ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
16.02.09 |
Справа №2а-3693/08/1 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжової Н.М., за участю
відповідача - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Суть спору : До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Джанкойська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого Джанкойською райнною державною адміністрацією 21.01.2003 року за НОМЕР_9 за адресою:АДРЕСА_1 - відповідно до свідоцтва; АДРЕСА_1 - відповідно адресної довідки, заборгованості у сумі 1378 гривень 75 копійок.
Суд зазначає, що позивачем було подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить стягнути з з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 1298,75 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2008 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2008 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не зявився, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, зазначив, що уточнений адміністративний позов підтримує у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що позивач надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, є суб'єктом владних повноважень, його неявка не є перешкодою для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказах та документах.
Суд зазначає, що адміністративний позов мотивований тим, що 06.02.2008 року представниками Джанкойської ОДПІ в АР Крим була проведена перевірка здійснення позивачем розрахункових операцій та були встановлені порушення у вигляді відсутності цінників, встановлено незабезпечення відповідності виручки на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, вказаних в денному звіті РРО; встановлено порушення порядку використання торгового патенту, що зазначено в акті перевірки.
На підставі акту перевірки винесені рішення про застосування штрафних санкцій у розмірі 1378,75 гривень.
У судовому засіданні відповідач проти позову не заперечував, зазначив, що відносно нього дійсно проводилася перевірка здійснення ним розрахункових операцій, вказав, що ним дійсно були допущені порушення, зазначені а акті перевірки. Пояснив, що ним частково сплачена сума штрафних санкцій, зазначена в рішеннях про застосування штрафних санкцій.
Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.ст.15,16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, враховуючи вищезазначене, Джанкойська ОДПІ АР Крим у відносинах з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.
ОСОБА_1 21.01.2003 року зареєстровано у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Джанкойською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1.
Судом встановлено, що фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 взято на облік платника податків. Відповідно до довідки Джанойської ОДПІ від 08.08.2008 року НОМЕР_2 відповідач станом на 11.08.2008 року перебуває на обліку в Джанкойській ОДПІ.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач являється суб'єктом господарювання, фізичною особою підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 06.02.2008 року посадовими особами Джанкойської ОДПІ ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі направлення НОМЕР_2 від 05.02.2008 року, направлення НОМЕР_3 від 05.02.2008 року здійснено перевірку господарської одиниці - магазину, яка належить суб'єкту підприємницької діяльності-фізичної особі ОСОБА_1., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за результатами якої було складено акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_4 від 06.02.2008 року (надалі - Акт).
В акті перевірки зазначено, що позивачем використовується РРО MINI 500.02 ME НОМЕР_5
Перевіркою встановлено факт реалізації відповідачем однієї пляшки пива «Чернігівське» за ціною 4,50 грн.
Перевіркою встановлено, що сума готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 195,00 гривень (без урахування суми покупки), сума готівкових грошових коштів, яка вказана в деному звіті РРО складає 10,05 гривень.
Перевіркою встановлено, що у відповідача відсутні ціники на сигарети, а також відсутній торговий патент.
В акті зазначено про невідповідність готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі грошових коштів, які були проведені через РРО. Зазначено, шо грошові кошти за реалізований товар були поміщені в кишеню фартуха реалізатора, кінцевий розрахунок з споживачем було здійснено з зазначеного місця.
У ході перевірки працівниками Джанкойської ОДПІ в АРК було встановлено порушення п.8,13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року; ст.3, ст.7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР, що зазначено в акті.
Перевірку проведено в присутності реалізатору ОСОБА_4, яка з актом перевірки ознайомилася, один екземпляр акту перевірки отримала, але акт реалізатором відповідача непідписаний.
Суд зазначає, що 15 лютого 2008 року за результатами розгляду акта перевірки від 06.02.2008 року Джанкойською ОДПІ прийняти рішення НОМЕР_6 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 1321,25 гривень та рішення НОМЕР_7 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 80,00 гривень.
