АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8166/14 Справа № 437/4660/12 Головуючий у 1 й інстанції - Новік Л. М. Доповідач - Михайловська С.Ю.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайловської С.Ю.
Суддів - Пономарь З.М., Красвітної Т.П.
При секретарі - Жидковій Г.Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, задоволені у повному обсязі.
Визнати договір поруки, укладений між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 11 травня 2007 року, таким, що припинив свою дію 15 жовтня 2008 року.
Вирішено питання про судовий збір.
В апеляційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних відмовити, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічні позовні вимоги послався на те, що між ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_4 11 травня 2007 року було укладено кредитний договір №15.2/АА-188.07.2 та додаткова угода до кредитного договору №15.2/АА-188.07.2 від 11.05.2007 року, згідно якого позивач відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 21 044 (двадцять одна тисяча сорок чотири) долари США 00 центів терміном по 11 травня 2014 року.
Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між AT «Родовід Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки від 11 травня 2007 року, згідно якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №15.2/АА-188.07.2 від 11 травня 2007 року.
З метою забезпечення належного виконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору між ним та позивачем був укладений договір застави транспортного засобу від 11 травня 2007 року, вартість якого за домовленістю сторін складала 23382 долари США, що підтверджується копією договору.
Факт невиконання умов кредитного договору в частині своєчасної сплати кредиту відповідачем не оспорювався, однак ним в обгрунтування заперечень проти позову була надана копія Акту прийому-передачі, згідно якого 23 листопада 2009 року ОСОБА_2, з метою погашення заборгованості за кредитом, представнику ПАТ «Родовід Банк» Назарчуку В.В. був переданий перебуваючий у заставі Банку автомобіль Mitsubishi модель Lancer 2.01, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з чим позивачу була надана можливість реалізувати вказаний автомобіль та погасити за його рахунок заборгованість за кредитним договором. Автомобіль був переданий в функціональному стані і мав лише подряпини на капоті та бампері, про що також було зазначено в Акті.
Згідно Акту огляду заставного майна - автомобіля Mitsubishi модель Lancer 2.01, державний номер НОМЕР_1, здійсненого в присутності представника позивача Калюжного П.В. 19 липня 2011 року, зазначений автомобіль має недоліки між теперішнім станом авто у порівнянні із датою передачі авто по Акту прийому-передачі від 23 листопада 2009 року, які полягали у наступному:
була відсутня авто магнітола та панель від неї;
у багажнику був відсутній підсилювач звуку;
відсутній акумулятор автомобіля.
З цього Акту вбачається, що переданий відповідачем ОСОБА_2 позивачу автомобіль для реалізації та погашення заборгованості за кредитним договором ще у 2009 році насправді позивачем не був реалізований з невідомих причин. Більш того, позивачем були порушені правила зберігання вказаного автомобіля, що призвело до зниження його вартості станом на 2011 рік.
У зв'язку з такими подіями відповідачем ОСОБА_2 подавалася позивачу письмова заява від 19 липня 2011 року про повернення йому автомобіля та укладення договору реструктуризації заборгованості за кредитним договором, однак чи розглянута була позивачем вказана заява та результати її розгляду суду невідомі.
На неодноразові листи та ухвали суду про витребування інформації щодо місця знаходження на даний час вказаного автомобіля, а також про необхідність особистої явки представника позивача до суду для надання відповідних пояснень по справі, позивач не реагував, а надсилав на адресу суду лише письмові заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи за відсутності представника позивача.
У відповідності до ч.І ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивачем вказані норми закону були порушені, оскільки суду не доведено, яка сума заборгованості існувала у відповідача ОСОБА_2 на час передачі ним автомобіля позивачу для його реалізації, тобто станом на 23 листопада 2009 року; яка вартість автомобіля на сьогоднішній день; де саме автомобіль знаходиться на даний час; з яких причин він не був позивачем реалізований і чому про це не був повідомлений відповідач; наскільки вартість автомобіля була знижена у зв'язку з допущеними позивачем порушеннями умов його зберігання; чи розглядалася заява відповідача про реструктуризацію заборгованості та повернення автомобіля і, якщо розглядалася, то які результати її розгляду.
Суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_3 також не може у даному випадку нести відповідальність за невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору, оскільки забезпечення виконання зобов'язання пов'язано з самим зобов'язанням і згідно ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задовленню.
Вирішуючи спір, суд пришов до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Копією договору поруки, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_3 11 травня 2007 року, підтверджується факт того, що між сторонами дійсно був укладений договір поруки, згідно якого відповідач ОСОБА_3 зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем у повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_4 умов кредитного договору.
В п.1.2 Договору поруки зазначено, що процентна ставка за користування кредитом складає 12,5 процентів річних.
Отже, під час укладення договору поруки сторонами було погоджено розмір отриманих відповідачем ОСОБА_2 кредитних коштів та процентна ставка за користування кредитом і саме на таких умовах відповідач ОСОБА_3 надав свою згоду нести солідарну відповідальність за своєчасне та повне виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору.
Однак, як вбачається з копії Додаткової угоди до кредитного договору №15.2/АА-188.07.2 від 11 травня 2007 року, укладеної між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 15 жовтня 2008 року, п.1.5 Кредитного договору був змінений та зазначено, що процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 16 процентів річних. Вказана Угода була підписана сторонами, однак не була доведена до відома поручителю ОСОБА_3, на що останній посилається в обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог і проти чого позивач не заперечував та не надав жодного доказу тим обставинам, які б спростовували такі вимоги.
Оскільки така Додаткова угода була укладена між кредитором і позичальником 15 жовтня 2008 року, однак не доведена до відома поручителю, то саме з цієї дати, тобто з 15 жовтня 2008 року договір поруки вважається припиненим, оскільки зміна п.1.5 Кредитного договору призвела до зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, а в п.5.5 Договору поруки зазначено, що зміни до цього договору відбуваються у порядку укладення додаткових угод.
Доказів укладення з поручителем додаткової угоди про збільшення процентної ставки за кредитним договором позивач суду не надав, відповідач зазначає, що таких угод не укладалося і про збільшення обсягу відповідальності поручитель не знав.
Вказівка в п.1.1 Договору поруки про те, що поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед Банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором від 11 травня 2007 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між Банком та Позичальником не може вважатися як згода поручителя на зміну умов договору, внаслідок якої збільшується обсяг його відповідальності, оскільки такі зміни повинні відбуватися шляхом укладення відповідних додаткових угод з поручителем на підставі п.5.5 Договору поруки, чого у даному випадку зроблено не було. Крім того, сам по собі п.1.1 Договору поруки не містить згоди поручителя на можливі майбутні зміни умов кредитного договору, внаслідок яких може бути збільшений обсяг його відповідальності перед Банком.
З урахуванням всіх обставин суд прийшов до висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст.. 526, 553, 559. 572, 589 ЦК України ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Довід апеляційної скарги ПАТ «Родовід Банк» про неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом двадцяти днів.
Головуючий : С.Ю.Михайловська
Суддя: Т.П.Красвітна
З.М.Пономарь