ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"16" січня 2007 р. Справа № 2/286
Господарський суд Рівненської області в складі судді Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Маслова К.Г. розглянувши у відкритому
судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю –фірма
“ДП Рівнетрансекспедиція”
До відповідача Державна податкова інспекція в м.Рівне
Про скасування податкових повідомлень-рішень
Представники:
Від позивача : представники Михалюк В.В., Бакун Р.А.
Від відповідача : інспектор Кулініч А.О.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України
роз`яснені
Оголошувалась перерва з 12 грудня 2006 року по 16.01.2007 року.
В С Т А Н О В И В:
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю –фірма “ДП Рівнетрансекспедиція” з врахуванням збільшення позовних вимог просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Рівне про визначення сум податкового зобов`язання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин.А саме:
Податкові повідомлення-рішення від 21.06.2006 року № 0001441742/0/17-124, від 06.07.2006 року № 0001441742/1/17-124, від 12.09.2006 року № 0001441742/2/17-124, від 05.12.2006 р. № 0001441742/3/17-124 на суму податкового зобов`язання в розмірі 16015,35 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 06.07.2006 року № 0001531742/1/17-124, від 12.09.2006 року № 0001531742/2/17-124, від 05.12.2006 року № 0001531742/3/17-124 на суму податкового зобов`язання в розмірі 2463,90 грн.
Податкові повідомлення-рішення із значками “1”, “2”, “3” прийняті за результатами апеляційного узгодження. Суми податкових зобов`язань не змінювались.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що застосування податковим органом норм Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” з 31.03.05 р. протирічить Закону України “Про систему оподаткування”.Вказаний Закон має застосовуватися з нового бюджетного року, оскільки ним змінені ставки та механізм справляння податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Як наслідок, не може ставитися підприємству у вину порушення порядку подання декларації, зокрема уточнюючої, яка, на думку підприємства, не має подаватися, оскільки підприємство не допускало помилок, а тим більше самостійно їх не виправляло.
Відповідач позов заперечує. Посилається на те, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” набрав чинності з моменту його опублікування /31.03.05 р./, а відтак з моменту опублікування обов`язковий для виконання. При цьому саме з моменту опублікування у позивача виникає обов`язок щодо здійснення самостійно перерахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та подання уточннюючої декларації, чого позивачем зроблено не було.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив.
На підставі направлення № 264/23-100 уповноваженими представниками відповідача здійснено виїздну планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ фірмою “ДП Рівнетрансекспедиція” за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року.
За наслідками перевірки складено акт від 09.06.2006 року.
На підставі даного акта та за наслідками розгляду скарг на податкове повідомлення-рішення в процедурі адміністративного оскарження відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Як зазначається в акті перевірки та в податкових повідомленнях-рішеннях, порушено ст.3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів” від 11.12.1991 року № 1963-XІІ /зі мінами та доповненнями на дату перевірки/ /надалі закон № 1963/.
Зокрема, на думку податкового органу, підприємством не здійснено перерахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів /надалі транспортний податок/ та не подано уточнюючого розрахунку у зв`язку із зміною ставок даного податку, що набрали чинності 31.03.2005 року у відповідності до Закону України від 25 березня 2005 року № 2505-ІV.
Зокрема перевіркою встановлено, що згідно статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 1963-XІІ від 11.12.1991 р. із змінами та доповненнями, підприємство являється платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів /далі по тексту Закон № 1963-XІІ/.
Станом на 01.10.04 р. на балансі підприємства обліковувалось 14 одиниць транспортних засобів, у тому числі два автомобілі Мерседес 1841LS “ACTROS” /які обліковувалися на балансі підприємства з 28.09.2004 р./ ввезено на митну територію України 03.10.2004 року /внесок до статутного капіталу/. Вказані транспортні засоби 12.10.2004 року зареєстровані в органах ДАІ. Розрахунки на придбані транспортні засоби до податкової інспекції подано своєчасно –21.10.2004 року.
Протягом перевіряємого періоду /01.10.2004 р.- 31.03.2006р./, товариством було придбано один транспортний засіб УАЗ /ІІ квартал 2005 року/ та реалізовано автомобіль Опель Зафіра /у ІV кварталі 2004 року/. Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за придбаний автомобіль до податкової інспекції подано відповідно до вимог статті 5 Закон № 1963-XІІ (у 10-денний термін).