Суд зазначає, що зазначені рішення були отримані відповідачем, що підтверджується копією поштового повідомлення за НОМЕР_8.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням НОМЕР_7 від 15 лютого 2008 року судом встановлено наступне.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» N 98/96-ВР від 23.03.1996 року патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» N 98/96-ВР від 23.03.1996 року торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми. Зазначено, що торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Судом встановлено, що відповідачем порушено порядок застосування торгового патенту, а саме патент на момент перевірки не надано.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» N 98/96-ВР від 23.03.1996 року за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми застосованих фінансових санкцій по СПД ОСОБА_1:
- за порушення п.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» N 98/96-ВР від 23.03.1996 року відповідачем застосована фінансова санкція відповідно до ст.8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» N 98/96-ВР від 23.03.1996 року у розмірі 80 гривень (вартість торгового патенту).
Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 80,00 гривень.
У звязку з наданням позивачем уточненого адміністративного позову, в якому позивач просить стягнути фінансові санкції по рішенню НОМЕР_6 від 15.02.2008 року, суд фінансові санкції за рішенням НОМЕР_7 від 15.02.2008 року у розмірі 80,00 гривень не стягує.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням НОМЕР_6 від 15 лютого 2008 року судом встановлено наступне.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Судом встановлено, що до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи НОМЕР_2инятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Відповідно до п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Судом встановлено, що в акті зазначено про наявність у позивача реєстратора розрахункових операцій МINI 500.02 МЕ НОМЕР_5
Судом встановлено, що під час проведення перевірки відповідності суми коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій виявлена різниця, яка складає 184,95 гривень (195,00 гривень (сума готівки на місці проведення розрахунків без урахування суми покупки) - 10,05 гривень (сума готівкових грошових коштів, яка вказана в денному звіті РРО) . Зазначене підтверджується актом перевірки та актом інвентарізації готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків.
Так, відповідно до акту інвентаризації готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків в магазині відповідача станом на 06.02.2008 року на 14:25 годин на місці проведення розрахунку були виявлені готівкові кошти в розмірі 195,00 гривень.
Відповідно до статті 22 Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми застосованих фінансових санкцій по СПД ОСОБА_1:
- за порушення пунктів 13 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідачем застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність відповідно до ст.22 вищезазначеного Закону: 924,75грн (184,95 гривень х 5).
Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 924,75 гривень.
Відповідно до п.8 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Суд зазначає, що перевіркою встановлено відсутність цінників на сигарети у господарській одиниці - магазині відповідача.
Відповідно до ст.23 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми застосованих фінансових санкцій по СПД ОСОБА_1:
- за порушення пунктів 8 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідачем застосована фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар відповідно до ст.23 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР: 22 (кількість невиставлених цінників) х 17 = 374,00 гривень.
Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 374,00 гривень.
Крім того, суд зазначає, що в рішенні НОМЕР_6 від 15 лютого 2008 року на суму 1321,25 гривень зазначено також про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 22,50 гривень.
Однак, суд підкреслює, що в адміністратвиному позові позивач не наполягає на стягненні фінансових санкцій у розмірі 22,50 гривень,документів, підтверджуючих застосування фінансових санкцій у розмірі 22,50 гривень, не надає, також, суд зазначає, що в уточненому адміністративному позові позивач просить стягнути суму 1298,75 гривень - що є сумою фінансових санкцій за рішенням НОМЕР_6 від 15 лютого 2008 року без урахування суми у розмірі 22,50 гривень.
Тому, уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача фінансових санкцій в розмірі 1298,75 гривень підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку зі складністю справи судом 16 лютого 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20 лютого 2009 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Уточнені позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, зареєстрованого Джанкойською райнною державною адміністрацією 21.01.2003 року за НОМЕР_9 за адресою: АДРЕСА_1 - відповідно до свідоцтва; АДРЕСА_1 - відповідно адресної довідки, заборгованість у сумі 1298,75 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення її у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Трещова О.Р.