ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2015 р. Справа № 804/20086/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15339,00грн., -
ВСТАНОВИВ:
08.12.2014р. Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 26.12.2014р., стягнути з відповідача заборгованість до бюджету по платежу "податок на додану вартість" в сумі 15339,00грн. в т.ч. пеня 1251,28грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач перебуває на обліку у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 15339,00грн. ( в тому числі пеня у розмірі 1251,28грн.), який виник в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки відповідача, за результатами якої було складено акт від 11.04.2014р. № 1195/04-07-17.03.2216918040 та податкове повідомлення-рішення №0006081703 від 29.05.2014р., яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 14099,90грн., яке було отримано відповідачем 04.07.2014р. у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України. Також, податковою інспекцією вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була направлена засобами поштового зв'язку податкова вимога №4346-25 від 15.07.2014р. Окрім того, у відповідності до вимог ст.129 Податкового кодексу України була нарахована пеня у сумі 1251,28грн. У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість залишається непогашеним, позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 29.12.2014р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності представника позивача, при цьому, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 41).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою відповідно до Витягу з ЄДРПОУ станом на 22.10.2014р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с.51, 54).
У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення податкового боргу в сумі - 14087,72 грн., виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Нікопольської міської ради 22.01.2002р. за адресою: 53200, АДРЕСА_1 та з 22.01.2002р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №8002, є платником податку на додану вартість з 10.04.2002р., що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.10.2014р., копією Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 10.04.2002р., реєстраційною заявою платника податку на додану вартість від 02.04.2002р., даними наведеними в акті перевірки від 11.04.2014р. №1195/04-07-17.03.2216918040 (а.с. 7-8, 10, 16-24).
В період з 04.04.2014р. по 07.04.2014р. державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача, внаслідок якої складено акт від 11.04.2014р. №1195/04-07-17.03.2216918040 про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині визначення правильності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ відповідачем за період діяльності з 01.11.2011р. по 06.02.2013р., за висновками якого встановлено порушення відповідачем п.181.1 ст.181, 183.2 ст.183, п.187.1 ст.187, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 9286,60грн. (а.с. 16-24).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 29.05.2014р. було прийнято податкове повідомлення - рішення №0006081703 за платежем з податку на додану вартість на загальну суму грошового зобов'язання у розмірі 14099,90грн., в тому числі - за основним платежем у розмірі - 9286,60грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 4813,30грн.(а.с.13).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 04.07.2014р. у відповідності до положень п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією конверта (а.с. 15).
Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (04.07.2014 року), податковий борг за вказаним податковим повідомленням - рішенням виник у відповідача з 15.07.2014 року.
Згідно розрахунку податкового боргу відповідача станом на 26.11.2014р. податковий борг відповідача по податковому повідомленню-рішенню №0006081703 від 29.05.2014р., з урахуванням наявної переплати у розмірі 12.18грн., зменшився та становить у сумі 14087,72грн. (а.с. 50).
Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» № 4346-25 від 15.07.2014р. на суму 15339,00грн. та отримано відповідачем у відповідності до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги та копією конверта (а.с. 26-27).
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
Згідно розрахунку податкового боргу відповідача станом на 26.11.2014р. податковий борг відповідача з податку на додану вартість, з урахуванням пені у розмірі 1251,28грн., становить у загальній сумі 15339,00грн. (а.с. 50).
При цьому, згідно наданого розрахунку пені позивачем була нарахована пеня у сумі 1251,28грн. за період з 31.12.2012р. по 13.07.2014р. (а.с. 49).
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 14087,72грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведеного податкового повідомлення-рішення.
Приймаючи до уваги викладене, та те, що відповідач не оскаржив податкове повідомлення-рішення №0006081703 від 29.05.2014р. в судовому порядку, сума податкового боргу за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням підлягає сплаті відповідачем до бюджету, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення податкового боргу в сумі 14087,72грн. підлягають задоволенню.
В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1251,28грн., яка була нарахована податковою інспекцією у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем своїх податкових зобов'язань та пені, обчисленої на виявлені податковим органом суми занижень податкових зобов'язань з огляду на наступне.
Згідно до п.п «б» п.п. 129.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Тобто, виходячи з того, що останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0006081703 від 29.05.2014р., з урахуванням вручення його відповідачеві, є 14.07.2014р., то пеня повинна бути нарахована з 15.07.2014р. згідно ст.129 Податкового кодексу України, тоді як з доданого до позову розрахунку пені видно, що позивачем розпочато нарахування пені з 31.12.2012р. по 13.07.2014р. (а.с.49).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що нарахування пені у сумі 1251,28грн. за період з 31.12.2012р. по 13.07.2014р. є таким, що суперечить ст.129 Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення податкового боргу з відповідача в сумі 14087,72грн. за податковим повідомлення-рішенням № №0006081703 від 29.05.2014р., а в частині стягнення пені в сумі 1251,28грн. - слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 15339,00грн.- задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 35219003013195 УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38657960) - податковий борг з податку на додану вартість у сумі 14087грн. 72 коп. (чотирнадцять тисяч вісімдесят сім гривень 72 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва