АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6936/14 Справа № 2-122/11 Головуючий у 1 й інстанції - Березюк В.В. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Пономарь З.М., Чубукова О.П.

При секретарі - Жидковій Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ «Самара - ТЄС» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ТОВ «Самара - ТЄС», треті особи: КП Новомосковське районне бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Новомосковська районна державна адміністрація про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна та за зустрічним позовом ТОВ «Самара - ТЄС» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_4, КП Новомосковське районне бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»про витребування майна з чужого незаконного володіння , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вільнянської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, ТОВ «Самара - ТЄС», треті особи: КП Новомосковське районне бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», Новомосковська районна державна адміністрація про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, задоволені.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на 493/1000 частин об'єкта

нерухомого майна - нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що складається з (літ.А. поз. І. площею 5.1 кв.м), підвалу (літ. А поз. ІІ, площею 15,6 кв.м). кафе (літ.А. поз.І. площею 47.0 кв.м). кухні (літ.А, поз.2. площею 10.5 кв.м). гуалету (Літ. А. поз. 3, площею 1.9 кв.м). коридору (літ.А поз.4, площею 6.8 кв. м.). комори (літ.А поз.5. площею 5.9 кв.м). кабінету (літ.А поз.6. площею 6.2 кв.м), кабінету (літ А поз.7. площею 3.2 кв.м). коридору (літ.А поз.8. площею 3.7 кв.м), кабінету (літ.А поз.9, плошею 3.7 кв.м), кабінету (літ.А поз.10. площею 4.0 кв.м). тамбуру (літ.А поз.III, площею 3.7 кв.м). побутового приміщення (літ.А пoз.IV. площею 12.3 кв.м). побутового приміщення (літ.А поз. V, площею 8,4 кв.м), комори (літ.А поз.VI, площею 3,9 кв.м). комори (літ.Б поз. І, площею 2,4 В.м). котельні (літ.Б, поз. II, площею 15,9 кв.м), навісу (літ.К), огорожі №2 та замощення - І.

Припинено право власності ТОВ «Самара ТЕС» на 27/100 частин об'єкта нерухомого майна - автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Самара - ТЄС» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_4, КП Новомосковське районне бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильну оцінку судом доказів та обставин справи.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Самара - ТЕС» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.

Суд першої інстанції задовольняючи первісний позов та відмовляю у задоволенні зустрічних позовних вимог встановив, що згідно договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстрованого в реєстрі за 2209, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить 73/100 частини автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, частка кожної з яких складає 36/100 та 37/100 частин, відповідно, яку вони придбали у ТОВ «Самара - ТЄС», в особі директора ОСОБА_6, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.09.2004 року.

Згідно з вищезазначеним договором ОСОБА_7 та ОСОБА_2 придбали об'єкт з прибудовами: адміністративна будівля «А» з прибудовами «а», «а1», «а2», підвал, підсобне приміщення Л, навіс Н, колодязь К. літній майданчик №8. 1\2 частину тротуару №2, частину огорожі №3.

На підставі рішення четвертого скликання дев'ятнадцятої сесії Вільненської сільської ради Новомосковського району № 13-19/ІУ від 21.01.2005 року вищезазначена належна ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частина автозаправної станції, а саме адміністративна будівля «А» з прибудовами «а», «а1» «а2», розташована на земельній ділянці площею 450 кв.м. та будівля АЗС з надвірними спорудами, належна ТОВ «Самара-ТЄС», розташована на земельній ділянці 2372 кв.м. були виділені в окремі господарства з привласненням кожній з них окремих адрес: АДРЕСА_2. відповідно, при цьому частина земельної ділянки площею 140 кв.м.. яка є проїздом до будівель та споруд була залишена в спільному користуванні власників в рівних частинах.

На об'єкт нерухомості, який був предметом Договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року, розташований за адресою: АДРЕСА_3 було зареєстровано право спільної часткової власності в частинах 36/100 за ОСОБА_3 та 37/100 за ОСОБА_2

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2012 року, в задоволенні позову ТОВ «Самара ТЕС» до ОСОБА_3, ОСОБА_2. Новомосковського районного КП БТІ «Інвентаризатор», треті особи - ТОВ «Імідж» ВКФ, Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року частини автозаправної станції недійсним - відмовлено. Зазначене Рішення переглядалося Апеляційною та Касаційною інстанціями, залишено без змін та вступило в законну силу в установленому законом порядку, а тому обставини, ним встановлені, не підлягають доведенню на підставі ст.61 ЦПК України.

