ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2006                                                                                   Справа № 18/6 

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Логвиненка А.О., Лисенко О.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

від відповідача -не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1  на рішення господарського суду Кіровоградської області від  04.04.2006р. у справі №18/6

за позовом   Головного управління житлово-комунального господарства м.Кіровограда

до  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Кіровоград

про  стягнення безпідставно перерахованих 18272,37грн. 

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від  04.04.2006р. у справі №18/6 (суддя Хилько І.Ю.) позов Головного управління житлово-комунального господарства до  суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про  стягнення 18272,37грн. задоволено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  скасувати як прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та  з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:

-          судом не враховано, що відповідно до п. 1.5.15 „Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ”, затвердженої наказом Головного управління Державного  казначейства України та Міністерства фінансів України від 30.10.1998р. №90 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.1998р. за №728/3168, інвентаризація розрахунків із дебіторами та кредиторами провадиться не менше двох разів на рік, саме в результаті проведення такої інвентаризації 01.07.2003р. було складено акт звіряння взаємних розрахунків, який повністю відповідає вимогам нормативних актів про первинні документи та підтверджує наявність заборгованості СПД ОСОБА_1 перед позивачем у сумі 22340,37грн., станом на 09.12.2003р. СПД ОСОБА_1 перерахувала на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 22340грн.

 Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, просить слухати справу у відсутність його представника. Відповідач також просить розглянути справу у його відсутність.

 Враховуючи заявлені клопотання та обставини справи, суд вважає можливим задовольнити клопотання і розглянути скаргу у відсутність представників сторін за наявними в матеріалах справи документами.

           Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню.

           Із матеріалів справи вбачається, що позивач з січня 2001р. по грудень 2002р. перерахував відповідачеві 32600грн. нібито за матеріали та виконані роботи (а.с.15-24).

           За результатами проведеної у грудні 2003р. перевірки Кіровоградським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом руху коштів по розрахункових рахунках у Головному управлінні житлово-комунального господарства м.Кіровограда встановлено факти безпідставного перерахування бюджетних коштів на рахунок відповідача, у тому числі в сумі 8012,37грн.(а.с.9-14).

           Факт безпідставного перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 21100грн., 8012,37грн. та 11500грн., тобто на загальну суду 40612,37грн., встановлений актом перевірки контрольно-ревізійного відділу, підтверджується також  актом взаємних розрахунків, який підписаний сторонами (а.с.46).

           В період проведення ревізії ОСОБА_1 відшкодувала бюджетні кошти в сумі 22340грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

 Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 18272грн. 37коп., які були без належних правових підстав перераховані працівниками позивача на розрахунковий рахунок відповідача.

 Не визнаючи позовних вимог, відповідач послався на п.1.5 1.5 “Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ”, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 30 жовтня 1998 року №90 (із змінами та доповненнями) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.1998 року за №728/3168, згідно до якої інвентаризація розрахунків із дебіторами та кредиторами проводиться не менше двох разів на рік. Одночасно він вважає, що вимоги безпідставні, оскільки на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатись тільки узгоджені суми. Саме в результаті проведення такої інвентаризації було складено акт звіряння взаємних розрахунків між позивачем і відповідачем, відповідно до якого станом на 1.07.2003 року борг перед позивачем склав 22340грн. 37коп.

            З такими доводами відповідача не можна погодитися, оскільки виконання робіт та поставка матеріалів не підтвердженні первинними документами.

            Скаржник посилається на те, що він є платником єдиного податку зі спрощеною системою обліку, первинні документи у нього відсутні, у тому числі з причин крадіжки, надавши про це довідку з Ленінського районного відділу внутрішніх справ Кіровоградської області.

            Згідно п.6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”  від 3.07.1998р. зі змінами від 28.06.1999р. порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу затверджується Міністерством фінансів України.

            Відповідно до Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.09.1998р. №196 з наступними змінами, суб'єкти малого бізнесу (які самостійно обрали спосіб оподаткування доходів за єдиним податком) можуть застосовувати спрощену форму бухгалтерського обліку, порядок ведення якої встановлено Вказівками про склад та порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.05.1996р. №112.

За п.1.4 цих Вказівок створення, прийняття і відображення бухгалтерського обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів і бухгалтерської

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      звітності здійснюється відповідно до Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Враховуючи, що в довідці йдеться про крадіжку договорів за 2001-2002р. та книги обліку з вкладеними накладними за грудень 2002р., зазначені докази не можуть бути прийняті до уваги в силу вимог п.6.10  Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та ст.315 розділу “Облік та звітність” Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головархіву України в редакції від 23.10.2001р. №82.

Таким чином, суд вірно та обґрунтовано, пославшись на п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та ст.1212 Цивільного кодексу України, стягнув з відповідача на користь позивача 18272грн. 37коп.,

            Доводи скаржника щодо повернення позивачеві 22340грн. свідчать лише про визнання боргу і ніяким чином не спростовують факт безпідставного отримання коштів.

            Враховуючи викладене, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від  04.04.2006р. у справі №18/6 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                         В.Г.Головко

Судді                                                                                     О.М.Лисенко

                                                                                                            А.О.Логвиненко