ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

    ПОСТАНОВА  

"08" червня 2006 р.

Справа №  15/76

   Господарський суд Кіровоградської області у складі судді  Мохонько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу № 15/76

      за позовом:  Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області м. Кіровоград   

до відповідача:  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"  с. Іванівка Світловодського району        

про стягнення 2416 грн.  

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Куницький В.В. , довіреність № 13-02  від 11.01.06 ;  

від позивача - Кармазін М.М. , довіреність № 15-05  від 11.01.06 ;  

від відповідача - не з"явився   ;  

при секретарі судового засідання - Грищенко Ю.І.                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2416 грн. фінансових / штрафних / санкцій по рішенню про застосування фінансових / штрафних / санкцій за порушення державної дисципліни цін № 2 від 10.01.06р. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. Відповідач до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Господарський суд вважає за можливе розглядати справу по суті в даному судовому засіданні, так як відповідач належним чином сповіщений, до того ж строк розгляду справи визначений ст. 122 КАС України закінчується 11.06.06р. і продовженню не підлягає. Письмові пояснення на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача господарський  суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Представниками позивача проведена перевірка дотримання відповідачем регульованих цін на цукрові буряки і цукор. За наслідками перевірки складений акт № 8 від 27.12.05р. в якому зафіксовано, що виявлено реалізацію цукру за цінами, що нижче рівня затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 1628 від 28.10.02р., № 142 від 15.02.02р. в період грудня 2002 року, січня – березня 2003 року. Цукор реалізовувався працівникам товариства в рахунок заробітної плати. Не виконані вимоги абзацу 2 п. 2 ст. 4 Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”. Представники відповідача від підпису акту відмовились.

Рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 2 від 10.01.06р. у відповідача вилучено в доход державного бюджету 2416 грн. Вказане рішення надіслано відповідачу поштою разом з претензією позивача від 10.01.06р. та отримано відповідачем 12.01.06р., що підтверджується ксерокопією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Сторони, в тому числі відповідач, не надали письмових доказів звернення до суду з позовом про визнання рішення № 2 від 10.01.06р. недійсним. Відповідач в добровільному порядку кошти до державного бюджету не перерахував.

Відповідно до ст. ст. 238, 250 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Так як порушення вчинено відповідачем в грудні 2002 року, січні-березні 2003 року і з моменту останнього порушення пройшло більше трьох років, що суперечить вимогам ст. 250 ГК України, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалою господарського суду від 11.04.06р. в зв’язку із змінами в діючому законодавстві України при вирішенні даного спору застосовується Кодекс адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення”, ст. ст. 238, 250 ГК України, ст. ст. 69 – 71, 86, 122, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд

                                                 ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

  

Суддя

К.М.Мохонько