УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2015р. Справа № 876/1987/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Хобор Р.Б.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м.Ужгород

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/3104/12

за позовом управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м.Ужгород

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Холмок Ужгородського району Закарпатської області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2012р. позивач: управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 20287,97грн., з них: 2334,32грн. - заборгованість зі страхових внесків; 17953,65грн. - штраф.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/3104/12 адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області заборгованість в сумі 2334,32грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач: управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до вимог ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Ужгородському районі як платник страхових внесків, відповідно до ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058), та перебував станом на час виникнення спірних правовідносин на спрощеній системі оподаткування (що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про сплату єдиного податку).

У зв'язку з наміром припинення підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_1 29.05.2012р. подав заяву державному реєстратору, відповідну заяву на проведення позапланової перевірки було подано до управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області.

26.07.2012р. управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області проведено позапланову перевірку щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.03.2008р. по 26.07.2012р. В ході перевірки виявлено порушенням відповідачем п.1 ст.19 Закону №1058, а саме: відповідачем не нараховано та не сплачено страхові внески у звітах за період з березня 2008р. по січень 2009р. (в т.ч. у звіті за березень 2008р. в сумі 199,20грн., за квітень 2008р. - 199,20грн., травень 2008р. - 213,48грн., червень 2008р. - 213,48грн., липень 2008р. - 213,48грн., серпень 2008р. - 213,48грн., вересень 2008р. - 213,48грн., жовтень 2008р. - 213,48грн., листопад 2008р. - 213,48грн., грудень 2008р. - 222,44грн., січень 2009р. - 219,12грн.); п.6 ст.20 Закону №1058, а саме: порушено сплату авансових платежів у вигляді страхових внесків, що підлягають сплаті одночасно з виплатою заробітної плати (доходу), зокрема, протягом за період з березня по грудень 2008р. та січня 2009р. несплата авансових платежів становила 2334,32грн.; п.4 ч.2 ст.17, п.3 ст.21 Закону №1058 та п.1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004р. №7-6, а саме: подання недостовірних відомостей до відділу СПОВ на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За результатами перевірки складено Акт №172 та виставлено вимогу про сплату боргу за № Ф1703 (а.с.21), яка отримана відповідачем 27.07.2012р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с.22).

Крім того, управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області винесено рішення за №227, та на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону №1058 до відповідача застосовано фінансову санкцію за донарахування органом Пенсійного фонду України сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у розмірі 5476,03грн.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області №228 (а.с.26), на підставі п.7 ч.9 ст.106 Закону №1058, до відповідача застосовано фінансову санкцію за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів зі страхових внесків у розмірі 1167,16грн.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області №229 (а.с.29), на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058, до відповідача застосовано фінансову санкцію за подання недостовірних відомостей до відділу СПОВ на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11310,46грн.

Згідно із Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058), - цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Пунктом 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. за №2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно із вимогами п.3 ст.11 Закону №1058, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до вимог п.5 ст.14 Закону №1058, особи, зазначені у п.3 ст.11 цього Закону, є страхувальниками, та є платниками страхових внесків (згідно ч.1 ст.15 Закону №1058).

Пунктом 1 ч.1 ст.19 Закону №1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону №1058 встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені ч.6 ст.20 Закону №1058, тобто щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. №400/97-ВР (в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин), яким не встановлено такої пільги як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування (не встановлено такої пільги також Законом №1058, та навпаки, відповідно до вимог ч.6 ст.18 цього Закону, законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що правомірним є нарахування позивачем відповідачу як фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування, до сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 ст.106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно із вимогами п.4 ч.9 ст.106 Закону №1058, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області від 26.07.2012р. №227 до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу (по донарахованих позивачем сум своєчасно не обчислених страхових внесків) в сумі 5476,03грн., згідно наявного в матеріалах справи розрахунку.

Згідно із вимогами п.7 ч.9 ст.106 Закону №1058, за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом - застосовується штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області від 26.07.2012р. №228 до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1167,16грн. за несплачені авансові платежі, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку.

Згідно із вимогами п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області від 26.07.2012р. №229 до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 11310,46грн. за несплачені авансові платежі, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку.

Таким чином, фінансові санкції у вигляді штрафу, що застосовані рішеннями позивача від 26.07.2012р. за №№ 227, 228, 229 - прийняті в межах повноважень, у спосіб та в сумах, що встановлені законодавством, зокрема, відповідно до вимог ч.9 ст.106 Закону №1058.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" від 07.07.2011р. №3609-VI (діє з 06.08.2011р.) ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацами другим і третім наступного змісту:

"Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню".

Відтак, згідно із вимогами Закону України від 07.07.2011р. №3609-VI, з 06.08.2011р. суми фінансових санкцій за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

Вищенаведена норма є імперативною, розширеному тлумаченню не підлягає та у зв'язку з наведеним, не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення заборгованості по застосованим фінансовим санкціям, які підлягають списанню за законом.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 10.12.2013р. у справі №21-448а13.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача щодо правомірності стягнення заборгованості по застосованим санкціям з посиланням на положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. за №21-1, зареєстрована в Мінюсті України 16.04.2004р. за №64/8663), оскільки вказана інструкція є підзаконним актом та положення такої застосовується виключно в частині, що не суперечить положенню нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м.Ужгород на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/3104/12 за позовом управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, м.Ужгород до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с.Холмок Ужгородського району Закарпатської області про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/3104/12, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Р.Б. Хобор

Суддя В.П. Сапіга