Згідно поданого до Рівненської ОДПІ 08 лютого 2005 року розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2005 рік, підприємством визначено суму податку, що підлягає сплаті за транспортні засоби, які обліковувались на балансі підприємства станом на 01.01.2005 року та становить 3421 грн.
Розділом 12 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 року № 2505-ІV (далі по тексту Закон № 2505-ІV/ внесено зміни до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.91 р. № 1963-XІІ, який визначає платників податку, об`єкти оподаткування, ставки податку, порядок його обчислення і строки сплати, а також встановлює пільги щодо податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону № 2505-ІV розділ 12 цього Закону набирає чинності з дня опублікування Закону /опублікувано в газеті “Урядовий кур`єр” від 31.03.2005 р. № 58-59).
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації –юридичні особи, які мають зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства власні транспортні засоби, які згідно зі статтею 2 цього Закону є об`єктом оподаткування під відповідним кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (за текстом –УКТ ЗЕД).
Законом № 2505-ІV внесено зміни до статті 2 Закону № 1963-XІІ, якими, зокрема, виділено в окрему позицію сідельні тягачі (код ТН ЗЕД 87 01 20) із встановленням у статті 3 цього Закону ставки оподаткування для їх власників у розмірі 15 грн. з 100 см.3 об`єму циліндрів двигуна. Також у статті 2 Закону № 1963-XІІ коди і опис товарів приведено у відповідність із Законом України “Про митний тариф України” від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ, в основу якого покладено УКТ ЗЕД. Слова “Гармонізованою системою опису та кодування товарів” замінено на слова “Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності”.
Враховуючи зміни, внесені Законом № 2505-ІV до Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних матиш і механізмів” № 1963-XІІ, ТОВ –фірма “ДП Рівнетрансекспедиція” –власник транспортних засобів зобов`язаний був зробити перерахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2005 рік по строках сплати, які не настали.А саме: 15.07.2005 року, 15.10.2005 р., 15.01.2006 р. та подати до податкового органу уточнюючий розрахунок суми податку. Уточнююючий розрахунок подається за формою, затвердженою наказом ДПА України від 17 Вересня 2001 року № 373 “Про затвердження форм розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, довідки до уточненого розрахунку та порядку їх заповнення і подання до органу державної податкової служби” /зі змінами та доповненнями/. До уточненого розрахунку додається довідка про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які збільшують податкові зобов`язання в результаті зміни ставок податку відповідно до Закону № 2505-ІV.
Подачею такого уточнюючого розрахунку ТОВ –фірмі “ДП Рівнетрансекспедиція” необхідно було узгодити нове податкове зобов`язання по податку з власників транспортних засобів /враховуючи зміни ставок податку згідно Закону № 2505-ІV/ по строках сплати, які не настали.
Перевіркою встановлено, що ТОВ –фірмою “ДП Рівнетрансекспедиція” занижено суму податкового зобов`язання по податку з власників транспортних засобів за ІІ-ІV квартали 2005 року на суму 12319,50 грн., чим порушено статтю 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 1963-XІІ від 11.12.1991 року із змінами та доповненнями /додаток 1/.
Станом на 01.01.2006 року на балансі підприємства обліковувалось 14 одиниць транспортних засобів. ТОВ –фірмою “ДП Рівнетрансекспедиція” розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006 рік подано згідно чинного законодавства 08.02.2006 року.
Давши оцінку доказам у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Із спірних податкових повідомлень-рішень вбачається, що визначення податкового зобов`язання за платежем податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів податковим органом відбулося з урахуванням норм чинного законодавства:
- підпункту “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;
- підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону-2181;
- підпункту 6.1.3 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних /фінансових/ санкцій органами державної податкової служби.
Саме ці нормативні акти України та акт перевірки покладені в основу висновку податкового органу про порушення платником податків статті 3 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів”.
Підставою для здійснення нового розрахунку або перерахунку податкових зобов`язань (з урахуванням штрафних /фінансових санкцій/ є підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону-2181.
Такий висновок податкового органу є помилковим.
Підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону-2181 передбачено самостійне визначення податкових зобов`язань платника податків контролюючим органом у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях.
