ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "12" січня 2007 р.                                                                  Справа №  2/10

Господарський суд Рівненської області у складі судді  Савченка Г. І. при секретарі судового засідання  Маслову К.Г.   розглянув справу

за позовом       суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1

до відповідача Державна податкова інспекція в Рівненському районі

про                      визнання нечинними повністю податкові повідомлення-рішення ІНФОРМАЦІЯ_1

Представники: від позивача    -СПД ОСОБА_1., ОСОБА_2. (дов.НОМЕР_1.);

від відповідача-  інспектор Тарасюк Р.В.

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

В судовому засіданні з 11 по 12 січня 2007 року оголошувалася перерва.

ВСТАНОВИВ: Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1  просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі ІНФОРМАЦІЯ_1. про визнання податкового зобов'язання з податку з доходів  фізичних осіб в сумі 25331 грн.58 коп.

Первинним податковим повідомленням-рішенням є рішення від 10.07.2006 р., а  наступні два -прийняті податковим органом за результатами апеляційного оскарження, при цьому сума зобов'язання не змінювалась.

Крім того, позивач просить визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 540.200,00 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1. Останні два рішення прийняті за результатами розгляду скарг. Сума штрафних санкцій не змінювалась.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” дозволяє перейти на єдиний податок з будь-якого кварталу за вибором підприємця, за умови дотримання зазначених в Указі умов. Одна з цих умов -не перевищення 500-тисячного розміру виручки в рік.

Позивач вважає, що дані за попередній рік не повинні братись до уваги. Податковий орган видав свідоцтво про право перебування на єдиному податку, не скасовуючи свідоцтва. Чинне законодавство не передбачає залежності від суми виручки за попередній рік.

Позивач вважає себе у спірному періоді суб'єктом малого підприємництва, тому  відсутні підстави застосовувати до його діяльності законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідач позов заперечує. Свої заперечення обгрунтовує тим, що перевіркою встановлено подання річних декларацій позивачем за 2004-2005 роки з перекручуванням даних, що призвело до заниження податкового доходу у 2004 році на суму 151.812,17 грн., та у 2005 році на 43.046,14 грн. В результаті чого визначено податкові зобов'язання.

Відповідач вважає, що позивач у спірних періодах перевищив суму 500-тисячної річної виручки, тому повинен був перейти на загальну систему оподаткування. Підставою для перебування на спрощеній системі оподаткування  та звітності є показники виручки за попередній рік.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.

На протязі ІІ-ІІІ кв. 2003 року  приватний підприємець ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), на підставі  заяви про застосування спрощеної системи оподаткування НОМЕР_2. Згідно отриманого свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_3 (термін дії з 01.01.2003 р. -31.12.2003 р.) основним видом діяльності була оптова торгівля.

Підприємцем ОСОБА_1. подані звіт платника податку за ІІ та ІІІ кв.2003 р. в ДПІ у Рівненському районі у повному обсязі та у строки передбачені пп.4.1.4 п.4.1 Закону України “Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями).

СПД, щомісячно у визначені законодавством терміни сплачував єдиний податок за ставкою 150 грн.. ПП ОСОБА_1 сплачено за 6-сть місяців 2003 року 900,00 грн. єдиного податку.

Згідно поданого звіту суб'єкта підприємницької діяльності -платника єдиного податку від 06.10.2003 року обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в 2003 році становив 504.191,00 грн.

Обсяг виручки при перевірці визначено на підставі надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємця  та отриманої виручки готівкою. За результатами перевірки встановлено, що обсяг виручки за 9-ть місяців 2003 року становить 504.191,00 грн.. Отже, відповідно до п.1 ст.1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 727 від 03.07.98 р. (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - Указу Президента України № 727)  починаючи з ІV кв. 2003 р. приватний підприємець повинен здійснювати підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування.

Протягом 4 кв.2003 року приватний підприємець  ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, відповідно до декларації поданої 02.02.2004 року за НОМЕР_5 СПД доходу не отримав. Проведеною перевіркою розбіжностей не встановлено.

