копій справа№2                                            ПОСТАНОВА

22 січня 2007 року                                                                                              міст Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні у складі: головуючого - підполковника юстиції РИМАРА Є.П., секретаря судового засідання ШЕРЕМЕТ О.Ю.. за участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції БЄСЄДІНА Р.Ю., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового суду скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції ЗБАРИХА C.M. від 15.12.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

15 грудня 2006 року старшим слідчим військової прокуратури Центрального регіону України підполковником юстиції С. ЗБАРИХОМ, за результатами перевірки обставин, викладених в скарзі адвоката ОСОБА_1, була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі п.2 ст.6 КПК України - за відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 397. ч.2 ст.359 КК України.

До військового місцевого суду Київського гарнізону надійшла скарга ОСОБА_1 на вищевказану постанову, в якій скаржник просить її скасувати.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що заступником начальника УВБ СБУ ОСОБА_2 та безпосередніми виконавцями, щодо нього, адвоката ОСОБА_1, вчинено незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та втручання в діяльність захисника особи 02.08.06 року в приміщенні військової прокуратури Центрального регіону про що він, ОСОБА_1, звернувся до прокуратури регіону з відповідною заявою, однак слідчий виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка на думку скаржника є необґрунтованою. незаконною і підлягає скасуванню.

Так, адвокат ОСОБА_1 у своїй скарзі вказує на його думку незаперечні докази втручання та перешкоджання його діяльності як адвоката, зокрема факт прослуховування його розмов з його клієнтом ОСОБА_4 та візуальне спостереження за ним під час надання правової допомоги 02.08.06 року в коридорі військової прокуратури Центрального рег іону.

Суду з цього приводу ОСОБА_1 також пояснив, що докази втручання в його адвокатську діяльність викладені в листі НОМЕР_1 на адресу ВП ЦРУ.

В судовому засіданні прокурор відділу ВП ЦР України пояснив, що порушень закону при проведенні перевірки за скаргою адвоката ОСОБА_1 виявлено не було. При перевірці фактичних обставин справи встановлено, що використання будь-яких технічних засобів під час розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не було, таким чином будь-яких дій про перешкоджанню та втручанню в діяльності захисника по наданню правової допомоги клієнту слідчим не вчинено, а тому постанова старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону від 15.12.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винесена на підставі чинного законодавства.

Проаналізувавши скаргу, заслухавши пояснення ОСОБА_1, прокурора та дослідивши матеріали прокурорської перевірки за даним фактом, суд не знаходить підстав для скасування постанови старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції ОСОБА_7 від 15.12.2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення громадян про злочин. У відповідності до ч. 2 ст. 94 КПК України підставами для порушення кримінальної справи г наявність достатніх даних що вказують на наявність ознак злочину.

У відповідності до ст. 359 КК України, предметом даного злочину е спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, перелік яких затверджений наказом ДКУ з питань регулятивної політики та підприємництва, СБ НОМЕР_2. Даний злочин характеризується лише активними діями, що вчинюються з прямим умислом і г закінченим з моменту фактичного незаконного використання спеціальних технічних заходів негласного отримання інформації.

Що стосується положень ст. 397 КК України, то втручання в діяльність захисника полягає у вчиненні в будь-якій формі перешкод до здійснення його правомірної діяльності.

З пояснень старшого уповноваженого по ОВС УВБ СБ України ОСОБА_3 видно, що знаходячись в коридорі військової прокуратури Центрального регіону та очікуючи слідчого ОСОБА_5, випадково

Копія

 почув розмову невідомих йому чоловіка і жінки. Будь-яких технічних засобів негласного отримання інформації не застосовував, візуального спостереження не здійснював.

З пояснень заступника начальника УВБ СБУ ОСОБА_2) вбачається, що будь-якого візуального спостереження, негласного отримання інформації, використання  технічних засобів під час розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_4 не велося і не використовувалось. Випадково почута ОСОБА_3 розмова для відома була повідомлена на адресу військової прокуратури Центрального регіону листом НОМЕР_1.

У той же час адвокат ОСОБА_1 суду пояснив, що він припускає можливе застосування в коридорі прокуратури регіону щодо нього технічних засобів зняття інформації та візуального спостереження, однак будь-яких ґрунтовних доказів цього не навів. Не містять таких відомостей і матеріали прокурорської перевірки.

З постанови «Про відмову в порушенні кримінальної справи» від 15.12.06 року, винесеною старшим слідчим військової прокуратури Центрального регіон України підполковником юстиції ЗБАРИХОМ, про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вбачається, що під час проведення прокурорської перевірки були ретельно перевірені обставини, викладені в скарзі ОСОБА_1.

За таких обставин, всупереч твердженням, викладеним в скарзі будь-яких фактичних доказів втручання в правомірну діяльність адвоката ОСОБА_1, чи вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності по наданню правової допомоги ОСОБА_6, зокрема негласного зняття інформації, тобто наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в судовому засіданні не встановлено, і скарга ОСОБА_1 не містить жодних, будь-яких даних, які б могли стати необхідними та достатніми приводами та підставами для порушення кримінальної справи у відношенні вказаних співробітників за ознаками в їх діях складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 397, ч.2 ст.359 КК України.

Більш того, громадянин ОСОБА_1 в своїх поясненнях суду заперечував зміст своєї розмови з ОСОБА_4, що викладений в листі НОМЕР_1 і який на його думку був зафіксований співробітниками УВБ СБУ.

Як вбачається з тексту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні службових осіб військової прокуратури регіону, старший слідчий при її винесенні керувався ст. 99 КПК України.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає процесуальних порушень в боку старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України підполковника юстиції ОСОБА_7 при винесенні постанови від 15.12.2006 року, про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які б могли стати законною та достатньою підставою для її скасування, а тому приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 236-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого військової прокуратури Центрального регіону України ОСОБА_7 від 15.12.06 року, про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні співробітників СБУ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, залишити без задоволення.

На постанову може бути подано апеляцію до військового апеляційного суду Центрального регіону України протягом семи діб з дня її винесення через військовий місцевий суд Київського гарнізону.

ДІЙСНА ЗА НАЛЕЖНИМ ПІДПЕСОМ

КОПІЯ ВІРНА

     СУДДЯ ВІЙСЬКОВОГО МІСЦЕВОГО СУДУ

     ПИДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ     Є. римар