Справа № 2 - 2686/2008

РІШЕННЯ

 іменем України

06 травня 2008 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого     Магдича О. Г.

при секретарі     Дрозд Т. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,  в м.  Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,  посилаючись на те,  що причиною розпаду їхньої сім'ї стало повне непорозуміння,  різні характери та погляди на сімейне життя,  сімейних стосунків не підтримують,  спільного господарства не ведуть і їх шлюб носить формальний характер,  а тому збереження шлюбу є неможливим.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з мотивів,  викладених у позовній заяві та пояснила,  що подальше спільне подружнє життя і збереження шлюбу неможливе.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив,  що на розірвання шлюбу не згідний та має намір зберегти сім'ю.

Заслухавши пояснення сторін,  дослідивши та оцінивши докази у справі,  суд

встановив:

Сторони по справі уклали шлюб 04 червня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області - актовий запис № 590,  про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 04.06.2005 року серія І-ИД № НОМЕР_1,  видане відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

Від даного шлюбу сторони мають одну дитину - сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  про що свідчить свідоцтво про народження серія 1-ИД № НОМЕР_2 від 24 жовтня 2006 року,  виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області.

У судовому засіданні встановлено,  що сім'я розпалася,  сторони подружніх стосунків не підтримують,  від даного шлюбу мають одну дитину,  спільне подружнє життя та збереження шлюбу неможливе.

За таких обставин суд приходить до висновку,  що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім'ї суперечить їх інтересам,  а тому позов слід задовольнити,  а шлюб між ними розірвати.

Крім цього,  суд вважає,  що витрати по сплаті державного мита при одержані свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану слід покласти на відповідача,  а позивача звільнити від сплати державного мита.

На підставі наведеного та керуючись  ст.   ст.  10,  60,  110,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,   ст.  ст.  110,  112 Сімейного кодексу України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

 Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2,  зареєстрований 04 червня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області,  про що в Книзі реєстрації актів про одруження,  зроблено відповідний актовий запис за № 590.

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з відповідача ОСОБА_2,  звільнивши від сплати державного мита позивача ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги,  якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано,  а у разі подання апеляційної скарги,  якщо його не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.