На протязі І кв. 2004 року приватний підприємець ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, відповідно до декларації поданої 20.04.2004 року за НОМЕР_4 СПД доходу не отримав. Проведеною перевіркою розбіжностей не встановлено.

На протязі ІІ та ІІІ кв. 2004 року приватний підприємець ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування (єдиний податок), на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування НОМЕР_7.. Згідно отриманого свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_6 (термін дії з 01.04.2004 року -31.12.2004 року) основними видами діяльності були оптова торгівля та посередницькі послуги.

Підприємцем ОСОБА_1. подані звіти платника єдиного податку за 6 місяців 2004 року в ДПІ у Рівненському районі та Рівненську ОДПІ у повному обсязі та у строки, передбачені пп. 4.1.4 п. 4.1 Закону № 2181-ІІІ .

СПД щомісячно у визначені законодавством терміни сплачував єдиний податок за ставкою 150,00 грн., позивачем сплачено за ІІ та ІІІ кв. 2004 р. 900,00 грн. єдиного податку.

Згідно поданого звіту -суб'єкта підприємницької діяльністю-платника єдиного податку  від 01.10.2004 р. виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в 2004 році становила 1.486.890,00 грн.

У IV кв. 2004 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, відповідно до декларації, поданої 03.02.2005 р. за НОМЕР_8 отримав валовий доход в сумі 108.150,00 грн., витрати пов'язані з отриманням доходу, становлять 104.405,00 грн., сума чистого доходу складає 3.745,00 грн.

Відповідно до п. 1 Порядку видачі свідоцтва платника єдиного податку, зареєстрованого в Мін'юсті 02.11.1999 р. за НОМЕР_9, суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах, з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн., мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою.

Проте, враховуючи те, що у 2003 р. обсяг виручки перевищив 500 тис.грн., відповідно до листа ДПА України, від 07.04.2006 р.НОМЕР_10 щодо строку переходу на спрощену систему оподаткування фізичними особами-СПД, якщо за календарний рік виручка перевищила 500 тис.грн., тобто визначений у ст. 1 Указу Президента України № 727  граничний розмір, то така особа не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності протягом наступного звітного (2004) року. Отже, враховуючи вищевикладене, СПД повинен був на протязі 2004 р. працювати на загальній системі оподаткування зі сплатою податку з доходів фізичних осіб.

Валовий дохід при перевірці визначено на підставі даних про рух коштів на розрахунковому рахунку в установі банку, первинних документів по реалізації товарів (робіт, послуг), даних книги обліку доходів та витрат.

Розбіжність між показниками валового доходу підприємця та даними перевірки в 2004 р. виникла на суму 1.239.114,59 грн., а саме за ІІ-ІІІ кв. 2004 р. позивачем подано звіти платника єдиного податку, згідно яких обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) становить 1.486.890,00 грн. (1.239.114,59 грн. без ПДВ), які не включено в річну декларацію за 2004 р.

Валові витрати по діяльності визначені на підставі первинних документів, пов'язаних з придбанням товарів та послуг. При перевірці витрати на придбання товарів визначено пропорційно факту реалізації цих товарів, тобто витрати безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

СПД ОСОБА_1. в період з 01.04.2004 р. по 30.09.2004 р. перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та подавав ДПІ звіти платника єдиного податку, в яких не передбачено ведення обліку витрат, проте в ході проведення перевірки представлені документи, що підтверджують фактично понесені витрати в ході здійснення підприємницької діяльності в сфері оптової торгівлі з метою отримання доходу. Валові витрати за результатами перевірки становлять 1.087.302,42 грн.

Сума чистого доходу згідно поданої СПД декларації за 2004 р. становить 3.745,00 грн., проте за результатами проведеної перевірки даний дохід визначено в сумі 155.557,17 грн., або на 151.812,17 грн. більше.

За результатами перевірки встановлено, що позивач неправильно визначив в задекларував суму валових витрат за 2004 р., чим порушив і задекларував суму валового доходу та валових витрат за 2004 р., чим порушено п. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992 р. (із змінами та доповненнями).

Таким чином, відповідач вважає, що відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, пп. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями) та пп. б п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” сума податку з доходів фізичних осіб за 2004 р. по результатах перевірки становить 20.222,43 грн. (155.557,17 х 13 : 100%).