За змістом цієї норми дії податкового органу щодо самостійного визначення податкових зобов`язань платника податників полягають у перевірці даних, наведених платником у податковій декларації, співвставлення цих даних з отриманими даними перевірки про результати діяльності та отримання висновків про порушення платником податків законодавства при декларуванні своїх податкових зобов`язань.
Виходячи із спірних правовідносин, при оподаткуванні податком з власників транспортних засобів такими обставинами є визначення позивачем об`єкта оподаткування, ставки податку, періоду оподаткування та інших даних, які були зазначені у розрахунку суми зазначеного податку.
Згідно статті 6 Закону-1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об`єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів –виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 Закону-1963.
У порядку, визначеному податковим органом, юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податоквих органів, у строки, визначення законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту /балансу/ розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
Як свідчать дані акту перевірки, так як встановлено у судовому засіданні, позивач не припускався порушень законодавства, тобто розрахунок був складений та податкові зобов`язання у ньому були визначені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів станом на 01.01.05 р. та за ставками визначеними статтею 3 Закону-1963.
Суд вважає, що у відповідача –державної податкової інспекції у м.Рівне відсутні підстави для самостійного визначення податкових зобов`язань позивача на підставі підпункту “б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 Закону –2181.
Судом не приймається до уваги обгрунтування відповідача щодо обов`язку перерахунку позивачем податку з власників транспортних засобів за ІІ-ІV квартали 2005 року за ставками, зміненими Законом-2505, а саме зобов`язання позивача надати уточнюючий розрахунок податку за 2005 рік, в якому розрахувати суми податку, по ставках визначених, розділом 12 вищезазначеного Закону з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону-2181, якщо у майбутніх податкових періодах із урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
За змістом цієї норми подання уточнюючого розрахунку визначено Законом як право платника податку, а не його обов`язок, при цьому таке право пов`язане із самостійним виявленням помилок у раніше поданій податковій декларації та встановлений період виявлення помилок та подання уточнюючих розрахунків, а саме –майбутні податкові періоди, тобто періоди, наступні за періодом, за якими подано декларацію з помилками.
Судом встановлено, а у судовому засіданні не заперечувалося представниками податкового органу, що розрахунок позивача складений у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент складення та подання розрахунку та помилок не містить.
Таким чином, твердження відповідача щодо обов`язку подавати позивачем уточнюючий розрахунок за 2005 рік впродовж того ж самого 2005 року, є безпідставними.
Законодавством, що регулює порядок нарахування та сплату податку з власників транспортних засобів, зокрема Законом-1963 та Законом-2505 не встановлені будь-які особливості подання податкової звітності з цього податку та здійснення перерахунків податкових зобов`язань у зв`язку із передбаченими ними змінами.
Також, частиною 3 статті 5 Закону-1963 передбачено виникнення податкових зобов`язань у платника податку протягом року тільки у випадках, якщо трнспортні засоби знімаються з реєстрації, або реєструються нові транспортні засоби, а не через внесення змін у Закон-1963.
Відтак застосування штрафної /фінансової/ санкції є необгрунтованим та незаконним.
Судом не приймається до уваги твердження відповідача щодо обов`язку платників податків застосовувати ставки податку з власників транспортних засобів запроваджені Законом-2505 у 2005 році, оскільки він набув чинності 31.03.05 р. як таке, що не грунтується на законодавстві, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 8 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів /обов`язкових платежів/, механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадку зменшення розміру ставок податків, зборів (обов`язкових платежів/ або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб`єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
Наведена норма є спеціальною нормою у питаннях строків набуття чинності нормами законів, які стосуються зміни податків та /або механізму їх сплати відносно як самих норм, якими такі зміни запровадженні, так і норм щодо строків набуття чинності законами, які встановлюють такі норми.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.94, 158, 160, 163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задоволити. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 21.06.2006 року № 00014417242/0/17-124, від 06.07.2006 року № 0001441742/1/17-124, від 12.09.2006 року № 0001441742/2/17-124, від 05.12.2006 року № 0001441742/2/17-124, від 05.12.2006 р № 0001441742/3/17-124, від 06.07.2006 року № 0001531742/1/17-124, від 12.09.2006 року № 0001531742/2/17-124, від 05.12.2006 № 0001531742/3/17-124.
2.Присудити з державного бюджету на користь позивача 3 грн. 40 коп. витрат по державному миту /судовому збору/.
Видати виконавчі листи після набрання постановою законної сили.
Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "26" січня 2007 р.