшки вина “Тефі” за ціною 51,00 грн.
Перевіркою встановлено, що сума готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 1565,15 гривень (з урахуванням суми покупки), сума готівкових грошових коштів, яка вказана в деному звіті РРО складає 215,60 гривень.
Перевіркою встановлено, що при покупкі товару на суму 51,00 гривень товар та решта отримані, розрахунковий документ не надано, розрахункова операція не проведена через РРО.
В акті зазначено про невидачу відповідного розрахункового документа, підтверджуючого покупку на суму 51,00 гривню, незабезпечення відповідності виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО на суму 1298,55 гривень.
У ході перевірки працівниками ДПІ у Білогірському районі АРК було встановлено порушення п. 1,2,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, що зазначено в акті.
Перевірку проведено в присутності реалізатору ОСОБА_6, яка з актом перевірки ознайомилася, акт підписала, один екземпляр акту перевірки отримала.
Судом встановлено, що 29 липня 2008 року за результатами розгляду акта перевірки від 26.07.2008 року ДПІ в Білогірському районі АРК прийнято рішення НОМЕР_5 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 6747,75 гривень.
Суд зазначає, що зазначене рішення було направлено відповідачеві, однак, кореспонденція повернулася на адресу відповідача у зв'язку з закінченям терміну зберігання.
Судом встановлено, що відповідно до акту НОМЕР_6 від 03.09.2008 року вищезазначене рішення було розміщено на дошці податкових об'яв, що свідчить про вручення рішення.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням НОМЕР_5 від 29 липня 2008 року судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно пункту 5 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
Судом встановлено, що до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Судом встановлено, що в акті зазначено про наявність у позивача реєстратора розрахункових операцій МINI 500.02 МЕ
Отже, судом встановлено, що позивач при при продажу товарів зобов'язаний проводити розрахункові операції через РРО на повну суму покупки (надання послуги).
Однак, суд підкреслює, що перевіркою встановлено непроведення розрахункової операції через РРО на суму 51,00 гривень, що зазначено в акті перевірки.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 26.07.2008 року НОМЕР_4 по СПД ОСОБА_7:
- за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми вартості проданого товару відповідно до п.1 ст.17 зазначеного Закону: 51,00 гривень х 5 = 255,00 гривень.
Отже, суд встановив, що відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 255,00 гривень за непроведення розрахункової операції через РРО на суму 51,00 гривень.
Згідно з п.13 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня
Так, відповідно до опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків в кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 26.07.2008 року на місці проведення розрахунку були виявлені готівкові кошти в розмірі 1565,15 гривень.
Судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій виявлена різниця, яка складає 1298,55 гривень (1565,15гривень (сума готівки на місці проведення розрахунків) - 215,60 гривень (сума готівкових грошових коштів, яка вказана в денному звіті РРО) -51,00 гривень (сума покупки). Зазначене підтверджується актом перевірки та описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій по акту перевірки від 26.07.2008 року НОМЕР_4 по СПД ОСОБА_7:
- за порушення пунктів 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідачем застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність відповідно до ст.22 вищезазначеного Закону, яка складає 6492,75 грн (1298,55 гривень х 5).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що що сума, на яку представниками позивача виявлено невідповідність виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО є грошовими коштами, які він залишив реалізатору для здійснення розрахунків з постачальниками, у звязку з чим представники позивача необґрунтовано зазначилу цю суму як невідповідність.
Суд підкреслює, що відповідно до ст.2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Суд зазанчає, що сума, на яку виявлено невідповідність була вилучена з каси позивача.
Факт знаходження 1298,55 гривень на місці проведення розрахунків підтверджується також актом перевірки та описом готівкових коштів на місці проведення розрахунків, які є належними доказами по справі.
Суд підкреслює, що відповідно до п. 23 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” N 833 від 15.06.2006 року забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Таким чином, суд зазначає, що зберігання позивачем особистих грошових коштів на місці проведення розрахунків є неприпустимим.
Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 6492,75 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення НОМЕР_5 від 29 липня 2008 року, яким застосовано до ОСОБА_2 фінансові санкції у розмірі 6747,75 гривень, прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, отже, є правомірним.
З пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість зі сплати штрафних санкцій в розмірі 6747,75 гривень не сплачена, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку зі складністю справи судом 17 лютого 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23 лютого 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_7, АР Крим,АДРЕСА_2) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у сумі 6747,75 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.