Відповідно до суми чистого доходу, задекларованого позивачем за 2004 р. (3.745,00 грн.), сума податку з доходів фізичних осіб становить 486,85 грн.

Отже, донарахована сума податку з доходів фізичних осіб (від підприємницької діяльності) за 2004 р. становить 19.735,58 грн. (20.222,43-486,85).

Враховуючи те, що позивачем протягом 2004 р. отримано виручку в сумі 1.616.669,50 грн. відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 727 зобов'язаний працювати на загальній системі оподаткування і в наступному податковому періоді, тобто в 2005 році.

На протязі І-ІІ кварталі 2005 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування і відповідно до декларації, поданої 09.08.2005 р., за НОМЕР_11 СПД доходу не отримував. Проведеною перевіркою розбіжностей не встановлено.

В ІІІ кварталі 2005 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок), на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування НОМЕР_12. Згідно отриманого свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_13. (термін дії: з 01.07.2005 р.- 31.12.2005 р.) основним видом діяльності були оптова торгівля та посередницькі послуги.

Позивачем поданий звіт платника єдиного податку за ІІ кв. 2005 р. в Рівненську ОДПІ у строки, передбачені пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями).

Позивач щомісячно у визначені законодавством терміни сплачував єдиний податок за ставкою 150,00 грн., ним сплачено за ІІІ кв. 2005 р. 450,00 грн. єдиного податку.

Згідно поданого звіту СПД-платника єдиного податку від 05.10.2005 р. обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку за ІІ кв. 2005 року становив 467.750,00 грн.

У IV кв. 2004 р. приватний підприємець ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, відповідно до декларації, поданої 07.02.2006 р. за НОМЕР_14 СПД отримав валовий дохід в сумі 79.667,00 грн., витрати, пов'язані з отриманням доходу, задекларовано в сумі 76.005,00 грн., сума чистого доходу складає 3.662,00 грн.

Податковий орган вважає, що у 2004 році обсяг виручки перевищила 500 тис.грн. відповідно до листа ДПА України від 07.04.2006 р. НОМЕР_15 щодо строку переходу на спрощену систему оподаткування СПД-фізичними особами, якщо за календарний рік виручка перевищила 500 тис.грн., тобто визначений у ст. 1 Указу Президента України № 727 граничний розмір, то така особа не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності протягом наступного звітного (2005) року. Отже, враховуючи вищевикладене, СПД повинен був на протязі 2005 р. працювати на загальній системі оподаткування зі сплатою податку з доходів фізичних осіб.

Порівняльна таблиця показників валового доходу, валових витрат та чистого доходу, задекларованих приватним підприємцем ОСОБА_1. та визначена за результатами перевірки за 2005 р. відповідно наданих для перевірки документів та пояснень підприємця наведена  відповідачем.

Валовий дохід при перевірці визначено на підставі даних про рух коштів на розрахунковому рахунку в установі банку, первинних документів по реалізації товарів (робіт, послуг), даних книги обліку доходів та витрат.

Розбіжність між показниками валового доходу підприємця та даними перевірки в 2005 році виникла на суму 508.812,01 грн., а саме за ІІІ квартал 2005 року підприємцем подано звіт платника єдиного податку, згідно якого обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) становить 967.750,00 грн. ( 805.812,01 грн. без ПДВ), які не включено в річну декларацію за 2005 рік.

Валові витрати по діяльності визначені на підставі первинних документів, пов'язаних з придбанням товарів та послуг. При перевірці витрати на придбання товарів визначено пропорційно факту реалізації цих товарів, тобто витрати, безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

Позивач в період з 01.07.2005 р. по 30.09.2005 р. перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, подав ДПІ звіти платника єдиного податку, в яких не передбачено ведення обліку витрат, проте в ході проведення перевірки представлені документи, що підтверджують фактично понесені витрати в ході здійснення підприємницької діяльності в сфері оптової торгівлі з метою отримання доходу. Валові витрати за результатами перевірки становлять 838.770,87 грн.