Зазначеним Рішенням встановлено, що після підписання договору купівлі-продажу 73/100 АЗС від 01.09.2004 року, НРКП БТІ «Інвентаризатор» було складено Акт від 08.02.2005 року, у відповідності до якого, за результатами проведення обстеження комплексу будівель АЗС з урахуванням вже існуючого на той час порядку користування між власниками, був визнаний за-можливе виділ в окремі господарства на наступних умовах: адміністративній будівлі (літ.А) з надвірними спорудами, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2, привласнити поштову адресу: АДРЕСА_3; будівлі АЗС (літ.М) з надвірними спорудами, яка належить ТОВ «Самара ТЄС», залишити поштову адресу: АДРЕСА_2.

Відповідно даних технічного паспорту, станом на 14.03.2006 року, оформленого НРКП БТІ «Інвентаризатор», після укладення оспорюваного договору, виділення частки в окреме господарство та відповідного корегування літерування будівель (споруд) в порядку п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Державнгого комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, до складу виділеної частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, увійшли: кафе «Пікнік» (розташоване в адміністративній будівлі) - літ.А, підсобна будівля - літ.Б, навіс - літ.В. колодязь - літ.К, літній майданчик - №1, огорожа - №2, замощення - І. які від імені обох співвласників 02.01.2007 року були передані, ОСОБА_2 в оренду ТОВ «Імідж» ВКФ та укладений попередній договір оренди земельної ділянки, необхідної для обслуговування придбаного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майна.

В свою чергу ТОВ «Самара ТЕС» після укладення оспорюваного договору завершила реконструкцію частки АЗС, яка залишилася у її власності і 15.02.2005 року була прийнята в експлуатацію державною технічною приймальною комісією. Новомосковським КП БТІ «Інвентаризатор» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно АЗС за номером 072990 від 06.07.2005 року з часткою 1/1 та зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11292215 від 06.07.2005 року (номер витягу 7601941).

Таким чином, укладаючи вищезазначений договір, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, договір виконаний сторонами, власники майна у визначених договором частках володіють, користуються та розпоряджаються належним їм майном.

Суд прийшов до висновку,що посилання представників відповід ачів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на той факт, що вищезазначений договір суперечить вимогам чинного аконодавства, є безпідставними, оскільки факт чинності договору встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності у встановленому законом порядку.

Отже, після укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу 73/100 АЗС, 27/10 відповідно залишилось у власності ТОВ «Самара ТЕС», яке в порядку реалізації прав власника здійснило реконструкцію об'єктів, що входять до складу цієї частини АЗС. За результатами будівельних робіт реконструйований об'єкт було прийнято в експлуатацію і на ім'я ТОВ «Самара - ТЄС» Новомосковською районною державною адміністрацією видано свідоцтво про право власності від 06.07.2005 року, серії САА № 072990 з часткою власності 1/1, відповідно до якого загальна площа об'єктів нерухомого майна, що входять до складу належної ТОВ «Самара ТЕС» , автозаправної станції складає 28,5 кв.м., в тому числі: АЗС літ.А - 28.5 кв.м. навіс літ.Б. вбиральня літ..В. естакада літ.И. колодязі літ. К1-К4. зливні ями з.я. та з.я.1. огорожа №1, ємності №9-11. мощення І. Право власності на реконструйовані будівлі (споруди) зареєстровано НРКП БТІ «Інвентаризатор», що підтверджується витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.07.2005 року № 7691942. Новому об'єкту присвоєно новий реєстраційний номер - №11292215. Зазначені документи жодною особою не оспорювались, на даний момент є чинними і підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомості з відповідними характеристиками. Зазначені обставини встановлені Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 року по справі за № 2-571/2011.

Виділення 27/100 частин АЗС в окреме господарство підтверджується відповіддю БТІ «Інвентаризатор».

Таким чином, після отримання свідоцтва про право власності на 1\1 частину АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, право власності ТОВ «Самара ТЕС» на 27/100 частин зазначеної АЗС по суті припинилося. Тобто, таким чином, ТОВ «Самара ТЕС» визначилося з конкретним нерухомим майном, власником якого воно є згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.05.2005 року і до переліку майна, яке належить йому на праві власності, не входить майно, що було відчужене ним ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року, окрема адмінбудівля літ.А.

Факт відсутності належним чином зареєстрованого права власності на частку в розмірі 27/100 свідчить про необхідність приведення відомостей реєстраційних документів у відповідність до фактично існуючих об'єктів нерухомості і у зв'язку з неможливістю врегулювання даного питання за домовленістю сторін - шляхом вирішення існуючого спору в судовому порядку.

Вирішуючи спір, суд прийшов до висновку, що за даними правовстановлюючих та реєстраційних документів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить 73/100 частин АЗС, однак фактично внаслідок проведеного ТОВ «Самара-ТЄС» виділу із спільного майна 27/100 АЗС, її реконструкції та введення в експлуатацію, як нового об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повинно належати 100/100 об'єкта нерухомого майна у складі будівель та споруд, придбаних за договором купівлі-продажу від 01.09.2004 року. Визначення частки ОСОБА_3 в розмірі 493/1000 (36/100) здійснено пропорційно первісному розподілу, зазначеному в договорі купівлі - продажу від 01.09.2004 року, а тому задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3.

Посилання представників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ТОВ «Самара -ТЄС» ОСОБА_8 на той факт, що ОСОБА_3 в своєму позові просить визнати право власності на об'єкт, відмінній від того, який було придбано за договором купівлі-продажу від 01.09.2004 року не були прийняті судом, оскільки на підтвердження даної обставини суду не було належних та допустимих доказів.

В той час, як відповідно до технічних паспортів на об'єкт нерухомого майна, який є предметом даного розгляду, складених станом на 31.08.2004 року (тобто на момент укладення договору купівлі-продажу 73/100 об'єкту нерухомості), відповідно до якого призначення будівлі було визначено як кафе автозаправної станції, та станом на 02.09.2013 року , згідно якого цільове призначення будівлі А (кафе) не змінилося.

З порівняння вищезазначених технічних паспортів, видно що, габаритні розміри первісно існуючих будівель у складі об'єкта нерухомості в АДРЕСА_3 залишилися незмінними, несучі стіни збережені в повному обсязі.

Крім того, згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, не належить до самочинного будівництва: перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок монтування та влаштування перегородок (без порушення конструкцій); збільшення або зменшення площі за рахунок демонтування чи влаштування перегородок (без порушення несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок), комор, утеплення і оздоблення стін; улаштування чи закриття віконних або дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах; перестановка обладнання в межах призначення приміщень: влаштування допоміжних приміщень, санвузлів, душових ванних; зміна призначення господарських будівель зміна матеріалу частини стін без збільшення розміру фундаменту.

Суд прийшов до висновку, про те, що вважати, що ОСОБА_3 здійснила самочинне будівництво у суду немає, оскільки суду не було надано належних та допустимих доказів цього факту.

Щодо об'єктів: а.3, а4, Г та Г1, то вони не є предметом даного судового розгляду.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки підстави, на які посилається ТОВ «Самара ТЄС» зводяться по суті до оспорювання договору купівлі-продажу від 01.09.2004 року, та дане питання вже було предметом судового розгляду. Рішення, прийняте судом з цього питання, набрало чинності у встановленому законом порядку, а тому відсутні підстави говорити про безпідставність набуття ОСОБА_3 та ОСОБА_2 права власності на 73/100 частин АЗС згідно з Договором купівлі-продажу від 01.09.2004 року та повернення зазначеного об'єкту нерухомості у власність ТОВ «Самара ТЕС».

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст.317, 319, 321, 328 ЦК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Довід апеляційної скарги ТОВ «Самара - ТЕС» про порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставний, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильного по суті рішення, колегією суддів не встановлено.

Довід апеляційної скарги ТОВ «Самара - ТЕС» про неправильну оцінку судом доказів та обставин справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про неправильну оцінку судом доказів та обставин справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ТОВ «Самара - ТЄС» відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.Ю.Михайловська

Судді: Т.П.Красвітна

З.М.Пономарь