Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/61/15Головуючий у суді І-їінстанції Волошина Н. Л.

Доповідач Кривохижа В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.01.2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої: Кривохижі В.І.

Суддів: Белінської І.М. Сукач Т.О.

при секретарі Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення місць загального користування, за апеляційною скаргою спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2014 року ,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» (далі- СП ТОВ «Світловодськпобут») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення місць загального користування.

Позивач зазначав, що відповідач у 2011 році встановив у належній йому квартирі АДРЕСА_1 автономне опалення, здійснив відключення від системи централізованого опалення, відмовився від послуг централізованого опалення. Відповідно до п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, яким передбачено обов»язок осіб, які відключились від системи централізованого опалення, оплачувати вартість послуг з централізованого опалення місць загального користування, 8 листопада 2011 року з відповідачем було укладено відповідний договір, яким визначено строки та порядок розрахунку вартості таких послуг. Однак відповідач надані протягом з 1 жовтня 2011 року послуги не оплачував, в результаті чого заборгованість станом на 1 квітня 2014 року склала 1 096 грн.29 коп. Посилаючись на такі обставини, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму, а також на підставі ч.2 ст. 625 ЦК втрати від інфляції в сумі 27 грн.10 коп. та 3% річних 44 грн. 38 коп., а також сплачений судовий збір.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що підписаний сторонами договір від 8 листопада 2011 року не відповідає Типовому договору з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, не містить всіх визначених ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» істотних умов; ціни/тарифи на послуги централізованого опалення місць загального користування органами місцевого самоврядування не затверджувались, як передбачено ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»; розрахунок заборгованості не обґрунтований безспірними доказами.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Зазначається, зокрема, що суд не врахував, що розрахунок вартості плати за опалення місць загального користування проведено у відповідності до Методики. Крім того, заявлена розрахункова плата за опалення місць загального користування за весь період визначена з урахуванням середньої фактичної температури в опалювальному сезоні і не перевищує розміру, зазначеному в укладеному з відповідачем договорі від 8 листопада 2011 року (454,07 грн. за рік).

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, який підтримував доводи скарги, відповідача, який заперечував проти її доводів, дослідивши матеріали справи, законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з невідповідності укладеного між сторонами договору Типовому договору, вимогам закону та необґрунтованості розрахунку безспірними доказами.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За ст.ст. 20, 21 зазначеного Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово - комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово - комунальних послуг із зобов»язанням оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом, а виконавець зобов»язується забезпечувати вчасно та відповідної якості надання житлово - комунальних послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно із ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Світловодської міської ради №732 від 15 березня 2007 року, №742 від 15 серпня 2012 року позивача визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для споживачів у багатоквартирних будинках з використанням внутрішньо будинкових теплових мереж, що обслуговуються виконавцем послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (а.с.10,11).

Судом встановлено, що належна відповідачеві квартира АДРЕСА_1 у встановленому порядку з жовтня 2011 року відключена від мереж централізованого опалення у зв»язку із облаштуванням індивідуальної системи опалення і з того часу нарахування за опалення квартири не проводиться.

Пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268, від 3 вересня 2009 року №933) (далі - Правила) встановлено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.

На виконання пункту 28 даних Правил наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року №359 затверджено Методику розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення (наказ Міністерства ЖКГ №359 від 31 жовтня 2006 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за №1237/13111) (далі - Методика).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що 8 листопада 2011 року між ним та позивачем на виконання зазначеного пункту 28 Правил був укладений договір про надання послуг централізованого опалення місць загального користування, яким визначено строки та порядок розрахунку вартості послуги централізованого опалення місць загального користування будинку (а.с.8).

Висновок суду щодо неприйняття зазначеного письмового доказу у зв»язку з невідповідністю договору вимогам чинного законодавства та Типовому договору не можна взяти до уваги, оскільки вказаний договір не визнаний недійсним у судовому порядку, умови його, зокрема, щодо надання послуг, виконуються.

До того ж відповідно до ст.630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам ст.7 цього Кодексу.

