ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2007 р.                                                                        м.Рівне            

             дата прийняття постанови                                                                                                                                                                  місце прийняття

09:20 год.                                                                                       Справа №  10/2

  час прийняття постанови                                                                                             номер справи

Господарський суд Рівненської області в складі: головуючий - суддя ; секретар  судового засідання - помічник судді Бережнюк В.В.

за участю представників сторін:  

від позивача  :  представник СДПІ юрид.відділу Мамай І.Є., довіреність № 9158/10-32 від 27.06.2006р.,  довіреність № 238/10-32  від 10.01.07 р.  

від відповідача : представник юрисконсульт Хоменко А.П., довіреність № 38/26/Бр від 03.01.2007р., гол.бухгалтер  Русенко О.А., довіреність  довіреність № 38/108/Бр  від 10.01.07 р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державна податкова інспекція в місті Рівне      до відповідача Відділ Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області  про стягнення в сумі 255734 грн. 52 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

  Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про стягнення в сумі 255734 грн. 52 коп.  - утриманий, але не перерахований податок з доходів фізичних осіб.

  Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.

Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні надав пояснення, які співпадають ізпозицією, яка викладена у запереченні на адміністративний позов

 

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.

Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ.  Представникам сторінроз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.

В судовому засіданні "18" січня 2007 р. оголошувалась перерва до "19" січня 2007 р. до 09:20год. для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані  ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи відповідач - відділ Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області за змістом Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” є податковим агентом, який зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб – своїх працівників – від їх імені до державного бюджету та звітувати про цю діяльність перед податковими органами.

Дослідивши усі матеріали справи у їх сукупності суд вважає, що відповідач належним чином і у відповідності до вимог чинного законодавства перераховував до державного бюджету нарахований і утриманий податок з доходів фізичних осіб – своїх працівників, окрім працівників – осіб начальницького і рядового складу, порядок оподаткування доходів яких відмінний від порядку оподаткування інших категорій працюючих.

Підпункт 8.1.2. пункту 8 статті 8 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” визначає загальний порядок перерахування до держбюджету утриманого податковим агентом податку з доходів фізичних осіб.

У відповідності до статті 1 Закону України “Про міліцію”, міліція в Україні — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-16/99 від 06.07.99 р. встановлено, що служба в міліції передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови  праці, пов’язані з постійним ризиком для життя та здоров’я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, вольових, фізичних та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових   та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Статтею 3 Конституції України, зокрема передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Саме тому являючись органом виконавчої влади ВДСО при УМВСУ в Рівненській області не могло не компенсувати своїм працівникам втрати частини доходів, що утримувались з частини грошового забезпечення і саме тому, у відповідності до пункту 22.7. статті  22 Прикінцевих положень Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ у зв’язку із виконанням обов’язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Відповідно до цієї норми, протягом жовтня 2005 р. по червень 2006 р. відповідач - ВДСО при УМВСУ в Рівненській області використовував суми утриманого податку з доходів фізичних осіб виключно на рівноцінну і повну компенсацію втрат доходів цієї категорії громадян.

Крім зазначеного вище, статтею 37 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” встановлено, що в 2006 році рівноцінна та повна компенсація втрат доходів військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (у тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), пов’язаних із оподаткуванням грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних ними у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, відповідно до вимог пункту 22.7 статті 22 Закону України “Про оподаткування з доходів фізичних осіб” здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримуюють військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (далі - ОВС), за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами начальницького і рядового складу ОВС, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 06.01.2005 р. №17 (далі по тексту судової постанови – Порядок у відповідних відмінках), визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що утримують військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу ОВС, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв’язку із виконанням ними своїх обов’язків під час проходження служби, що пов’язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.

За змістом пункту 6 Порядку, територіальні органи Державного казначейства провадять за платіжними документами видачу податковим агентам – бюджетним установам готівки для здійснення одночасно із сплатою (перерахуванням) бюджетними установами в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, грошового забезпечення та грошової компенсації.

Абзацом 1 пункту 9 Положення про Державну службу охорони при МВС України, затвердженого постановою КМ України від 10.08.93 р. №615 визначено, що Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки з договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством. Інших джерел фінансування не передбачається та відповідно не отримується.

Відтак твердження податкового органу про те, що із сум грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних особами начальницького і рядового складу Державної служби охорони у зв’язку із виконанням обов’язків несення служби, необхідно було утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, грошову компенсацію виплатити за рахунок відповідних коштів, які є джерелом фінансування осіб начальницького і рядового складу ОВС, тобто за рахунок власних  коштів, на думку  суду є неправомірним та безпідставним.  

В підтвердження заперечень та в цій частині обгрунтувань представник відповідача надав суду копії судових документів по аналогічних справах. Рішенням господарського суду Сумської області по справі №4/561-05 від 12.12.2005 р. було відмовлено у стягненні 160 089 грн. 86 коп. з ВДСО при УМВС України в Сумській області заборгованості податку з доходів фізичних осіб – атестованих працівників відділу. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.08.2006 р.  по справі №4/561-05 рішення господарського суду Сумської області залишено в силі.

Крім цього, в Законі України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” не передбачено коштів на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів осіб начальницького та рядового складу підрозділів Державної служби охорони при МВС України.

На сьогоднішній день відсутній порядок, який  передбачав би як сплату до бюджету податку з доходів осіб рядового та начальницького складу підрозділів Державної служби охорони, так і рівноцінної компенсації з бюджету цих коштів, з метою соціального захисту працівників міліції, підрозділи державної служби охорони здійснюють утримання та компенсацію податку з доходів згідно із Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 р.

В судове засідання представником податкового органу надано суду копію запиту (від 15.09.06р.) на адресу відділення державного казначейства у м.Рівне та відповідь останнього (від 18.09.06р.) на запит, із суті якої випливає, що (з посиланням на наказ Міністерства фінансів України від 22 січня 2004 року N 22 Про встановлення механізму реалізації Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 N 44) щомісячна грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення та інших виплат, виплачується у межах бюджетних асигнувань. Тобто, зазначений механізм у першу чергу стосується установ, організацій, які фінансуються за рахунок державного бюджету. В даному випадку установа відповідача є госпрозрахунковою установою, що підтверджується довідкою про включення до ЄДРПОУ, а також обгрунтуванням, що наведено вище.

Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, відділення державного казначейства також на його адресу надсилало листа, у якому зазначалося про відсутність підстав для подання до органів держаказначейства звітів щодо перерахування утриманого податку з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення.

Таким чином наявний конфлікт інтересів, що виразився у неоднозначному (множинному) трактуванні прав та обов’язків платників податків та контролюючого органу.

Відповідно із підпунктом 4.4.1. пункту 4.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту , виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податку.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що  позивачу в позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - державній податковій інспекції в місті Рівне - в позові відмовити повністю.   

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

Суддя                                                           

   Повний текст постанови підписано "24" січня 2007 р.