Сума чистого доходу згідно поданої позивачем декларації за 2005 р. становить 3.662,00 грн., проте за результатами проведеної перевірки даний доход визначено в сумі 46.708,14 грн., або на 43.046,14 грн. більше.

За результатами перевірки встановлено, що позивач не правильно визначив і задекларував суму валового доходу та валових витрат за 2005 рік, чим порушив п. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992 р. (із змінами та доповненнями).

Таким чином, відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, пп. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”  та пп. б п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, сума податку з доходів фізичних осіб за 2005 рік по результатах перевірки становить 6.072,06 грн. (46.708,14 х 13 : 100%).

Відповідно до суми чистого доходу, задекларованого позивачем за 2005 рік (3.662,00 грн.), сума податку з доходів фізичних осіб становить 476,06 грн.

Податковий орган робить висновок, що донарахована сума податку з доходів фізичних осіб (від підприємницької діяльності) за 2005 р. становить 5.596,00 грн. (6.072,06 -476,06).

Як наслідок -позивачем протягом 2005 року отримано виручку в сумі 1.063.350,40 грн., відповідно до ст. 1 Указу Президента України № 727, зобов'язаний працювати на загальній системі оподаткування в і наступному податковому періоді, тобто в 2006 році.

Щодо дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. (із змінами та доповненнями) (далі по тексту -Закон № 265/95-ВР) податковим органом при перевірці встановлено, що відповідно до ст. 1 цього Закону ,-реєстратори розрахункових операцій застосовується фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів  (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

В ході проведення перевірки встановлено, що період з 20.09.2004 р. по 31.10.2005 р. СПД ОСОБА_1. здійснював торгівельну діяльність продовольчими товарами за готівкові кошти з видачею чеків. Перелік накладних та товарів , які були реалізовані СПД ОСОБА_1. за готівкові кошти, з датами отриманої готівки наведено в Додатку № 1. Всього за період з 20.09.2004 р. по 31.10.2005 р. СПД ОСОБА_1. отримано виручки в готівковій формі за реалізований товар на суму 108.040,00 грн.

Таким чином, в ході перевірки було встановлено факт здійснення СПД ОСОБА_1. за період з 20.09.2004 р. по 31.10.2005 р. розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів на загальну суму 108.040,00 грн., без проведення даних розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Давши оцінку доводам сторін, доказам у справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

В ході проведеної комплексної планової документальної перевірки податковим органом було встановлено, що в період з 01.04.2003 р. по 31.12.2003 р. СПД ОСОБА_1. працював на двох системах оподаткування, а саме:

Ø          з 01.04.2003 р. по 30.09.2003 р. -на спрощеній системі оподаткування;

Ø          з 01.10.2003 р. по 31.12.2003 р. -на загальній системі оподаткування.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 727, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва -фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах, з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.

Керуючись ст. 3 Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746, Кабінет Міністрів України постановою від 16.03.2000 р. № 5077 “Про роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 р. № 727” роз'яснив, що у статті 1 даного Указу під словом “рік” розуміється календарний рік (з 01 січня по 31 грудня).

У разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, зокрема, перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік 500 тис.грн., платник єдиного податку, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності (ст. 5 Указу) шляхом подання до податкового органу за місцем проживання декларації про доходи за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, у якому виникло перевищення обсягу виручки.

Крім того, за погодженням з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва наказом ДПА України від 29.10.1999 р. № 599 “Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та порядок його видачі”, зареєстрованого в Мін'Юсті 02.11.1999 р. за НОМЕР_9, згідно з яким державним податковим органам Свідоцтва про сплату єдиного податку надається фізичній особі -суб'єкту підприємницької діяльності після одержання відповідної заяви на календарний рік.

Згідно звіту суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи- платника єдиного податку за тертій квартал (9 місяців) 2003 року (17427 від 06.10.2003 р.) та матеріалів перевірки (акт НОМЕР_16.) обсяг виручки за 2003 р. становить 504.191,00 грн.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р. відповідач працював на двох системах оподаткування:

Ø          з 01.01.2004 р. по 31.03.2004 р. -на загальній системі оподаткування;

Ø          з 01.04.2004 р. по 30.09.2004 р. -на спрощеній системі оподаткування;

Ø          з 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. -на загальній системі оподаткування.