Згідно п.3 Методики та вказаного договору плата за опалення місць загального користування (далі- МЗК) багатоквартирних будинків розраховується відповідно до чинних тарифів на теплову енергію для населення.

Тому не відповідає дійсності висновок суду про відсутність тарифів на послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку, оскільки відповідно до рішення виконавчого комітету Світловодської міської ради від 29 грудня 2010 року №1637, з урахуванням Постанови НКРЕ від 14 грудня 2010 року, встановлені та затверджені тарифи на послуги з централізованого опалення для населення, які за наявності засобів обліку за 1 Гкал з урахуванням ПДВ складають 294 грн.28 коп. (а.с.63).

З урахуванням зазначених тарифів позивачем наведений детальний розрахунок оплати теплової енергії по квартирі №36 ОСОБА_2 по кожному місяцю втрат теплової енергії МЗК з жовтня 2011 року по лютий 2014 року у відповідності до п.п.2.1.4, 2.2, 2.2.1, 3 вищевказаної Методики за формулами 2.3, 2.6-2.8. При цьому, загальна вартість централізованого опалення МЗК складається з суми двох складових: втрати теплової енергії трубопроводами в підвалах або на горищі; та кількості теплової енергії на опалення окремого приміщення МЗК. Зокрема, втрати теплової енергії розраховувались за формулою 7 і годинний показник, зазначений також у договорі від 8 листопада 2011 року ( 0, 007426 Гкал/год), при розрахунку втрат за місяць перемножується на кількість годин у добі та на кількість діб в опалювальному місяці. Питомі витрати теплової енергії на опалення МЗК всього будинку за місяць визначаються за формулою 2.6 ( в даному випадку дорівнює 0,150 Гкал/м.кв., що визначено і в договорі між сторонами). Розподіл визначених величин теплової енергії, спожитої за опалення МЗК, між окремими помешканнями будинку, які не мають відокремленого входу, пропорційний до їх загальної опалюваної площі. Для цього для кожного і-того помешкання розраховується коефіцієнт, який відображає частку загального платежу, що припадає на дане помешкання ( а.с. 134).

Аналогічні розрахунки та роз»яснення наведені також у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 16 липня 2014 року, залишеним без змін постановами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 листопада 2014 року та Вищого господарського суду від 24 грудня 2014 року у справі за позовом СП ТОВ «Світловодськпобут» до Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення (а.с. 180-191).

Згідно довідки та нарахування оплати за теплову енергію за період з жовтня 2011 року по лютий 2014 року сума боргу за теплопостачання МЗК становить 1 096 грн. 29 коп. (а.с.6, 134).

Доводи щодо різниці розміру нарахування є безпідставними, оскільки у них зазначена одна сума 1 096 грн.29 коп., а у розрахунку (а.с.134) надано детальне нарахування МЗК та втрат по зазначеній квартирі.

До того ж п. 2.1 договору визначена розрахункова плата за опалення МЗК на рік (опалювальний період) в максимальному розмірі 454,07 грн., а до сплати відповідачу нараховано суму меншу, ніж визначено договором, з урахуванням середньої фактичної температури в опалювальному сезоні згідно довідки Світловодської гідрометеорологічної обсерваторії від 4 червня 2014 року (а.с.47-48).

Інших доказів та розрахунків на спростування відповідач не надав і матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов'язок споживача оплатити надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної оплати, є за своєю правовою природою грошовим зобов'язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року).

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України стягненню підлягає 27 грн. 10 коп. втрат від інфляції та три відсотки річних в сумі 44 грн. 38 коп.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції вищезазначених вимог Правил не врахував; не з'ясував структуру суми заявленого позивачем боргу за спожиті послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, що обрахований відповідно до Методики і встановлених органами місцевого самоврядування тарифів та передчасно відмовив у позові.

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 365 грн. 40 коп. понесених судових витрат (243,60+121,80).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2014 року скасувати.

Позов спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодськпобут» 1 096 грн. 29 коп. заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування, 27 грн. 10 коп. втрат від інфляції та три відсотки річних в сумі 44 грн. 38 коп., а також 365 грн. 40 коп. понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча:

Судді: