АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5804/14 Справа № 206/96/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А. О. Доповідач - Михайловська С.Ю.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого - Михайловської С.Ю.

Суддів - Красвітної Т.П., Пономарь З.М.

При секретарі -Жидковій Г.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволені частково.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К/624-Н від 29 листопада 2006 року, що утворилася станом на 01.08.2013 року та складається із: заборгованості по сплаті кредиту у розмірі 52601,99 доларів США, процентів-23140,11 доларів США, комісії - 10803,18 доларів США, пені - 50000,00 доларів США, що в сумі складає 136545 (сто тридцять шість тисяч п'ятсот сорок п'ять) доларів 28 центів США, в еквіваленті за курсом Національного Банку України на день розгляду справи 11,662983 становить 1592525 (один мільон п'ятсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 28 коп.

У задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній сказі ПАТ КБ «Надра» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити їхні позовні вимогу у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та на неправильну оцінку судом доказів та обставин по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, встановив, що 29.11.2006 року між ВАТ КБ «Надра», назву якого змінено на ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 8/2006/840-К7624-Н, відповідно до якого останній було надано кредит у розмірі 55 000,00 доларів США для придбання домоволодіння в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 9,5% річних.

ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит банку через 240 місяців, тобто до 20.11.2026 року, що відображено в п. 1.4., п. 3.3.4. кредитного договору.

Змістом п. 3.3.2 договору визначено, що мінімальний необхідний щомісячний платіж

складає 677,51 доларів США.

Пунктом 5.1 цього договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту, ОСОБА_2 сплачує Банку пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Крім того, відповідно до п. 8.3 договору, усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, з обов'язковим посиланням на цей Договір.

29.11.2006 року між ВАТ КБ «Надра», назва якого змінена на ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 624/1-Н, за умовами якого остання в повному обсязі всім своїм майном поручилася перед ВАТ КБ «Надра» за виконання ОСОБА_2 зобов'язань по договору № 8/2006/840-К/624-Н від 29 листопада 2006 року.

Відповідно до заяви про видачу готівки № 280 від 29.11.2006 року ОСОБА_2 одержала грошові кошти за кредитом у розмірі 55000,00 доларів США еквівалент у гривнях 277750,00 грн..

Відповідачі у судовому засіданні та в своїх письмових поясненнях не заперечують обставини щодо: укладення кредитного договору, одержання грошових коштів, укладення договору поруки.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8/2006/840-К/624-Н від 29 листопада 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 вбачається, що станом на 01.08.2013р. у останньої нарахована заборгованість за кредитним договором складає 207 918,24 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 661 890,49 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 52601,99 доларів США, що в еквіваленті становить 420477,71 грн.; заборгованість за процентами - 23140,11 доларів США, що в еквіваленті становить 184958,90 грн.; комісія 10803,18 доларів США, що в еквіваленті становить 86349,82 грн.; пеня - 115872,96 доларів США, що в еквіваленті становить 926172,57 грн.; штраф за невиконання зобов'язання - 5500,00 доларів США, що в еквіваленті складає 43961,50 грн. (а.с. 7).

Згідно претензії від 22.03.2010 року вих. 57 відповідач ОСОБА_2 отримала претензію, за умовами якої банк вимагав достроково, протягом 30 днів з дня отримання повідомлення, повернути всю заборгованість за кредитом.

Згідно претензії від 22.03.2010 року вих. 59 відповідачу ОСОБА_3 рекомендованим повідомленням банком була направлена претензія про погашення заборгованості, банк вимагав протягом трьох банківських днів з дня отримання повідомлення, погасити в повному обсязі загальну заборгованість за кредитним договором № 8/2006/840-К7626-Н від 29 листопада 2006 року.

Суд прийшов до висновку, що дійсно у відповідача ОСОБА_2 перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не в повному обсязі виконала прийняті на себе відповідно до договору, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

У задоволенні позовних вимог до поручителя - відповідача ОСОБА_3 суд відмовив виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем направлялася претензія 22.03.2010 року, виходячи з умов претензії, строк звернення до суду з вимогою до поручителя позивачем пропущено, порука є припиненою.

Проте відповідач - позичальник ОСОБА_2 повинна виконати свої зобов'язання в силу того, що договір не припинив своєї дії. Доводи представника про те, що у претензії зазначено про розірвання кредитного договору і його слід вважати таким на теперішній час, суд не взяв до уваги, оскільки відповідно до п. 8.3 договору усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін, чого не відбулося.

Разом з тим, позивач зокрема просив суд стягнути солідарно із відповідачів 5500,00 доларів США в якості штрафів, заявляючи при цьому вимоги і про стягнення пені.

Змістом ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто штраф і пеня є видами неустойки, а тому їх одночасне застосування є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить ч.І ст. 61 Конституції України.

У зв'язку з такими обставинами, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У зв'язку з такими обставинами, позовні вимоги позивача є обґрунтованими в частині стягнення суми кредиту, відсотків, комісії але зважаючи на розмір заборгованості по самому кредиту - 52601,99 доларів США, заборгованості за відсотками - 23140,11 доларів США, комісії 10803,18 доларів США суд прийшов до висновку про зменшення неустойки, яка складається із пені в розмірі, нарахованому банком - 115872,96 доларів США, слід зменшити до 50 000,00 доларів США.

Виходячи із офіційного курсу Національного Банку України на день постановления рішення 11,662983 гривні за один доллар США еквівалент суми до стягнення в національній валюті України складатиме 52601,99 + 23140, 11 + 10803, 18 + 50000,00 = 136545,28 (доларів США); 136545,28 (дол. США) X 11,662983 (курс НБУ) = 1592525,28 коп., а стягнув вказану суму з відповідачки ОСОБА_2

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до вимог ст.ст.530, 526, 527, 549, 551, 553, 559 1050, 1054 ЦК України, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Довід апеляційної скарги ПАТ КБ «Надра» про порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставний, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильного по суті рішення, колегією суддів не встановлено.

Довід апеляційної скарги ПАТ КБ «Надра» про неправильну оцінку судом доказів та обставин справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.

Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення судом норм матеріального та процесуального права, безпідставний, оскільки таких порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли потягнути скасування правильного по суті рішення, колегією суддів не встановлено.

Таким чином, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 15 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий : С.Ю.Михайловська

Суддя : Т.П.Красвітна

З.М.Пономарь