ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
16.02.09 |
Справа №2а-3005/08/1 |
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Єлжовій Н.М., за участю
представника позивача -ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК
до СПД ОСОБА_2
про стягнення
ВСТАНОВИВ:
До окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про стягнення з СПД ОСОБА_2 заборгованості по фінансових санкціях у розмірі 510,00 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання, що відбулося 16 лютого 2009 року, представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та письмові пояснення, згідно з якими позов повністю підтримав та пояснив, що СПД ОСОБА_2 зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК як платник страхових внесків, проте своєчасно не надавав, передбачену Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» от 21.12.2000 № 2181- III (далі - Закон № 2181 - III) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058 - IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058- IV) звітність, тому Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК були застосовані штрафні санкції. Вказані рішення не були оскаржені відповідачем до суду, а суми штрафів не були сплачені. Станом на 15.09.2008 року за СПД ОСОБА_2 перед позивачем склалася заборгованість по сплаті фінансових санкцій на загальну суму 510,00 гривень. З цих підстав Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК було вимушене звертатися до суду з метою стягнення заборгованості.
У судове засідання, що відбулося 16 лютого 2009 року, відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, клопотання про розгляд справи за його відсутністю, заперечень чи пояснень не надіслав.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 11.11.2008 року відповідач проти позову заперечував на підставі пропуску строку для стягнення штрафу за рішенням № 457 від 08.09.2003 року в сумі 170 гривень. Проти стягнення заборгованості по фінансовим санкціям за рішенням НОМЕР_3 від 03.05.2007 року також заперечував на підставі неправомірності їх застосування, оскільки не мав можливості подавати встановлену Закон № 1058- IV звітність знаходячись у місцях позбавлення волі
Приймаючи до уваги, що від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю та в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.
Тому суд приходить до висновку, що зазначений спір має ознаки публічно - правового та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в Окружному адміністративному суді АРК.
Згідно з п.1 статті 14 Закону № 1058- IV страхувальниками визнаються роботодавці - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до п.5 статті 14 Закону № 1058- IV страхувальниками також є застраховані особи, зазначені у п.3 статті 11 Закону № 1058- IV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 2.1.3 п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, що обрали особливий спосіб оподаткування є платниками страхових внесків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 являється суб'єктом підприємницької діяльності в стані припинення підприємницької діяльності, зареєстрованим Виконавчим комітетом Центральної районної ради м Сімферополя АРК згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності, та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 107462 та відповідно до яких має
ідентифікаційний номер 2282702096.
Судом встановлено, що СПД ОСОБА_2. зареєстрований як платник в Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя АРК за реєстраційним номером 15-11-1803 (а.с.5).
Таким чином, відповідач являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п. 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058- IV страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно з абзацом 2 п.п. 11.12. п. 11 Інструкції платники, зазначені у п.п. 2.1.3 п.2.1 (крім тих, що обрали особливий спосіб оподаткування) за підсумками року подають до органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 25 цієї Інструкції.
З матеріалів справи вбачається, що СПД ОСОБА_2 не надані відповідні розрахунки сум страхових внесків за 2004 та 2005 роки, що підтверджується Актом НОМЕР_2 від 03.05.2007 року, та сам відповідач підтверджує зазначений факт.
Відповідно до п.5 ч.9.статті 106 Закону № 1058- IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою, або подання недостовірних відомостей, що використовується в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - 20 відсотків зазначених сум та не менше двадцяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 13 статті 106 Закону № 1058- IV про нарахування пені та накладення штрафів, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду виносять рішення.
Підпунктом 9.3.5 п. 9.3 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття відповідного рішення є акт про виявлене порушення, складений у вільній формі.
Судом встановлено, що оскільки відповідачем не надані відповідні розрахунки сум страхових внесків за 2004 та 2005 роки Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК складено Акт НОМЕР_2 від 03.05.2007 року із зазначенням даних фактів, який отримано відповідачем 03.05.2007 року. На підставі Акту, Заступником начальника управління по надходженню доходів та персоніфікованого обліку ОСОБА_3 винесено Рішення НОМЕР_3 від 03.05.2007 року про застосування до СПД ОСОБА_2 фінансових санкцій за ненадання розрахунку сум страхових внесків строки, передбачені законодавством за 2004, 205 роки в розмірі 340,00 гривень. Зазначене рішення було вручено відповідачу того ж дня, про що свідчить його підпис (а.с.10).
Тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції у розмірі 340,00 гривень, розрахунок їх здійснено вірно, у мінімальному розмірі, встановленому законодавством.
Суд критично ставиться до заперечень відповідача, що зазначені розрахунки не надані, оскільки він знаходився у місцях позбавлення волі, оскільки Законом № 1058- IV не передбачено будь - яких підстав для звільнення від фінансової відповідальності за не надання звітності.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача, що рішенням Господарського суду АРК від 17.08.2006 року припинено його підприємницьку діяльність, тому він не був зобов'язаний надавати звітність до органів Пенсійного фонду України, оскільки ОСОБА_2. був зобов'язаний надати, встановлену законодавством звітність за 2004-2005 роки, коли його підприємницька діяльність не була припинена. Окрім того, остаточний термін надання звітності за 2005 рік настав 01.04.2006 року, тоді як рішення суду винесено 17.08.2006 року.
Крім того, суд зауважує, що згідно з ч.15 статті 106 Закону № 1058- IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем правомірності задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості по сплаті фінансових санкцій в розмірі 340 гривень за Рішенням № 374 від 03.05.2007.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення з СПД ОСОБА_2 штрафних санкцій в розмірі 170 гривень за Рішенням № 457 від 08.09.2003 року суд встановив наступне.
Одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому вирішуючи спір щодо стягнення контролюючим органом штрафних санкцій суд досліджує питання правомірності їх застосування та стягнення.
До 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Закону України № 1058- IV, питання щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами регламентувалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000 року (далі - Закон № 2181 -III).
Відповідно до п.п. 2.1.2) п.2.1 статті 2 Закону № 2181 -III контролюючими органами стосовно збору на обов'язкове державне пенсійне страхування були органи Пенсійного фонду України
Відповідно до пункту 13 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2001 за № 16-6, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189, (далі - Інструкція № 16-6) яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу розрахунок зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від того, виникло в звітному періоді у платника зобов'язання чи ні.
Згідно пункту 12.3.1. Інструкції № 16-6 у разі неподання розрахунку зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, платник збору сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку.
Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 -III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
З матеріалів справи вбачається, що СПД ОСОБА_2 не надано розрахунок зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за II квартал 2003 рік, в строки встановлені законодавством що не заперечується відповідачем
Рішенням № 457 від 08.09.2003 року Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК до відповідача застосовано штрафну санкцію за ненадання розрахунку зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством за II квартал 2003 року у розмірі 170,00 гривень. Зазначене рішення вручено відповідачеві 12.09.2003 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, однак не штраф не був сплачений.
Судом встановлено, що при прийнятті рішення про застосування штрафних санкцій позивач безпосередньо посилався на Закон № 2181 -III, по формі рішення прийнято відповідно до додатку 20 до Інструкції 16-6.
У той же час суд вважає доцільними заперечення відповідача про пропуск строків стягнення зазначеної заборгованості, а доводи позивача стосовно цього питання спростовуються наступним.
Статтею 1 Закону № 2181 -III визначено термін податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 15.2.1. п.15.2.статті 15 Закону № 2181 -III встановлено - у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Так судом встановлено, що Рішення № 457 від 08.09.2003 року було узгоджене з ОСОБА_2 12.09.2003 року, проте позов про стягнення заборгованості позивачем подано лише 16 вересня 2008 року, тобто зі спливом встановленого статтею 15 Закону № 2181 -III строку.
Положення щодо незастосування строків давності на вимоги про стягнення недоїмки, пені та штрафів по страхових внесках закріплені тільки Законом № 1058- IV, правила якого, як вже зазначалось, не розповсюджуються на спірні правовідносини сторін, що виникли в 2003 році.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, про неправомірність позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 170,00 гривень за Рішенням № 457 від 08.09.2003 року.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 заборгованості зі сплати фінансових санкцій в загальній сумі 340,00 гривень.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; НОМЕР_1) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 340 гривень на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня оголошення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня оголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.