Протягом 1 кв. 2004 року приватний підприємець ОСОБА_1. здійснював підприємницьку діяльність  на загальній системі оподаткування, відповідно до декларації поданої 20.04.2004 р. за НОМЕР_4 СПД доходу не отримував.

Відповідно до 03.03.2004 р. подана заяваНОМЕР_17 про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, починаючи з 2 кв. 2004 р., що суперечить вимогам п. 1 ст. 1 Указу Президента України № 727. В п. 1 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку зазначено, що відповідно до Указу Президента України № 727 (в редакції від 28.06.1997 р.), суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн., мають право обрати спосіб обкладання доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку за встановленою формою. В п. 1 податної заяви “Відповідно до Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 р. № 746/99 прошу перевести мене на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності СПД вказано на 2004 рік”, проте в п. 7 цієї заяви “Обсяг виручки від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) з початку календарного року становив “СПД поставлено прочерк, тобто за попередній рік доходу не отримував”.

В даному випадку ПП ОСОБА_1. в 2003 р. (календарному році) отримано обсяг виручки більший, ніж 500 тис.грн., а саме 504.191,00 грн., тому в наступному 2004 році він повинен працювати на загальній системі оподаткування із сплатою податку з доходів фізичних осіб.

Проведеною перевіркою встановлено, що в декларацію про доходи, отримані  з 01 січня по 31 грудня 2004 року, підприємцем ОСОБА_1. не включено дохід, отриманий в 2-3 кв. 2004 року, коли СПД перебував на спрощеній системі оподаткування, в сумі 1.486.890,00 грн. з ПДВ, або 1.239.114,59 грн. без ПДВ.

Враховуючи те, що відповідач у 2004 році отримав доход в сумі 1.616.669,50 грн. (з ПДВ), тому згідно п. 1 ст. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” у 205 р. ОСОБА_1. повинен був працювати на загальній системі оподаткування із сплатою податку з доходів фізичних осіб. Проведеною перевіркою валовий дохід збільшено на 805.812,01 грн., валові витрати -на 762.765,87 грн., чистий оподатковуваний дохід -збільшено на 43.046,14 грн.

Отже, судом встановлено подання річних декларації за 2004 та 2005 роки з недостовірними даними, що призвело до заниження оподаткування доходу у 2004 році на 151.812,17 грн. та 2005 р. -на 43.046,14 грн., в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб (від підприємницької діяльності) за 2004 р. -19.735,58 грн., та за 2005 р. -5.596,00 грн.

Судом встановлено, що доходи приватного підприємця оподатковано податком з доходів фізичних осіб, законно переведено на загальну систему оподаткування. Разом з тим встановлено, що за період з 20.09.200 4р. по 31.10.2005 р. СПД ОСОБА_1. здійснював торгівельну діяльність продовольчими товарами за готівкові кошти з видачею чеків. Всього, за період з 20.09.2004 р. по 31.10.2005 р. позивачем отримано виручки в готівковій формі за реалізований товар на суму 108.040,00 грн. Розрахунок за готівкові кошти під час оптової торгівлі продуктами харчування не власного виробництва не включено в ст. 9 Закону № 265/95-ВР, як вид господарської діяльності, який звільняється від застосування РРО.

Відповідно до ст. 1 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції з розрахунків в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР СПД, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів  (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Таким чином, судом встановлено факт здійснення позивачем за період з 20.09.204 р. по 31.10.2005 р. розрахункових операцій в готівковій формі при продажу товарів на загальну суму 108.040,00 грн. без проведення даних розрахункових операцій на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, чим порушив п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Господарський суд прийшов до висновку, що податковим органом доведено правомірність своїх рішень, зокрема щодо врахування обсягу виручки за минулий календарний рік при переході на єдиний податок в наступному році.

Керуючись статтями 94, 109, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          В позові відмовити

2.          Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                          

Постанова складена в повному обсязі і  підписана суддею  "19" січня 2007 р.